Україна зацікавлена у використанні досвіду Китаю для розвитку АПК - Лещенко

12-січ-2022

Україна бере приклад із КНР у питанні продуктивності та зацікавлена в співпраці і реалізації спільних проектів: насамперед у переробці сільськогосподарської продукції, формуванні доданої вартості на кожному етапі виробництва, розвитку аквакультури, машинобудуванні.

«Україна відкрита для нових технологій, зацікавлена в співпраці та реалізації інфраструктурних, агротехнологічних та інвестиційних проектів. Ми запрошуємо китайські компанії до співпраці на території України для обміну досвідом й технологіями з українськими фахівцями», – запевнив Міністр.

Він також підкреслив, що для України на сьогодні важливим напрямом діяльності є питання зрошення, впровадження технології ефективного управління водними ресурсами. І досвід Китайської Народної Республіки нам стане в нагоді, адже КНР вже досягла світового лідерства у впровадженні новітніх технологій штучного інтелекту та використанні сучасних біотехнологій.

«Крім того, сьогодні Україна є дуже гнучкою у формуванні інвестиційних умов. Ми можемо запропонувати інвесторам моделі звільнення від оподаткування, сприяти експорту, а головне – сприяти в реалізації масштабних проектів із дотриманням усіх правових умов українського законодавства. Наше законодавство дозволяє нам створити для подібних великих інвестиційних проектів індивідуальні умови реалізації. Тож ми запрошуємо китайські компанії до співпраці на території України і ми готові предметно обговорювати пропозиції в цьому напрямі»,  – розповів Міністр агрополітики.

Також, як підкреслив Роман Лещенко, Україна є ідеальним мостом для розміщення виробничих потужностей між Китаєм та Європою.

«Україна – в серці Європи. Від нашого кордону до будь-якої європейської столиці вантажівка їде менш як добу. Плюс ми маємо Угоду про асоціацію з ЄС. І можемо запропонувати оптимальні умови для розміщення виробничих потужностей на своїй території», – наголосив Міністр.

АПК-Информ

 

Більше новин
Україна може стати на чолі біометанового буму в Європі, — Мінагрополітики
13-жовт-2022

Впродовж останнього десятиліття Європа впевнено й активно крокує в напрямі переходу з природного на екологічне паливо, а саме — біометан. Наразі йдеться про близько 20 держав, які нарощують його виробництво в своїх країнах. Фахівці називають це біометановим бумом. Адже за 10 років кількість заводів із виробництва біометану зросла з 182-х до понад 1000.

Німеччина та Франція є лідерами в Європі за кількістю біометанових заводів. І якщо Україна перебуває лише на стадії ознайомлення та входження в нову сферу відновлювальної енергетики, то країни Європи вбачають у цій галузі перспективне майбутнє. Адже в її основі лежать два ключові «слова» — найдешевший та найдоступнійший. Наприклад, тільки за рік у Франції майже вдвічі подвоїлася кількість біометанових заводів — зі 123 до 214. Фактично щотижня в країні здається в експлуатацію новий завод.

Як показують дані, Європа пройшла некороткий шлях до розвитку виробництва біометану. Але той факт, що її темпи в бік збільшення наростають, змушує Україну переосмислити свою енергетичну політику і долучитися до біометанового буму в найкоротший термін. До того ж, для нас це вже буде коротший шлях, оскільки ми маємо європейський досвід і розуміння, що ми разом із цивілізованим світом рухаємося в правильному напрямі стрімкого розвитку альтернативної енергетики.

Що ж таке, власне, біометан та чому Україна може стати лідером із його виробництва в Європі?

Якщо простими словами, то біометан — це екологічний газ, який ми можемо отримати з відходів харчової промисловості й тваринництва. Наприклад, із силосу кукурудзи та коров'ячих кізяків. Яскраво ілюструє перевагу біометану над природним газом такий приклад: біометан, отриманий, із силосу кукурудзи з одного гектара, міститиме у 3−4 рази більше енергії, ніж рідкі біопалива. А ще біометан можна використовувати для виробництва теплової і електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировину для хімічної промисловості.

У чому ж полягає можливе лідерство України?

70% нашої території припадає на сільськогосподарські землі — це найбільша площа в Європі. А значить, це найбільша кількість сировини для виробництва біометану.

Фахівці з Біоенергетичної асоціації України наголошують, що потенціал виробництва біометану в Україні становить до 10 млрд м3/рік. Водночас Україна є одним із найбільших видобувачів природного газу в Європі. Обсяги власного видобутку палива нашою країною становлять 20−21,5 млрд кубометрів на рік, а щорічний обсяг його імпорту — у середньому 9- 10 млрд кубометрів. Це нескладна математика, щоб зрозуміти, що імпортований газ ми можемо замінити біометаном. Більше того, ми можемо експортувати його до ЄС через наявні газопроводи і для цього непотрібні інвестиції в оновлення чи створення додаткової інфраструктури.

Для того, щоб запустити галузь виробництва біометану, країна вже має всю необхідну законодавчу базу, зокрема ухвалено Закон України № 1820-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану». Також днями Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), внесла зміни в кодекси газотранспортної (ГТС) і газорозподільної (ГРС) систем, у яких уточнила вимоги до біометану для подачі в газові мережі.

Нині Україна перебуває на стартовій позиції запуску виробництва біометану. До кінця 2022 року в нашій державі запрацюють перші два біометанові заводи. Один на Чернігівщині потужністю до 3 млн куб. м палива на рік, другий — на Вінниччині потужністю до 10 млн куб. м на рік. У 2023 році планують доєднатися ще п’ять виробників.

За розрахунками Біоенергетичної асоціації, до 2030 року Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ в обсязі до 10 млрд куб м на рік і в цій частині стати енергонезалежною. На думку Сергія Кравчука, генерального директора агрохолдингу «Галс Агро», якщо кожне з агропідприємств відведе усього 5−10% землі під вирощування енергетичних культур та збирання соломи для виробництва біометану — Україна не тільки забезпечить власні потреби, але і зможе стати вагомим імпортером біометану до країн Європи. При цьому для господарств дохід з гектару ріллі зросте мінімум втричі у порівнянні з вирощуванням традиційних культур для експорту зернових.

Євросоюз уже на етапі нашого старту зацікавлений купувати український біометан, причому за ціною природного газу плюс премія за відновлюваність. Уже є домовленості у вигляді підписаного меморандуму про співпрацю між українською та нідерландською компаніями.

Цікаво, що фахівці нафтогазової компанії Shell стверджують, що наразі в ЄС реалізуються лише 2% потенціалу, а в інших регіонах — 0,5%. Загальний же потенціал виробництва біометану Shell спрогнозувала в 1,15 трлн куб м на рік.

Тобто та кількість вже діючих біометанових заводів у Європі насправді є лише початком для розвитку великої альтернативної енергетики, на чолі якої може бути Україна.

Інформація для компаній, які планують експортувати біометан

Для експорту біометану українські компанії мають пройти міжнародну сертифікацію ISCC

Для того, щоб українські компанії змогли експортувати біометан, вони мають пройти міжнародну сертифікацію сталого розвитку та викидів парникових газів — ISCC.

Ознайомитися із поняттям ISCC можна за посиланням ISCC EU 201 System Basics (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут (.pdf, 1.01 Мб).

Прочитати про вимоги щодо простежуваності (враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів) можна тут: ISCC EU 203 Traceability and Chain of Custody (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.21 Мб)

А також дізнатися про вимоги щодо викидів парникових газів, враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів, тут: ISCC EU 205 Greenhouse Gas Emissions (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.76 Мб)

minagro.gov.ua

Детальніше
Україна відновила експорт яєць
17-черв-2022

Війна істотно змінила ринок курячого яйця в Україні, адже багато птахофабрик у Запорізькій, Харківській, Дніпропетровській, Полтавській і Донецькій областях припинили роботу.

Про це розповів начальник відділу продажів ТОВ «Інкуба» Євген Хайлов, пише AgroTimes.

За його словами, від початку війни поголів’я курей-несучок в Україні на кінець квітня скоротилося щонайменше на 40%. Багато птахофабрик працюють «на мінімумі».

«Сьогодні повноцінно здійснюють посадку птиці тільки господарства Західної України. Зараз вони відновили постачання курчат з-за кордону, головним чином зі Словаччини, Польщі, Угорщини. У центральній і східній частинах України саджати курчат у повному обсязі поки що ніхто не наважується», — додав експерт.

У перші тижні війни все вироблене яйце надходило на внутрішній ринок. Ситуація на ринку суттєво покращилася після відновлення експорту.

«Птахогосподарства Західної й Центральної України вже експортують куряче яйце, — зазначив Євген Хайлов. — Сьогодні поставки відбуваються через Польщу та Румунію. Але поки що це далеко не ті обсяги, що були до війни».

agroportal.ua

Детальніше
Фермерам варто щороку виділяти 15-20% площ під нові сорти
28-лип-2022

Універсальної поради, який вид чи сорт озимих обирати фермерам, немає. Водночас кожне господарство має орієнтуватися на аналіз ґрунту, умови вирощування і фінансові можливості.

Про це розповів директор «НДІ Аграрного Бізнесу» «Науково-виробничої агрокорпорації Степова» Сергій Старишко у матеріалі «Готуй сани влітку, а насіння озимих після жнив» на Kurkul.com.

Проте експерт зазначає, що у степовій зоні кращий результат дає насіння вітчизняної селекції.

«У степовій зоні конкуренції українській селекції немає. Часто буває так, що наше українське насіння дешевше, ніж імпортне і фермери думають, раз недороге — значить неякісне. Але треба розуміти, що у нас виробництво дешевше. Фермери купують закордонне, сіють на кращі ділянки, і все одно виходить середній врожай. А українським посівматом досівають обліг чи схил балки і скаржаться, що низька врожайність», — пояснив Сергій Старишко.

Також експерт радить щороку 15−20% площ виділяти під нові сорти і підбирати матеріал адаптований під умови вирощування в господарстві. Якщо ж фермер має власний посівний матеріал і впевнений в ньому, експерт радить обов’язково провести його протруювання, калібрування та сепарування.

«Щорічно ми виробляємо близько 5 тис. т насіння озимих зернових високих генерацій під реалізацію і на власний посів. Також на заводі Агрокорпорації „Степова“ надаємо послуги з комплексного доопрацювання насіння за європейськими стандартами з мінімізацією травмування. У нас два насіннєві заводи з обладнанням компаній Петкус та Кімбрія, і ми під замовлення можемо обробляти насіння для клієнта, від первинної очистки до протруювання з затарюванням включно», — підсумував Сергій Старишко.

Детальніше
Уряд не буде дотувати утилізацію відходів птахівництва
05-груд-2018

Великі агропромислові вертикально інтегровані компанії, що працюють в області тваринництва і птахівництва та мають утилізаційні цехи, не ввійдуть до переліку одержувачів компенсації з бюджету на утилізацію побічних продуктів господарської діяльності.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Для розгляду урядового комітету Мінагрополітики подало проект постанови Кабміну про компенсацію витрат на утилізацію. Цим проектом Держпродспоживслужба стає розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем.

Для отримання компенсації оператори ринку повинні бути включені до реєстру потужностей (об'єктів) з обробки, переробки та місць видалення побічних продуктів тваринного походження, їх потужності повинні відповідати законодавству, повинно бути забезпечене відстеження на всіх рівнях утилізації, а також підприємство має бути здатним забезпечити логістику побічних продуктів та інше.

Основними завданнями проекту є утилізація несанкціонованих звалищ трупів тварин, кількість яких щороку збільшується і які, крім погіршення епізоотичної, епідеміологічної, екологічної ситуації, викликають і значну соціальну напруженість.

ptichki.net

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок