Скільки і якого молока закуповують для переробки

30-жовт-2020

Структура якості молока зданого на переробку змінилася.

Частка екстраґатунку у загальній структурі зросла з 19 до 26,4%. В натуральному виразі це склало 670,6 тис. т. Відсоток вищого ґатунку знизився з 27,2% до 25,5% (649,6 тис. т.). А першого, навпаки, зріс з 27,3% до 43% (1 млн 92,6 тис. т.). Частка другого ґатунку зменшилася з 24,7 до 4,6% (116,9 тис. т).

Разом з тим, структура надходження молока на заводи від промислових ферм мала наступний вигляд:

34,4% екстра,

33,3% вищого ґатунку,

31,4% першого,

0,7% другого ґатунку.

аналітичний відділ АВМ

Більше новин
Ринок живця: котирування укріплюються
18-лют-2022

Друга половина лютого розпочалася укріпленням закупівельних цін на свинину в Україні: протягом 7-го тижня середньоринкова ціна свиней забійних кондицій додала 0,6%  та склала 43,95 грн/кг. Про зміцнення цін на вітчизняному ринку свинини заявляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Торги минулого тижня завершилися позитивно для виробників свинини, адже більшість із них змогли переглянути ціни на 0,25-1 грн/кг у бік підвищення. У наслідок цього нижня позначка цінового коридору підвищилася, тож ціни в усіх частинах країни консолідувалися в межах вужчого цінового діапазону 43-45 грн/кг. Так, хоча подекуди регіональна розбіжність цін ще зберігається, вона значно менше виражена, адже попит на свиней став рівномірнішим.

Виробники свинини констатують, що реалізація товарних партій йде планово і без перехідних залишків, тоді як з боку переробників спостерігається помітне пожвавлення попиту. З огляду на це планова ціна реалізацій на наступний тиждень 45-47 грн/кг, залежно від товарних обсягів та регіонального розміщення.

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Працюємо над відкриттям ринків збуту української продукції — Владислава Магалецька
16-лист-2020

Як повідомила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, відкриття нових ринків є одним з пріоритетів у діяльності. «Я переконана, що саме експорт — двигун нашої економіки і тримаю на контролі це питання», — зазначила Владислава Магалецька.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби

Сьогодні Держпродспоживслужба працює над відкриттям ринків збуту української продукції у 33 країнах на п’яти континентах світу. Найближчим часом очікуються позитивні звістки з Канади, Китаю та Кувейту.

За словами Владислави Магалецької, у пріоритеті — відкриття ринків країн Азії, адже, за прогнозами, хоч і враховуючи поширення COVID-19, багато економік країн Азії будуть зростати в 2021 році.

Основними напрямками роботи в Азії на нинішньому етапі є:

Китай;

Країни ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія);

Країни GCC (Катар, Кувейт, ОАЕ);

Країни Південної Азії (Індія, Шрі-Ланка, Пакистан, Афганістан);

Країни Східної Азії (Республіка Корея та Японія).

«Питання знаходяться на різних стадіях розгляду, вирішення деяких з них тягнеться вже досить довго. Сподіваюсь, що спільними зусиллями нам вдасться вирішити більшість із них», — підкреслила Владислава Магалецька.

За словами Владислави Магалецької, після відкриття нових ринків важливо буде тримати високу планку якості української продукції.

Детальніше
Експерти радять дослідити ґрунт перед осінньою посівною
17-серп-2021

Після збору ранніх ярих та озимих культур саме час готуватися до нової посівної, і найперше, що варто зробити, — це дослідити ґрунти господарства.

Про це нагадують фахівці «Інституту здоров’я рослин».

«Якщо такі виробничі ресурси як посівний матеріал, пестициди чи добрива можна обрати з широкого асортименту, представленого сьогодні на ринку, то із ґрунтами справа дещо інша, — розповідає науковий співробітник інституту Сергій Сальніков. — Ґрунти вже мають певні показники, що залежать від регіональних особливостей розташування господарства».

За словами Сергія Сальнікова, показники ґрунтів не лишаються сталими з року в рік: на них впливають зміни клімату, сівозміна, ступінь інтенсифікації агровиробництва тощо.

«Тож, щоб забезпечити посівам озимини вдалий старт, ці показники необхідно контролювати та за необхідності коригувати. Для цього перед висівом озимих зернових культур і ріпаку ґрунти господарства необхідно дослідити в лабораторних умовах. Це дослідження допоможе ефективно і точно спланувати систему живлення для вирощуваних культур», — зазначає експерт.

В «Інституті здоров’я рослин» наголошують, що дослідження ґрунтів необхідно проводити принаймні раз на два роки. Є базові показники, що є сталими та майже не змінюються протягом 2-3 років, — вміст органічної речовини, кислотність, валові форми калію та фосфору, мікроелементів. Натомість вміст азоту та сірки — дуже нестабільний і змінюється упродовж вегетації.

Крім того, останніми роками відзначається швидка зміна кислотності ґрунту: дедалі більше зразків, що досліджувалися в інституті, мали кислий чи слабокислий показник. Основною причиною є зменшення використання органічних добрив, велика кількість внесених азотних добрив, погіршення мікробіологічного стану ґрунтів тощо.

Варто зважати, що на рівень засвоєння культурами як основних елементів живлення, так і мікроелементів впливають такі показники як рН ґрунту, вологість, вміст органічної речовини тощо. І навіть при незначних відхиленнях від цих норм посіви можуть недоотримати заплановані поживні елементи. Оптимальним значенням для повноцінного використання рослиною NPK із добрив є показник 7,0.

«Крім того, ґрунт варто дослідити на залишкову кількість пестицидів. Адже ця інформація допомагає зрозуміти, чому деякі ділянки поля без явних причин «випадають» у період активної вегетації. Це дослідження також необхідно проводити на новоосвоєних землях, які планують засівати вперше», — нагадує Сергій Сальніков.

А щоб озимі культури гарантовано отримали заплановане живлення, необхідно в комплексі з дослідженням ґрунту перевірити оригінальність і якість придбаних добрив, радить експерт.

agroportal.ua

Детальніше
Промислове свинарство почало другий квартал з більшим поголів'ям
18-квіт-2019

За даними Державної служби статистики України чисельність свиней у сільськогосподарських підприємствах станом на 1-ше квітня становила 3,53 млн голів. За рік промислові свиногосподарства збільшили поголів’я на 5%.

«Найпомітніша позитивна динаміка відбулася саме протягом першого кварталу 2019-го, адже другу чверть року вітчизняні свиногосподарства починають з поголів’ям, що на 4,6% чи на 150 тис. гол. більше ніж на початку року», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Аналітики АСУ зазначають, що така позитивна динаміка дозволила компенсувати скорочення кількості свиней у присадибному секторі:

«Число утримуваних свиней у господарствах населення продовжує скорочуватись. Так, рік тому кількість свиней на присадибних ділянках була на 4% чи на 119 тис. гол. більшою, зараз — 2,63 млн голів. Втім, таке відхилення «перекрило» нарощування поголів'я у промисловому свинарстві, яке спостерігається у 2/3 регіонів України. Тож на початку другого кварталу число «індустріальних» свиней в Україні відновилося до рівня 2017-го року».

Позитивні зміни, відповідно, торкнулися і внутрішньої пропозиції живця з боку промислових виробників свинини. Так, дані офіційної статистики свідчать, що протягом першого кварталу сільськогосподарські виробники свинини реалізували на забій 1,13 млн гол. живою масою 123,4 тис. т. У наслідок збільшення кількості реалізованих на забій свиней (+3%) та середньої забійної ваги (110 кг проти 108 кг у першому кварталі 2018-го), пропозиція живої ваги свиней на забій зросла на 4,4%. 

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок