Україна підтвердила право експорту молока та молочної продукції до ЄС

Хоча обсяги експорту курятини українського виробництва до ЄС у 2020 році помітно зменшились (-18,1%), вітчизняним компаніям частково вдалося диверсифікувати закордонні продажі. Зокрема, збільшились обсяги постачання птиці до країн Близького Сходу та Азії.

За словами Вікторії Нестеренко, очільниці Центру сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» та учасниці Української Асоціації Халяль Індустрії «Укрхаляль», експорт халяльного м’яса птиці за рік зріс на 55%. Найбільше замовлень на таку продукцію у 2020 році надійшло з Саудівської Аравія, Мавританії, Мальдівів, а також Сінгапуру та Іраку, повідомляє AGRI-GATOR з посиланням на АgroТimes.

Зокрема, утричі зросли обсяги постачання замороженого м’яса птиці з сертифікатом «Халяль» до Саудівської Аравії. Сінгапур же став новим ринком для української курятини. З липня по грудень за цим напрямком було експортовано 2,5 тис. тонн птиці. Крім того, в кілька разів зросли обсяги постачань української халяльної курятини Об’єднаних Арабських Еміратів, Лівії та Афганістану.

Meat-Inform

Коли ж ситуація з африканською чумою свиней стане в Україні контрольованою? Про це в рамках ІХ міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» подискутували Віталій Башинський, національний експерт Продовольчої сільськогосподарської організації ООН з питань ветеринарії; Артур Лоза, президент Асоціації «Свинарі України»; Василь Говгера, координатор Проекту «Державно-приватний протиепізоотичний фонд»; Андрій Талама, перший заступник генерального директора ТзОВ  «Галичина-Захід». Модератором заходу була Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації «Свинарі України».

«АЧС – це серйозний виклик для українських свинарів, який не оминув наші господарства. Довгий період часу ми жили в певній ізоляції від цієї хвороби, яка охопила Європу. Однак, оптимістичні сподівання, що це буде поступово в Україні - не здійснилися.  Так, у 2016 році та 1 кварталі 2017 року кількість випадків африканської чуми свиней була загрозлива. Але при застосуванні серйозних заходів біобезпеки є можливість уберегтися від цієї хвороби», - поінформував Артур Лоза.

За словами президента Асоціації «Свинарі України», деяким підприємствам це вдалося, а саме господарствам в Чернігівській, Одеській, Черкаській та Київській областях.

Артур Лоза підкреслив, що близько 3 млн свиней в Україні знаходяться у присадибних господарствах з мінімальним дотриманням правил біобезпеки. Це потенційне джерело ризику.

Про формулу ефективної боротьби з африканською чумою свиней розповів Віталій Башинський.

«Перш за все, коли мова йде про біобезпеку, це правильно поінформований персонал, це усвідомлення небезпеки. Ми повинні розуміти, що має бути сітчата огорожа, триконтурна система захисту від гризунів. Все це накладається одне на одне та свідчить про те, що уберегтися від АЧС можна», - зазначив він.

Віталій Башинський наголосив, що Україна повинна відійти від подвірного забою, адже це стане ще одним кроком до цивілізованого життя.

У свою чергу Андрій Талама виділив зони ризику у боротьбі з АЧС.

«Перша зона ризику – людський фактор, друга зона ризику – транспорт, який може привести вірус на господарство. Тому наше підприємство запровадило методику пропалювання скотовозів», - розповів представник бізнесу.

Про досвід інших країн поінформував Василь Говрега: «При створенні нашого фонду ми консультувалися з голландськими експертами та будували моделі його поширення в Україні».

Допитливість поросят до всього нового, чутливість до запахів та любов до солодкого не знає меж. Додаючи до основного корму ароматизовані добавки, можна стимулювати в них покращення апетиту. Таким фруктовим наповнювачем може стати солоденька малина. 

Період відлучення − критична фаза для поросят. Перехід з рідкого на твердий корм часто супроводжується стресом. У тварини зникає апетит, а це може вплинути на роботу кишечника та загальний стан здоров’я. Щоб заохотити поросят до твердих кормів, бажано їх стимулювати новими смаками та ароматами. Свині — надзвичайно чутливі тварини, в них набагато більше нюхових рецепторів, ніж у людей, тому правильно підібрані ароматизатори можуть бути хорошим способом покращити апетит.

Щоб переконатися у достовірності цієї теорії в Китаї було проведено кілька дослідів на 40 відлученцях. Тварин відлучили на 21-23 день життя за ваги 6-7 кг, після чого забезпечили вільний доступ до даванки двох видів: зі смаком малини та до звичайного корму зі смаком молока. У результаті було помічено, що поросята більше контактували з кормом з додаванням аромату малини, ніж зі звичайною даванкою.

Такий ефект можна пояснити наявністю у фруктовому наповнювачі більш летких молекул, на відміну від тих, що містяться в молочних ароматизаторах. Тому запах із малиновим ароматом легше поширюється в повітрі, першим привертаючи увагу тварин.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, в січні-вересні 2017 року українськими господарствами виготовлено на 0,2% м'яса більше.

У січні-вересні 2017 року українськими господарствами виготовлено 1,637 тисяч тонн м'яса всіх видів, що на 0,2% більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому споживання м'ясних продуктів на душу населення скоротилося на 0,4 кг.

Експорт м'яса і м'ясопродуктів за три квартали поточного року склав 268 тис.тонн («плюс» 23% до 9 місяців 2016 року), імпорт — 156 тис. тонн («плюс» 22%).

Частка м'яса птиці в загальному обсязі експорту склала 79% (212 тис. тонн, що на 19% більше, ніж роком раніше). Високим попитом українська птиця в цьому році користувалася в Єгипті, Нідерландах, Іраку.

У 2017 році відбулося пожвавлення зовнішньої торгівлі вітчизняною яловичиною і свининою. Основними імпортерами цих видів м'яса є країни колишнього СРСР — Білорусь, Грузія, Казахстан, Молдова. У січні-вересні цього року експортовано 42 тис. тонн яловичини, що становить майже 20% від вітчизняного виробництва яловичини. М'ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою і м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці за 9 місяців поточного року виріс на 38%, свинини — на 11%.

Імпортується м'ясна продукція, в основному, з Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні за 9 місяців цього року склала 10%. За балансовими розрахунками, за 9 місяців 2017 року, порівняно з відповідним періодом 2016 року, наповнюваність внутрішнього ринку м'ясом і м'ясопродуктами майже на 2% менше, ніж роком раніше (яловичина — «мінус» 9%, свинина — «мінус» 2%, наповнюваність м'ясом птиці знаходиться на рівні минулого року). Споживання м'яса на одну душу населення відстає від торішнього рівня на 0,4 кг і склало в січні-вересні поточного року 35,6 кілограма.

ukranews