Експерти радять дослідити ґрунт перед осінньою посівною

Збої в ланцюгу поставок через пандемію, посилені війною в Україні, викликали дефіцит мінеральних добрив у світі. Оскільки кінця війні не видно, а весняний посівний сезон у Північній півкулі у розпалі, фермери переходять на органічні добрива, пише Quarts.

Гною не вистачає, щоб задовольнити попит фермерів у США. Тиск відчувається у всьому світі, а фермери у Великобританії навіть розглядають такий варіант як очищений осад каналізаційних стічних вод.

У той час, як внутрішні поставки розкуповуються, гній також продається через кордони. Після пандемії обсяг торгівлі збільшився. Основними імпортерами є США, Франція та Нідерланди.

Зараз фермери «полюють» на калійні добрива. Їх використовують та імпортуються набагато частіше, ніж гній, і хоча гній не зможе замінити всі добрива, попит на нього зростає. Імпорт гною зростає, а імпорт калійних добрив знижується, особливо у Франції та Нідерландах.

Нідерланди є головним експортером цього органічного добрива у світі, за ними слідують Італія та Бельгія. Країни-покупці використовують його в органічному землеробстві. Однак гній містить велику кількість фосфору, який може забруднювати джерела води, якщо не контролювати його використання.

milkua.info

Відповідно до Порядку використання коштів (постанова КМУ № 107 від 07.02.2018) суб'єкти господарювання для отримання часткового відшкодування вартості тваринницьких об'єктів та об'єктів із зберігання та переробки зерна, введених в дію у поточному році, подають заявки та відповідні документи тричі на рік (травень, вересень, грудень).

У зв’язку з відсутністю кворуму комісії Мінагрополітики у вересні місяці, документи, надіслані для отримання державної підтримки за вказаними напрямами у період з 5 травня по 5 вересня, не були розглянуті.

Відповідно до норм Порядку, третій період приймання заявок та документів до них за цими напрямами підтримки триває до 5 грудня, а наступне чергове засідання комісії Мінагрополітики відбудеться з 5 по 15 грудня поточного року. На цьому засіданні будуть розглянуті усі документи, які надійшли до 5 вересня і ще надійдуть до 5 грудня.

Крім того, звертаємо увагу, що до 5 листопада триває прийом документів для отримання часткового відшкодування вартості племінних тварин та генетичних ресурсів. Засідання комісії Мінагрополітики відбудеться з 5 по 15 листопада.

На 2019 рік Державним бюджетом України за програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» передбачено видатки на суму 3 500,0 млн гривень.

minagro.gov.ua

У рамках Всеукраїнського тижня права Держпродспоживслужба подає інформацію про новий прийнятий нормативно-правовий акт у сфері захисту прав споживачів.

6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який набуває чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.

Вказаний Закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування — визначає, яка інформація має бути відображено обов’язково та яка може надаватися в добровільному порядку. Варто зазначити, що зазначені вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Зокрема обов’язково інформація на етикетці харчового продукту має бути на державній мові та містити наступні дані:

назву харчового продукту;

перелік інгредієнтів;

інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті навіть у зміненій формі;

кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання,

мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання,

найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів — найменування та місцезнаходження імпортера;

країну походження або місце походження;

інструкцію з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;

для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць — фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);

інформацію про поживну цінність харчового продукту.

З моменту опублікування набувають чинності норми закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Також закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Згідно із новим Законом, Держпродспоживслужба визначена як орган, який буде контролювати виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.

Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Передбачається відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.

Передбачається введення відповідальності операторів ринку за:

порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;

виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності:

виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;

невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;

порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;

невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;

використання, реалізація незареєстрованих об'єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;

пропозиція до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

порушення значень параметрів безпечності об'єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти ;

невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;

ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу;

відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог,

невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.

У 2017 році частка молока екстра-класу за ДСТУ 3662−97, закупленого у сільськогосподарських підприємств, становила 16,4%, у закупленого у приватних господарствах — лише 0,1%. Про це повідомляє прес-служба Української аграрної конфедерації (УАК).

Нагадаємо, що Володимир Гройсман заявив, що заборони на закупівлю молока та м'яса у населення не буде, тільки — контроль якості.

На думку експертів УАК, ситуація із низькою якістю молока може виявитися вкрай загрозливою для розвитку галузі, тому що з 1 липня 2018 року в Україні вступає в дію оновлений стандарт про закупівлю молока у господарствах населення у зв’язку із виконанням Угоди про асоціацію з ЄС положень про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини.

Також УАК акцентує увагу на тому, що в Україні скорочується поголів'я корів.

За даними Держстату, на початок 2017 року поголів'я корів складало 2,1 млн голів, а на 1 січня 2018 року — 2,04 млн голів. При чому скорочення поголів'я більшими темпами відбувалося у сільськогосподарських підприємствах, порівняно з господарствами населення (відповідно — на 4 і 3%). Виробництво ж молока в сільськогосподарських підприємствах зросло на 2,2% у 2017 році, порівняно із 2016 роком, а у господарствах населення навпаки — скоротилося на 2,1%, — ідеться в повідомленні.

Як зазначає прес-служба, частка особистих селянських господарств у надходженні молока від сільськогосподарських тварин усіх видів на переробні підприємства за регіонами у 2017 році залишалася високою.

Від сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм на переробку закуплено 2,7 млн тонн молока (або 68,4% від загального обсягу), а від населення — 1,24 млн тонн (або 31,6% від загального обсягу).

У 2017 році частка молока екстра-класу, закупленого у сільськогосподарських підприємств, становила 16,4%, у закупленого у приватних господарствах — лише 0,1%, — повідомляє прес-служба УАК.

Також експерти наголошують, що протягом двох років незмінною залишається частка молока вищого ґатунку (36,7%) в обсязі молока, що надходило на переробку від сільськогосподарських підприємств.

У той же час, у 2016 році господарства населення не виробляли молоко екстра-класу, а у 2017 році переробними підприємствами у них придбано для переробки 0,1% молока ґатунку «екстра» за ДСТУ 3662−97, такою ж низькою є частка молока вищого ґатунку. В основному від населення на переробку надходить молоко ІІ ґатунку (87% від загального обсягу).

milkua.info