Ринок живця «наздогнало» осіннє послаблення цін

11 серпня, в рамках ділової частини 32-ї Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2020» відбулася панельна дискусія «Держпідтримка АПК: фокус у 2020 році та стратегія на 2021-2023 роки», під час якої заступник Міністра Тарас Висоцький детально розповів про нові напрями та програми, які пропонується запровадити щодо держпідтримки на 2021/2023 роки. Пріоритетні напрями формувались на базі численних зустрічей з аграріями і профільними комітетами.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Участь у заході взяли представники Мінекономіки, профільних асоціацій, обласних ОДА, сільськогосподарських підприємств, засобів масової інформації.

«Аграрії та фермери, які користуються державними програмами підтримки, вже впевнилися у їх стабільності і ефективності. Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту та відкриття нових експортних ринків. Сьогодні ми обговорюватимемо програми поточного року, а також анонсуємо зміни до програм на 2021−2023 роки, які, ми вважаємо, будуть корисні для розвитку аграрної галузі», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Він додав, що наразі в Україні виробляється понад 70 млн тонн зерна, і потенціал України — це 100−120 млн тонн. Важливим фактором отримання стабільних врожаїв є оновлення сільгосптехніки.

«Після того як наші виробники, фермери почали бачити, що є можливість вирощувати, є стабільність, ринок, експортний потенціал, вони почали активніше виробляти сільськогосподарську техніку, що разом із виробництвом аграрної продукції вже стало одним із елементів руху країни вперед», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Присутніх поінформували про поточні результати реалізації програм підтримки. Так, за програмою «Часткова компенсація вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва» аграріям вже компенсовано близько 716 млн грн. Кошти отримають 1481 аграрія, які придбали 2 295 одиниць сільгосптехніки та обладнання на суму 2,8 млрд. Зокрема, до переліку техніки та обладнання додано 1175 нових найменувань, тепер їх налічується 13 719 від 183 заводів-виробників. Перелік заводів-виробників також збільшився на 2.

В свою чергу, заступник Міністра Тарас Висоцький детально розповів про нові напрями та програми, які пропонується запровадити щодо держпідтримки на 2021/2023 роки. Пріоритетні напрями формувались на базі численних зустрічей з аграріями і профільними комітетами. Зокрема, передбачається:

• фінансова підтримка заходів в АПК (кредити, страхування);
• підтримка виробництва нішевих культур (продовольча безпека);
• підтримка фермерства;
• підтримка садівництва, виноградарства, хмелярства;
• картоплярство;
• підтримка тваринництва;
• часткова компенсація вартості с/г техніки.

2022 рік став особливим – є значні послаблення з боку ЄС щодо експорту продукції з України. В тому числі є певне розуміння, що це може бути і продукція свинарства, що раніше навіть особливо не обговорювалося.

Про це заявила президент асоціації «Свинарі України» (АСУ) Оксана Юрченко.

«Ми з експертами і ветеринарною службою працювали над тим, аби попередньо були вже готові «драфтові» опитувальники для підприємств, які хочуть перевірити, наскільки вони відповідають вимогам регламентів ЄС», – зазначила вона.

Низка переробників, які зацікавлені в експорті свинини, проштудіювали ці опитувальники, щоб оцінити, що їм треба відшліфувати, аби довести свою відповідність.

«Наступного року у співпраці з міжнародними організаціями ми започаткуємо неофіційні аудити для підтримки таких виробників. Наразі маємо чотири підприємства», – наголосила Оксана Юрченко.

За оцінками АСУ, Євросоюз відкриватиметься для експорту вітчизняної свинини до двох років, і це не песимістичний сценарій.

Тим часом просуваються офіційні погодження міжнародних сертифікатів на експорт свинини із В’єтнамом і Гонконгом, додала Оксана Юрченко.

«Але наразі це не дуже актуально, бо морські шляхи закриті, а інша логістика для виробників фінансово недоцільна», – уточнила пані Юрченко.

agrotimes.ua

Інститут аграрної економіки (ІЕА) повідомив про те, що в Україні скорочується пропозиція на ринку курятини через зростаючий експорт. Втім, цю інформацію заперечує Асоціація птахівників України, повідомляє УНН.

В Асоціації підтвердили, що експорт курятини дійсно збільшується, але не за рахунок внутрішнього споживача, а за рахунок зростання виробництва.

Водночас, цифри, якими апелюють представники Інституту, в Асоціації вважають спотвореними.

"В Інституті аграрної економіки, мабуть, не складають і не ведуть баланси попиту і пропозиції м'яса в Україні.

За 10 місяців 2018 року загальне споживання м'яса птиці в Україні зросло порівняно з аналогічним періодом минулого року на 2,2% або на 19 тис. тонн.

Експорт збільшився фактично лише на той обсяг, який був додатково вироблений підприємствами в цьому році порівняно з минулим.

Виробництво за 10 міс. 2018 року зросло на 48,4 тис. тонн, а експорт на 44,3 тис. тонн", - розповів УНН директор Асоціації Сергій Карпенко.

Обраховуючи статистичні дані, в Інституті ймовірно забули про важливі показники - рівень скорочення населення та купівельної спроможності українця, додав експерт.

"Тому, вважаємо що твердження про скорочення внутрішньої пропозиції м'яса птиці через експорт не відповідає дійсності.

Внутрішнє виробництво зростає, але низька купівельна спроможність та скорочення населення суттєво обмежує споживання на внутрішньому ринку", - підкреслив Карпенко.

Крім того, cеред усіх видів м'яса, ціни на курятину ростуть найповільніше, зауважив експерт.

"З початку року, споживчі ціни на м'ясо птиці зросли лише на 7%, що найменше серед усіх видів м'яса.

Ріст обумовлений збільшенням собівартості, що підтверджується даними Держстатистики - за 10 місяців сукупний індекс витрат на виробництво тваринницької продукції становив 117,1%", - сказав Карпенко.

Водночас, за його словами, лише експорт дає можливості підприємствам розвиватись, що в сьогоднішній ситуації повинно бути пріоритетом для країни.

“Це розвиток сільських територій, створення нових робочих місць, сплачені податки, надходження валюти в країну", - резюмував експерт.

Нагадаємо, цього року найбільший виробник і експортер української курятини –“Миронівський хлібопродукт” (Наша Ряба) запустив другу лінію виробництва на Вінницькій птахофабриці, яка відтепер претендує на статус найбільшого птахокомплексу у світі. Загальний обсяг інвестицій МХП становив 300 млн дол. або майже 8,5 млрд грн, 30% з яких буде відшкодовано державою в рамках держпрограми розвитку інфраструктури тваринництва.

Раніше УНН повідомляв, що Україна піднялася у світовому рейтингу експортерів курятини на 6-те місце, обійшовши Росію та Канаду. 

Джерело: УНН

Перша декада року для операторів ринку живця була очікувано спокійною: котирування першого тижня січня практично повторили ціни останнього тижня року, а цьоготижневі — послабилися на 1%. Такі підсумки моніторингу ситуації на вітчизняному ринку живця озвучили в Асоціації «Свинарі України».

Незважаючи на слабку волатильність середнього рівня закупівельних цін, їх діапазон протягом другого тижня був досить широким: закупівлю живця свиней забійних кондицій переважно здійснювали в межах 42,5-44,5 грн/кг, хоча епізодично зустрічалися як вищі, так і нижчі ціни. Тим не менш, у більшості випадків «робоча» ціна тижня тяжіла до 43-44 грн/кг.

Не зважаючи на неоднорідність цін, закупівельники одностайно описують післяноворічну активність на ринку свинини як досить мляву: споживачі «доїдають» святкові страви, а виробники ковбас та м’ясних виробів переважно працюють на запасах сировини. Крім цього, оператори відзначають, що святкові продажі були на 20-25% гіршими за планові та поступилися торішнім. Неабияку роль у цьому зіграла «переорієнтація» споживача на альтернативні види м’яса у ході підготовки святкових страв: переробники відзначили менший приріст замовлень на свинину у порівнянні з попитом на яловичину, курятину та індичатину. З іншого боку, представники м’ясопереробної галузі не втрачають оптимізму: той обсяг свинини, який не з’їли на зимові свята, охочіше споживатиметься пізніше, наприклад, у сезон пікніків.

Хоча сезонний спад цін ще не відчувається, згадане «затишшя» слугує його анонсом. Так, учасники Асоціації «М’ясної галузі» вважають, що насутпного тижня діапазон закупівельних цін звузиться та понизиться до 42-43 грн/кг. За такого розвитку подій, закупівельні ціни на свинину в Україні опустяться нижче бар’єрної цінової позначки, що робить імпорт свинини економічно привабливим: наступного тижня її рівень перебуватиме на позначці 43,5 грн/кг у перерахунку на живу вагу, що на 2% вище за цьоготижневий показник через послаблення курсу гривні.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info