Безмитний імпорт — загроза для українських птаховиробників

Серед пріоритетів Мінагрополітики є стимулювання фермерського руху та створення успішної моделі господарювання в Україні — формування ефективного та соціально відповідального власника на селі. Для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 рік передбачається суттєва державна підтримка у розмірі 1 млрд грн. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета у прямому ефірі на одному з українських радіо.

«Серед пріоритетних завдань міністерства — створення в Україні фермерської моделі господарювання, використовуючи успішний європейський досвід. На сьогодні в нашій державі функціонує більше 34 тисяч фермерських господарств, які реалізують свою продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках, але у перспективі їх може стати півмільйона», — зауважив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, допомогою у реалізації цього завдання може стати державна підтримка. Так, у 2018 році на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації заплановано 1 млрд грн. Також аграрії зможуть скористатися підтримкою в рамках програми розвитку галузі тваринництва, на яку передбачено 4 млрд грн. Основний акцент буде зроблено на будівництво нових та реконструкцію тваринницьких комплексів, в тому числі ВРХ. Також серед напрямів підтримки — здешевлення кредитних ресурсів, підтримка розвитку галузі скотарства, підвищення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин.

Ще майже 1 млрд грн заплановано на програму часткової компенсації вартості с.-г. техніки та обладнання українського виробництва. 300 млн гривень — на підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства.

Крім того, заступник Міністра зосередив увагу на питанні закупівлі молока другого ґатунку у населення. Він наголосив, що жодних санітарних обмежень на прийом молока у населення не вводилося.

«Молоко як приймалося у населення, так і буде прийматися надалі. З іншого боку, ми прагнемо, щоб якість молока підвищувалась і наші виробники отримували більше. Тому звертаємо їх увагу на дотримуванні нескладних правил гігієни персоналу та тварин, а також покращенні умов виробництва. Розуміючи, що для удосконалення виробництва необхідні кошти, на 2018 рік запланована значна фінансова підтримка від держави», — підкреслив Віктор Шеремета.

Прес-служба Мінагрополітики

Українські вівці романівської породи вразили турецьких фермерів своїми надоями та плодючістю. 50 тварин завезли в Туреччину 3 роки тому. За цей час вони встигли дати потомство у 200 нових голів. Тварин почали розбирати в свої господарства місцеві фермери.

Розведенням займалися науковці Сіїртського університету (SIV). На його базі діє пілотний проект з селекції та поширення романівської породи овечок. Для цього на факультеті ветеринарної медицини створили особливий кампус, де й розводили в спеціальних умовах тварин.

Науковці відзначили, що на вівцях суттєво не позначився переїзд із помірного клімату в більш посушливий. Тобто тварини стійкі до кліматичних змін.

Крім того, вівці почали швидко розмножуватися. Тож фермери виявили бажання взяти потомство від українських овечок у свої господарства. Адже в окремих регіонах Туреччини основною діяльністю є тваринництво.

Турецькі селекціонери також помітили, що вівці романівської породи з кожним роком збільшують кількість приплоду. Після кількох пологів овечка може приводити до 6 дитинчат. Крім того, тварини здатні часто народжувати — по 3 рази за 2 роки.

aa.com

В Україні на сьогодні не можна розрахувати інвестиції, тому на вищому державницькому рівні потрібно розробляти альтернативні механізми страхування політичних ризиків, щоб бізнес не боявся вкладати у переробку та продукцію з доданою вартістю.

Таку думку у ході круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін» висловила виконавчий директор Канадсько-Української торгової палати Ема Турос, передає agroportal.ua.

За її словами, на часі основним завданням для урядовців має бути послідовність у відстоюванні інтересів країни, напрацювання механізмів та створення інституцій для залучення інвестицій, а не просто по світу просити гроші.

Бізнесу Ема Турос рекомендує змінити психологію «заграница нам поможет», бути готовими платити за якісний консалтинг та розраховувати на партнерство у довгу.

У свою чергу президент AgroGeneration Джон Шморгун констатував, що інвестори кілька років поспіль дисконтують Україну і війна на Сході не єдина причина.

«Непрозорість бізнес-клімату в Україні та незахищеність прав інвесторів — те, що має змінити нова влада в Україні. Ми публічна компанія, але якщо нема прозорості в країні, то публічність компанії нічого не дає», — додав він.

За словами Джона Шморгуна, інвестори покладають великі надії на парламентські вибори і очікують позитивних змін після них.

Китайські компанії почали скорочувати використання сої у комбікормах у рамках директиви, виданої міністерством сільського господарства країни у березні 2021 року.

Так, за даними місцевої газети Global Times, наприклад, цього року компанія New Hope Liuhe зменшила використання соєвого шроту в комбікормах приблизно на 2%. Компанія раніше вже досягла серйозного зниження частки сої в комбікормах - до 12,5% у 2020 році порівняно з 13,2% у 2019 році.

Аналогічно найбільший виробник свинини в Китаї Muyuan Foods раніше повідомив, що значно скоротив використання білкових компонентів у комбікормах головним чином за рахунок зниження частки соєвого шроту. За даними Nasdaq.com, минулого року компанія знизила частку соєвого шроту в раціоні свиней до 9,8%. При цьому середній показник у галузі все ще значно вищий.

Раніше президент Muyuan Foods підрахував, що якщо вся галузь скоротить частку соєвого шроту в комбікормах до 9,8%, потреба Китаю в імпортній сої скоротиться на 20 млн т на рік.

За матеріалами AllAboutFeed