Ринок землі відкриють з 1 жовтня 2020

23 травня 2019-го року новий випадок африканської чуми свиней (АЧС) зафіксували у господарстві на Вінничині. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, падіж свиней зареєстрували у СТОВ «Хлібороб», що розташоване в с. Сошанське Козятинського району Вінницької області. 

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Козятинській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Міністерство економіки, торгівлі та аграрної політики показали проект оновленої програми підтримки аграріїв. 

Про це йшлось на брифінгу у Кабінеті міністрів. 

Загалом на підтримку аграрного сектора планується витратити 8,4 млрд грн, з яких 3,9 млрд. буде витрачено на здешевлення кредитів аграріям для купівлі землі сільгосппризначення, 2,5 млрд. на державну підтримку галузі тваринництва, зберігання та переробки сільгосппродукції, 780 млн на підтримку купівлі вітчизняної сільгосптехніки, 400 млн на підтримку садівництва та ягідництва. 

Також передбачене 500 млн на формування статутного капіталу фонду часткового гарантування кредитів. «Це для маленьких фермерів, у яких немає історії співпраці з банками та немає застави Цей фонд буде покривати ризики та страхувати від дефолту. Також це дозволить маленьким виробникам отримати кредит», — сказав заступник голови МЕРТ Тарас Висоцький. 

«Фермер, бізнесмен, який працює на землі, часто не має достатньої кредитної історії та банки відмовляються з ними працювати. Фонд часткового гарантування кредитів допоможе»,  — додав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.

На збільшення обсягів державної підтримки пропонується витратити гроші від продажу державних земель. 

Agravery

У 2020 році молочні господарства планують ввести в експлуатацію 58 об’єктів у галузі скотарства загальною потужністю понад 8000 корів і понад 22 000 голів ВРХ.

Про це, з посиланням на дані Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомила віце-президент АВМ Ганна Лавренюк.

«Ця інформація повністю співпадає із першими результатами опитування, яке проводить Асоціація виробників молока серед молочних ферм України. Наші фахівці уже опитали майже 200 молочних господарств щодо підсумків їх господарської діяльності у 2019-му та планів на 2020-ий. Опитування триває, однак із уже опитаних господарств понад 20% планують у поточному році будівництво нових чи реконструкцію існуючих приміщень молочнотоварних ферм. Понад 10% відзначили, що, попри високу ціну на молоко-сировину, продовжать скорочувати поголів'я, зокрема шляхом вибраковки по продуктивності, — на такі кроки господарства штовхає невпевненість у державній стратегії розвитку молочного скотарства і ризики старту обігу земель без пільгових умов для тих господарств, що мають МТФ», — підкреслила вона.

Проте понад 15% опитаних підприємств навпаки планують нарощувати поголів'я. Стільки ж господарств, хоча не розглядають капітальних інвестицій або розширення, однак будуть працювати над підвищенням продуктивності стада і рентабельності виробництва молока. Над покупкою нового обладнання для МТФ роздумують понад 10% опитаних.

«Бек-офіс АВМ продовжує опитування і буде готовий оприлюднити результати під час ХІІІ Міжнародного молочного конгресу, що пройде 3−4 березня 2020. Господарства налаштовані не здаватися і планують, попри складну економічну і політичну ситуацію у галузі, шукати додаткові резерви прибутковості молочнотоварної ферми, як того і вимагає сьогодення», — підкреслила вона.

прес-служба АВМ

Українські компанії станом на 18 січня 2022 р. закрили річну квоту на безмитний експорт меду до Європейського Союзу. 

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, окрім меду, на звітну дату повністю використана квартальна квота на м’ясо птиці (частини) та яйця курячі.

Експерти також зазначили, що експорт української агропродовольчої продукції до країн ЄС за підсумками 2021 р. зріс на 33% в грошовому вимірі у порівнянні з минулим роком і склав $8,3 млрд. 

Частково таке зростання зумовлене збільшенням вартості більшості категорій товарів на світовому ринку, частково — збільшенням відвантажень.

При цьому Україна закрила 9 квот на безмитний експорт до ЄС, а саме на такі позиції як: мед, крупи і борошно, крохмаль, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, м'ясо птиці (частини), оброблена продукція із зернових.

«Якщо порівнювати з 2020 роком, то змінилася ситуація з використанням квот по поставкам в ЄС цукру та кукурудзи, а точніше з їх неповним використанням. Щодо цукру, то квота в 2021 році була використана на 87% через дефіцит на внутрішньому українському ринку даного виду продукту. В той же час квота на кукурудзу була «закрита» лише на 5% через підвищений попит на цей вид зернових у 2021 році та наявність більш привабливих експортних каналів для українських аграріїв», — розповідає  аналітик УКАБ Світлана Литвин.