МЕРТ обіцяє аграріям 8,4 млрд. грн, в тому числі на підтримку тваринництва та купівлю вітчизняної сільгосптехніки

Міністерство сільського господарства США (USDA) знову понизило прогноз обсягів експорту пшениці та кукурудзи з України в 2021/22 МР.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» на сторінці у Facebook.

Згідно з оновленими оцінками, в 2021/22 МР показники України щодо виробництва пшениці та кукурудзи залишаються сталими — 33 млн т і 41,9 млн т відповідно. А от експортні показники суттєво скоротилися: пшениці — на 1 млн т (до 19 млн т), кукурудзи — на 4,5 млн т (до 23 млн т). 

«Основна причина — практично повна відсутність українського експорту через війну та блокування портів російською армією», — пояснюють в УКАБ.

Щодо світових показників по пшениці, то тут очікується збільшення обсягів виробництва, споживання, зниження обсягів торгівлі та кінцевих запасів. 

Світове виробництво пшениці очікується на 0,3 млн т більше (до 778,8 млн т) завдяки зростанню обсягів виробництва в Пакистані та Аргентині з одночасним скороченням у ЄС. Прогнозне світове споживання на 2021/2022 МР збільшується на 3,8 млн т — до 791,1 млн т, насамперед завдяки вищому харчовому, насіннєвому та промисловому використанню в Індії. 

Прогнозований обсяг світової торгівлі пшеницею у 2021/22 МР знизиться на 3 млн т — до 200,1 млн т через зниження експорту країнами ЄС (-3,5 млн т — до 34 млн т), Україною (-1 млн т — до 19 млн т), США (-0,4 млн т — до 21,4 млн т) та Казахстан (-0,4 млн т — до 7 млн т). Це скорочення не вдасться повністю компенсувати більшими обсягами експорту росією (+1 млн т — до 33 млн т), Бразилією (+0,8 млн т — до 2,5 млн т) та Аргентиною (+0,5 млн т — до 14,5 млн т). 

«Прогнозовані кінцеві запаси пшениці скоротилися на 3,1 млн т — до 278,4 млн т. Найбільші темпи скорочення запасів припадають на Індію, які лише частково компенсуються зростанням запасів країнами ЄС. Таким чином, кінцеві світові запаси прогнозуються на 5-річному мінімумі», — зазначається у повідомленні. 

Крім того, світові прогнозні показники по кукурудзі змінюються наступним чином: зростає виробництво та споживання, зменшуються обсяги торгівлі та зростають кінцеві запаси. 

USDA прогнозує збільшення світового виробництва кукурудзи на 4,3 млн т — до 1210,5 млн т завдяки зростанню в Бразилії, Індонезії, Пакистані та країнах ЄС. Найбільше збільшення виробництва кукурудзи передбачаються в Бразилії, де прогнози змінилися на 2 млн т — до 116 млн т за рахунок збільшення площ посівів. 

Прогнозовані обсяги світової торгівлі кукурудзою зменшені на 2,9 млн т — до 197 млн т через скорочення обсягів експорту Україною (-4,5 млн т — до 23 млн т), а також Сербією та Парагваєм. Частково це компенсується зростанням експортних поставок Бразилією, Канадою та Індією. 

«Кінцеві світові запаси кукурудзи зросли на 4,5 млн т — до 305,5 млн т переважно за рахунок неможливості наростити експортні відвантаження кукурудзи Україною», — підсумували експерти.

agroportal.ua

Європейське агентство якості продуктів харчування (EFSA) не змогло зробити висновок про безпеку кормового матеріалу, отриманого за допомогою ферментизації субпродуктів отримання лізину і генетично модифікованої бактерії виду Escherichia coli, відзначається в недавно опублікованому релізі регулятора.

Продукт, який на сьогоднішній день випускається лише однією компанією в Європейському Союзі, згідно з описом призначений для використання в комбікормах для свиней, жуйних тварин, а також лососевих видів риб. Виробник подав заявку на реєстрацію продукту, який він описує, як висушену, мертву біомасу бактерій, вироблену за допомогою ферментизації Escherichia coli.

Передбачається, що біомаса може замінити до 7% інших компонентів комбікорму для свиней, 13% для лососевих або ж 20% рибокостной борошна в раціонах, де на її частку припадає 65% загальної маси комбікорму. Для жуйних тварин максимально допустимий рівень становить 7,3%.

В рамках дослідження безпечності продукту експерти EFSA зіткнулися з низкою непояснених явищ. Зокрема, при додаванні продукту в комбікорм у молочних корів спостерігалися незрозумілі зміни в коагуляції крові, а у свиней спостерігалося зростання маси печінки, що також мало неясну природу.

За матеріалами Feed Navigator

12 серпня набув чинності наказ Мінагрополітики від 22 травня 2019 року № 264 «Про затвердження Методів відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю» (зареєстрований в Мін'юсті 12 червня 2019 року за № 608/33 579).

У наказі чітко прописані процедури відбору зразків харчових продуктів, методи відбору зразків сухофруктів, горіхів та олійних рослин, молока та молочних продуктів, дитячих сумішей, зерен кави та розчинної кави, вина, соків та нектарів, алкогольних напоїв, харчових для дітей, олії рослинного походження тощо. Також окреслені методи відбору зразків для об'ємних партій та механізм підготовки зразків для визначення мікотоксинів у харчових продуктах та визначення оцінки партій чи її частини.

Методи розроблені з урахуванням вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 401/2006 від 23 лютого 2006 року, яким встановлюються методи відбору зразків та їх дослідження з метою здійснення офіційного контролю за рівнями мікотоксинів у харчових продуктах.

Реалізація наказу забезпечить виконання євроінтеграційних зобов’язань України у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Прийняття наказу дозволить впровадити єдині для державних ветеринарних інспекторів, акредитованих лабораторій та операторів ринку методи відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю, а також встановити прозорі та законодавчо обґрунтовані вимоги при відборі зразків для зазначених цілей.

Прес-служба Мінагрополітики

Переорієнтація з українського ринку на європейський забезпечила безперебійну роботу підприємства з нідерландськими інвестиціями «Коудайс Україна» та задовільнила потреби клієнтів у повному обсязі.

Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів комерційний директор компанії Дмитро Бурбан.

За його словами, виробництво з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну не зупинялося, нестачі сировини також немає. Усе завдяки диверсифікації поставки компонентів, які входять до складу комбікорму. Йдеться не лише про зерно та білкову сировину, а й про інші мінерально-вітамінні добавки, ферменти. 

За словами комерційного директора, у зв’язку з нинішньою ситуацією був дещо змінений ланцюг поставок сировини. До цього її завозили через Одесу, нині ж переорієнтувались через польські та нідерландські порти.

«Складнощі, можливо, є на територіях, близьких до бойових дій, або де безпосередньо тривають бої. Наше підприємство знаходиться на заході України. Свою продукцію ми відправляємо на Миколаївщину, Запоріжчину, Дніпропетровщину, Полтавщину. Якщо хтось має проблеми, нехай звертаються до нас, ми радо допоможемо», - Дмитро Бурбан, комерційний директор компанії «Коудайс Україна»

При цьому він додає, що в «Коудайс Україна» готові запустити завод на повну потужність, все залежить від попиту продукції на ринку. 

«В цей час багато хто з наших клієнтів-фермерів зменшили поголів’я худоби, птиці, відповідно зменшилося споживання комбікорму. У травні спостерігаємо стабілізацію цін на м'ясо, тож чекаємо активності фермерів. Плануємо виходити на пік виробництва і в принципі будемо завантажені на 100%», — підсумував Дмитро Бурбан.

AgroPortal.ua