Роман Лещенко назвав стратегічну мету уряду в агросекторі

Стратегічна мета уряду — забезпечити аграріїв України вільним доступом до всієї аграрної інфраструктури: землі, системи зрошення, фінансування, освіти, наукових розробок, потужностей для зберігання та послуг логістики. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко під час офіційного відкриття «Тижня аргентинських агротехнологій в Україні»,повідомляє Укрінформ.

«Наша стратегічна мета — забезпечити гравців аграрного ринку якісною наскрізною інфраструктурою: земля, зрошувальні системи, доступне фінансування, освітній ресурс, наукові нові розробки, потужності для зберігання та логістична інфраструктура», — сказав Лещенко.

Він зазначив, що окрема стратегічна мета — збалансувати виробництво високо та низько-маржинальних продуктів для збільшення прибутковості агросектора. А також сприяти повноцінному забезпеченню середовища для функціонування переробки сільгосппродукції.

За словами міністра, наразі український аграрний сектор зорієнтований на три ключові реформи: земельна реформа, національний проєкт іригації в Україні та запровадження ефективного інституту агрострахування для фермерів. Він зазначив, що торік вдалося знайти формулу обережного, фахового, консервативного запуску ринку землі. Задля цього було ухвалено низку реформаторських законів, зокрема скасовано мораторій на продаж землі та ухвалено закони про відкритий геопортал даних та про дерегуляцію в земельних відносинах.

Лещенко додав, що на даний час на розгляді у парламенті знаходяться законопроєкти про електронні аукціони земель, про земельну децентралізацію, які мають фіналізувати запуск ринку землі з першого липня 2021 року.

«До 2030 року Україна має стати одним із центрів глобальної продовольчої безпеки, світовим лідером постачання продуктів харчування із високою доданою вартістю та надавати технологічні інтенсивні сервіси для агросектору. Ми очікуємо що в результаті наших структурних реформ бізнес отримає розвиток і стабільний попит», — підкреслив Лещенко.

9 лютого 2018 року в Україні зафіксували нові випадки африканської чуми свиней серед диких кабанів:

на території мисливського угіддя «Шайтанська лісова дача» (Великоновосілківський р-н, Донецька обл.);

на території Лантратівського обходу № 2 (Троїцький р-н, Луганська обл.).

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторії виявили ДНК вірусу АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

На налагодження логістики експорту сільгосппродукції Міністерство аграрної політики та продовольства України максимально спрямовує сили та увагу. Про рішення та зміни, яких зазнав агропромисловий комплекс із початку війни, Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв'ю AgroPortal.ua.

Про механізми збільшення потоку експорту з України

Велику підтримку у вирішенні експортних викликів надає Польща. Зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце.

Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7.

Стосовно портів, то наразі, на жаль, ми можемо експортувати лише через дунайські порти. На них припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Збитки від простою портової інфраструктури оцінюються в десятки мільярдів доларів.

Про Організацію країн-експортерів зернових

У цю Організацію мали б увійти основні виробники зерна в світі. Ці країни повинні мати офіційну позицію щодо вільних ринків, щоб не було дискримінації. Ми спілкувалися вже з Канадою, США, Великою Британією, країнами ЄС. Чекаємо відповіді від Австралії та країн Латинської Америки. Але швидко такі союзи не створюються.

Про роль технологічних компаній в агропродовольчому секторі

Щороку залишок для експорту у нас понад 60−70%. Цей рік не стане винятком. Таких результатів сектор однозначно досягнув завдяки впровадженню інноваційних продуктів, їх адаптації до природно-кліматичних умов країни.

Українське сільське господарство високотехнологічне, роль міжнародних компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів не варто применшувати. Вони інвестували для адаптації своїх продуктів великі кошти. Подібна тенденція збережеться і надалі, оскільки навіть посівна в умовах війни показала, що аграрії готові змінювати сівозміну, сіяти менш вибагливі культури, але не відкочуватися назад і не економити на технологіях, які забезпечують маржинальність бізнесу.

Про те, що робити аграрному бізнесу, який постраждав від дій агресора

Мінагрополітики спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» створили електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України. За допомогою цього інструменту фермери та сільгосппідприємства можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для подальшого відшкодування та компенсацій.

Серед видів майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені: земельні ділянки, інфраструктурні об'єкти, сільськогосподарська техніка, вантажні та легкові автомобілі, запаси ресурсів, обладнання та устаткування, продукція тваринництва та рослинництва.

Зафіксувати збитки можна за посиланням.

Про роль України для продовольчої безпеки світу

Ми вже відчуваємо напругу на світовому ринку, але піку вона досягне в липні. Зараз у деяких країнах ще є якісь запаси, але всі чекають, що війна закінчиться, і проблема зникне. Ми з вами розуміємо, що до липня ніхто не здасться. Коли ціна на пшеницю досягне $ 600, тоді постане питання закупівель на наступний рік. Думаю, що є ще запас 2 місяців. Заборона Індії експортувати зерно особливо ні на що не вплине. Але це сигнал того, що країни розуміють, що зерно потрібне їм самим, аби мати що їсти. Китай запасся зерном як ніколи і стимулює внутрішнє виробництво зернових. Але є ще багато країн, які традиційно імпортують українське зерно, і замінити його немає чим. Продовольча криза не за горами.

Україна за підсумками січня-квітня 2017 р імпортувала 205 т молока на суму $343 тис.

Про це свідчать дані ДФС.

Основними експортерами молока в Україні в січні-квітні 2017 р є Німеччина (на $ 179 тис.), Польща (на $ 97 тис.) і Франція (на $ 33 тис.). Експорт цих країн в Україну склав 106,99 т, 57,97 т і 19,72 т молока відповідно.

Нагадаємо, що в 2017 р Україні очікується скорочення виробництва молока, яке за різними оцінками складе від 1% до 5% в результаті скорочення поголів'я великої рогатої худоби.

milkua.info