Украинский пастухам придется пересмотреть ценность пород овец

Україна бере приклад із КНР у питанні продуктивності та зацікавлена в співпраці і реалізації спільних проектів: насамперед у переробці сільськогосподарської продукції, формуванні доданої вартості на кожному етапі виробництва, розвитку аквакультури, машинобудуванні.

«Україна відкрита для нових технологій, зацікавлена в співпраці та реалізації інфраструктурних, агротехнологічних та інвестиційних проектів. Ми запрошуємо китайські компанії до співпраці на території України для обміну досвідом й технологіями з українськими фахівцями», – запевнив Міністр.

Він також підкреслив, що для України на сьогодні важливим напрямом діяльності є питання зрошення, впровадження технології ефективного управління водними ресурсами. І досвід Китайської Народної Республіки нам стане в нагоді, адже КНР вже досягла світового лідерства у впровадженні новітніх технологій штучного інтелекту та використанні сучасних біотехнологій.

«Крім того, сьогодні Україна є дуже гнучкою у формуванні інвестиційних умов. Ми можемо запропонувати інвесторам моделі звільнення від оподаткування, сприяти експорту, а головне – сприяти в реалізації масштабних проектів із дотриманням усіх правових умов українського законодавства. Наше законодавство дозволяє нам створити для подібних великих інвестиційних проектів індивідуальні умови реалізації. Тож ми запрошуємо китайські компанії до співпраці на території України і ми готові предметно обговорювати пропозиції в цьому напрямі»,  – розповів Міністр агрополітики.

Також, як підкреслив Роман Лещенко, Україна є ідеальним мостом для розміщення виробничих потужностей між Китаєм та Європою.

«Україна – в серці Європи. Від нашого кордону до будь-якої європейської столиці вантажівка їде менш як добу. Плюс ми маємо Угоду про асоціацію з ЄС. І можемо запропонувати оптимальні умови для розміщення виробничих потужностей на своїй території», – наголосив Міністр.

АПК-Информ

Війна порушила ланцюг постачання і збуту на ринку птахівничої продукції. Абсолютно всі підприємства певною мірою від цього постраждали.

Про це заявив співзасновник агропромислової групи «Пан Курчак» Сергій Горлач в колонці на AgroTimes.

«Особливо відчутною для нас виявилася втрата експортних ринків. Через блокування портів ми не можемо експортувати той обсяг м’яса бройлерів, який постачали раніше. Сьогодні втрата звичних логістичних шляхів змушує шукати інші транзитні лінії. Нині ми розглядаємо варіанти доставлення м’яса бройлерів через Румунію, Польщу, Німеччину — тобто через Балтійське і Чорне море. Від Волині до Балтійського моря ближче, ніж до Чорного», — поділився він. 

Експерт пояснив, що пошук нових шляхів потребує часу, а поки місце українського виробника курятини на світовому ринку хтось займе. 

«Для українських виробників м’яса бройлерів експорт є важливою умовою нормального функціонування ринку, оскільки ми виробляємо більше продукції, ніж потребує український споживач. Вітчизняні виробники м’яса птиці вже скоротили обсяги виробництва щонайменше на 30%, та попри це пропозиція на ринку все ще перевищує попит», — уточнив він. 

Сергій Горлач пояснив, що нині важливим для українських виробників тваринницької продукції є скасування ввізного мита та ПДВ для імпортної продукції. 

«Я розумію логіку дій Кабінету Міністрів: у березні це важливо було для того, щоб продовольчі товари могли швидко, без подорожчання надходити до України. Забезпечували продовольчу безпеку країни, тому і спростили процедуру ввезення. Це було швидке й ефективне рішення. Проте такий крок корисний тільки в короткому проміжку часу. Оскільки тривале ввезення імпортної продукції без мит і ПДВ робить неконкурентоздатними вітчизняних виробників харчової продукції, адже ми реалізуємо нашу продукцію з 20% ПДВ», — додав експерт. 

Він вважає, що українські виробники аграрної продукції, зокрема м’яса птиці, можуть повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку, навіть із надлишком. Тому імпорт тваринницької продукції з нульовим митом для наших виробників птахівничої продукції стає серйозною проблемою, негативні наслідки якої, якщо нічого не зміниться, ми невдовзі відчуємо.

«Умови для конкуренції повинні бути однаковими, інтереси вітчизняних виробників тваринницької продукції сьогодні також слід враховувати. Тож я сподіваюся, що скасування ввізних мит було тимчасовим заходом, і невдовзі питання імпорту врегулюють», — підсумував Горлач. 

За січень-квітень промислові свиногосподарства виростили 176,4 тис. т свинини живою вагою. Це на 9,1% менше, ніж за аналогічний період 2016. Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України».

Як зазначають аналітики АСУ, скорочення не торкнулося обсягів забою: за перші чотири місяці на бійні та м’ясокомбінати відправили 1,67 млн свиней середньою вагою 106 кг, чия сукупна жива маса відповідає торішнім показникам.

Проте обсяги забою за цей період перевищують обсяги вирощування та складають 176,7 тис. т живою вагою. Зокрема, у Харківській області на забій відправили на 49% більше, ніж виростили. І такі тенденції не поодинокі: у Вінницькій області за січень-квітень забій на 37% перевищив сукупні обсяги отриманих приростів живої маси промислових свиней, у Луганській — на третину, у Житомирській — на 18,8%.

Ще у 6 областях на м’ясокомбінати та бійні направили більше ніж виростили. Це свідчить про дефіцит пропозиції, який надалі буде ще відчутнішим.

Республіка Білорусь нарощує обсяги вирощування свиней.

Так,у Могильовській області на стадії будівництва перебувають 2 об’єкти:

• свиноферма на 24 тис. голів у Славгоградському районі;
• свинокомплекс на 53 тис. голів у Белинічському районі.

Також, в країні активно розвивають галузь виробництва молока. Нещодавно там ввели в експлуатацію ферму, обладнану за останніми технологіями, на 1436 місць.

PigUA.info за матеріалами agriculture.by