Фахівці з США допоможуть у боротьбі із поширенням АЧС в Україні

04-квіт-2019

Представники Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів разом із фахівцями Програми зменшення біологічної загрози Міністерства оборони США обговорили шляхи розповсюдження та методи боротьби із поширенням АЧС на території України.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Участь у заході взяли Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль та інші.

Сторони обговорили механізми співпраці в рамках Програми зменшення біологічної загрози, зокрема, стосовно допомоги із протидією поширенню АЧС в Україні, зокрема — старт роботи проекту щодо оцінки ризиків передачі вірусу АЧС у дикій фауні та через торгові шляхи в Україні — підходи до розробки ефективних карантинних заходів і стратегій контролю за розповсюдженням вірусу.

У ході зустрічі присутні проаналізували існуючі методи та напрями боротьби із поширенням АЧС в Україні, зокрема, роботу в рамках плану державного моніторингу АЧС.

Особливу увагу сторони приділили розгляду поширення вірусу АЧС у приватних домогосподарствах та через стихійні ринки.

Андрій Жук відзначив, що наразі зберігається великий ризик поширення збудника АЧС в домашніх господарствах із дикої фауни.

Реалізація програми дасть змогу вдосконалити підходи до розробки ефективних карантинних заходів і стратегій контролю за розповсюдженням вірусу.

Більше новин
Україна підтвердила право експорту молока та молочної продукції до ЄС
19-трав-2021

З 1 по 12 березня цього року проводився аудит Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Станом на сьогодні Держпродспоживслужбою отримано звіт про результати аудиту та пропозиції щодо подальшого експорту української продукції до ЄС.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Серед українських підприємств, що мають право експорту до ЄС продукції для споживання людиною, є 25 виробників молока та молочної продукції. Для багатьох підприємств право експорту на ринок ЄС — це серйозна перевага й на інших ринках збуту.

«Успішне проходження аудиту підтверджує дієвість системи державного контролю. Це щоденна якісна робота багатьох фахівців. Дуже важливим є не тільки розширення доступу української продукції на ринки ЄС, а й підтримання її високої якості», — зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Довідково. У 2016 р. відбулося розширення доступу на ринки ЄС для продукції тваринного походження з України. Зокрема, у січні 2016 p. Україна одержала дозвіл на експорт до ЄС молочної продукції. Починаючи з другого півріччя 2016 року 13 українських підприємств розпочали експорт молочної продукції до ЄС. Сьогодні кількість таких підприємств збільшилася до 25.

Детальніше
За останні десять років молочне скотарство кардинально змінилось ― Андрій Дикун
29-трав-2017

За останні десять років національне молочне скотарство кардинально змінилось. Змінилось і ставлення до нього виробників аграрної продукції. Однак цього недостатньо, щоб відповісти на нові виклики світового та українського молочних ринків.

Про це повідомив ініціатор створення Асоціації виробників молока (АВМ), голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун, передає прес-служба АВМ.

«Традиційно в нашій країні за десять років відбувається дві революції, а в молочному секторі за цей період поки що була одна. Я б назвав її технологічною. Великі зміни сталися в організації й управлінні виробництвом. Сьогодні сотні ферм користуються автоматизованими програмами обліку й управління фермою. Ми зрозуміли, що виробництво молока може бути бізнесом, що для цього потрібні сучасні технології, спрямовані на промислове виробництво», ― сказав Дикун.

«Технологічну революцію ми вже зробили, попереду — ментальна. Залишилося зрозуміти, що модель молочного виробництва, яка ефективно працює в іншій країні, в нашій не працюватиме. Потрібно розробляти свою. Крім ферми, важливу роль відіграє інфраструктура. Налагоджена інфраструктура поставок ветпрепаратів, кормів, а також збуту готової продукції», ― наголосив він.

За словами Дикуна, у країнах, де молочна справа є справді бізнесом і експортується молочна продукція, фермер контролює все: поставки кормів, збут молока, реалізацію готового продукту через кооперативи. Кооперативи працюють у США, Новій Зеландії, Данії, Швеції, Фінляндії та інших країнах.

«Зрозуміло, що, залежно від ситуації, колись можна більше заробити на виробництві сировини, а колись на її переробці. І якщо фермер є власником переробки, то отримує кращу ціну за будь-якого сценарію. В Україні заробляє або фермер, або переробник. Це неправильно. У всьому світі люди консолідуються, щоб бути разом», ― зауважив голова ВАР.

«Ми намагалися консолідуватися в різних регіонах, реалізували перші проекти співпраці з переробними підприємствами, боролися за додаткові 15 копійок на кілограмі молока екстра-ґатунку. Але тоді нас не почули. Єдиний, хто зрозумів, що те, що ми робимо, має право на існування, був співвласник компанії "Мілкіленд-Україна" Анатолій Юркевич», ― розповів Дикун.

«За цей час ми зрозуміли просту річ: вплинути на ринкову ціну молока ми не можемо, тому маємо працювати із собівартістю виробництва. І на цьому робимо головний акцент зараз», ― додав він.

«Ми не могли впливати на законодавство і грали за тими правилами, які нам нав’язували. Але багато членів АВМ розуміли, що без змін на державному рівні не обійтися. Тоді почалася співпраця з міжнародними організаціями. За підтримки ФАО та ЄБРР почали відбуватись засідання робочої групи з питань регулювання молочного ринку в профільному міністерстві. Вони стали початком діалогу з владою. Ми почали активно співпрацювати з депутатами. Є моменти, коли діалог не складається, але ми не опускаємо рук», ― сказав Дикун.

Він додав, що якщо проаналізувати останні десять років, то на пострадянському просторі (не беручи до уваги Прибалтику) Україна зробила найякісніший і найбільший ривок вперед у виробництві молочної сировини.

Agravery за матеріалами прес-служби АВМ

Детальніше
Криза робочої сили впливає на м'ясну галузь у всьому світі
01-лют-2022

Кваліфікований персонал важко знайти і робітники зі Східної Європи мігрують на Захід.

Криза робочої сили впливає на харчову промисловість майже на всіх ринках світу. Австралія «плаче» по персоналу на фермах та переробних підприємствах, США зіштовхнулися з тією ж проблемою у зв'язку із загостренням епідемії коронавірусу, а Великобританія, схоже, жалкує про втрачену робочу силу з ЄС, оскільки перший рік Brexit обмежив кількість доступних працівників.

Однак у ЄС є одна країна, яка зіткнулася з найважчою трудовою кризою за останні десятиліття. Протягом останніх 15 років Румунія експортувала робочу силу по всьому світу, особливо в інші країни-члени ЄС, налічуючи не менше 5 млн людей. Тепер учасники румунської м'ясної промисловості починають відчувати тиск, пов'язаний із пошуком персоналу, необхідного для їхньої діяльності.

euromeatnews.com

Детальніше
Україна має якнайшвидше оновити законодавство для протидії поширення фальсифікату
06-груд-2021

В Україні потрібно якнайшвидше на законодавчому рівні визначити поняття фальсифікованих харчових продуктів і посилити відповідальність за їх виробництво та поширення.

Таку думку висловила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час круглого столу, присвяченого проблемам, пов'язаним із фальсифікацією харчових продуктів.

«Ситуація сьогодні абсурдна: фальсифікат в Україні є, а ось законодавчого визначення його немає. Однак у найближчий час це може змінитися. Дуже сподіваюся, що народні депутати оперативно змінять законодавство, і отримаємо необхідний для роботи інструмент. Ну, а поки ми будемо робити все, що в наших силах для того, щоб зменшити кількість фальсифікату на ринку України», — зазначила Владислава Магалецька.

Участь у круглому столі взяли також представники Антимонопольного комітету на чолі з Головою Ольгою Піщанською та керівником ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислава Миронова.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів» (реєстр. №6248 від 01.11.2021). Їм передбачається введення в законодавче поле ряду визначень, зокрема «фальсифікований харчовий продукт» і «харчове шахрайство», а також передбачена відповідальність за порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, у вигляді накладення штрафу.

Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська зазначила, що боротьба з фальсифікацією харчових продуктів — це дуже важливий напрямок роботи. Вона наголосила, що не можна ставити поруч безпеку людей, дітей разом із доходами виробників, а конкурувати потрібно якістю продукції.

З початку року Держпродспоживслужба провела понад 12,5 тисяч моніторингів та 2,5 тисячі перевірок діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та обіг харчових продуктів. Виявлено та вилучено з обігу 16 тонн неправильно маркованих харчових продуктів.

dpss.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок