За останні 2 місяці ми суттєво наростили темпи експорту зернових — Микола Сольський

23-черв-2022

На налагодження логістики експорту сільгосппродукції Міністерство аграрної політики та продовольства України максимально спрямовує сили та увагу. Про рішення та зміни, яких зазнав агропромисловий комплекс із початку війни, Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв'ю AgroPortal.ua.

Про механізми збільшення потоку експорту з України

Велику підтримку у вирішенні експортних викликів надає Польща. Зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце.

Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7.

Стосовно портів, то наразі, на жаль, ми можемо експортувати лише через дунайські порти. На них припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував. Збитки від простою портової інфраструктури оцінюються в десятки мільярдів доларів.

Про Організацію країн-експортерів зернових

У цю Організацію мали б увійти основні виробники зерна в світі. Ці країни повинні мати офіційну позицію щодо вільних ринків, щоб не було дискримінації. Ми спілкувалися вже з Канадою, США, Великою Британією, країнами ЄС. Чекаємо відповіді від Австралії та країн Латинської Америки. Але швидко такі союзи не створюються.

Про роль технологічних компаній в агропродовольчому секторі

Щороку залишок для експорту у нас понад 60−70%. Цей рік не стане винятком. Таких результатів сектор однозначно досягнув завдяки впровадженню інноваційних продуктів, їх адаптації до природно-кліматичних умов країни.

Українське сільське господарство високотехнологічне, роль міжнародних компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів не варто применшувати. Вони інвестували для адаптації своїх продуктів великі кошти. Подібна тенденція збережеться і надалі, оскільки навіть посівна в умовах війни показала, що аграрії готові змінювати сівозміну, сіяти менш вибагливі культури, але не відкочуватися назад і не економити на технологіях, які забезпечують маржинальність бізнесу.

Про те, що робити аграрному бізнесу, який постраждав від дій агресора

Мінагрополітики спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» створили електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України. За допомогою цього інструменту фермери та сільгосппідприємства можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для подальшого відшкодування та компенсацій.

Серед видів майна, які можна фіксувати як зруйновані, викрадені чи пошкоджені: земельні ділянки, інфраструктурні об'єкти, сільськогосподарська техніка, вантажні та легкові автомобілі, запаси ресурсів, обладнання та устаткування, продукція тваринництва та рослинництва.

Зафіксувати збитки можна за посиланням.

Про роль України для продовольчої безпеки світу

Ми вже відчуваємо напругу на світовому ринку, але піку вона досягне в липні. Зараз у деяких країнах ще є якісь запаси, але всі чекають, що війна закінчиться, і проблема зникне. Ми з вами розуміємо, що до липня ніхто не здасться. Коли ціна на пшеницю досягне $ 600, тоді постане питання закупівель на наступний рік. Думаю, що є ще запас 2 місяців. Заборона Індії експортувати зерно особливо ні на що не вплине. Але це сигнал того, що країни розуміють, що зерно потрібне їм самим, аби мати що їсти. Китай запасся зерном як ніколи і стимулює внутрішнє виробництво зернових. Але є ще багато країн, які традиційно імпортують українське зерно, і замінити його немає чим. Продовольча криза не за горами.

Більше новин
В Україні вже посіяли 150 тис. га ярих культур
25-бер-2022

Українські сільгоспвиробники станом на 24 березня 2022 р. посіяли 150 тис. га ярих культур.

Основні культури, які зараз засіваються, — це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукровий буряк, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Вже бачимо, що на Херсонщині, Одещині, Миколаївщині, незважаючи ні на що, під українськими прапорами посівна розпочалася», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. 

Він додав, що з огляду на ситуацію в країні, очікується зменшення площ посівів високомаржинальних культур, а саме соняшнику та кукурудзи, натомість збільшаться площі посівів простіших у виробництві культур, але важливих з погляду продовольчої безпеки. Насамперед це посіви гороху, ячменю та вівса. 

«Ці культури раніше були нішевими, але вони простіші з погляду технології, тим не менш, є важливими для харчування людей. Тому буде такий зсув від експортоорієнтованих культур до культур продовольчих, для внутрішнього споживання», — зауважив перший заступник міністра. 

Також Тарас Висоцький наголосив, що через повномасштабне вторгнення площі посівів в Україні можуть зменшитися на 30%, що негативно відобразиться на продовольчій безпеці країн, які імпортували українську аграрну продукцію. Це приблизно 100 млн людей країн Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії.

agroportal.ua

 

Детальніше
Німеччина посилює заходи з протидії АЧС
22-квіт-2020

Один з регіонів Німеччини, Саксонія, посилює превентивні міри, направлені проти поширення африканської чуми свиней. Нові заходи набули чинності 16 квітня 2020-го року.

Оскільки Польща продовжує фіксувати випадки АЧС серед диких кабанів у західній частині країни та лише за 10 км від німецького кордону, у Саксонії (федеральна земля Німеччини) вирішили посилити превентивні міри, направлені проти захворювання.

Нові заходи включають обов’язкове повідомлення про наявність мертвих або хворих диких кабанів на території федеральної землі до відповідних ветеринарних відомств. Туші тварин тестуватимуть на наявність АЧС, після чого утилізуватимуть належним чином. Крім того в районах Герліц та Баутцен тестуватимуть здорових кабанів.

Ризик поширення африканської чуми на території Саксонії досить високий. Тому, для ефективного раннього виявлення хвороби необхідна тісна співпраця між ветеринарними органами та мисливською громадою.

Крім того 6 березня завершилося будівництво огорожі на східному березі річки Найсе, що має допомогти запобігти міграції інфікованих АЧС диких тварин.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
11-черв-2019

У період з 1 по 7 червня 2019 року країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 94 осередки особливо небезпечних хвороб тварин, зареєстрованих в 2019 році.

У поточному році нові вогнища ящура виявили в Китайській Народній Республіці (1), Малаві (1) і в Республіці Мозамбік (1). Вогнища африканської чуми свиней зареєстрували на території Бельгії (4), Латвії (3), Польщі (30), Румунії (18), України (1) і Республіки Молдова (1), а також у В'єтнамі (20 вогнищ), Гонконзі (1 ), в Китайській Народній Республіці (2) і в ПАР (1 осередок).

Випадок губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби виявили в Бразилії (1).

В раніше благополучному Ізраїлі відзначили один осередок заразного вузликового дерматиту.

Ветеринарні служби ПАР (1), Мексики (4) і Китайської Народної Республіки (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про одне вогнище бруцельозу великої рогатої худоби в Ботсвані і вогнище грипу коней в Сенегалі.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
В Україні планують встановити нульову ставку ПДВ на біопаливо
06-квіт-2022

Верховна Рада України на засіданні 1 квітня прийняла за основу законопроєкт №7233 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо справляння єдиного внеску та обліку спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення», яким передбачається встановлення нульової ставки ПДВ на біопаливо.

В пояснювальній записці вказано, що проект закону розроблений з метою вдосконалення норм щодо справляння єдиного внеску та забезпечення сприятливих умов для виробництва спирту етилового денатурованого, біоетанолу, продукції хімічного і технічного призначення, у тому числі дезінфікуючих засобів, парфумерно-косметичної продукції, у виробництві яких використовують спирт етиловий денатурований, а також оцту з харчової сировини, який виробляється зі спирту етилового неденатурованого, що сприятиме розвитку спиртової галузі та суміжних галузей.

«Документ передбачає встановлення нульової ставки податку на біоетанол, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу. Нульова ставка також передбачена для етилового спирту, який використовується для виробництва ліків, органічного синтезу, виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів», — зазначають в ukrinform.ua.

Крім того, законопроєкт встановлює, що кожне місце отримання та місце відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого потрібно обладнати витратомірами-лічильниками.

Такі витратоміри повинні бути зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого етилового спирту.

Звернемо увагу, що водночас заборонятиметься отримання та відпуск етилового спирту у виробництво продукції з його використанням без зареєстрованих витратомірів-лічильників або масових витратомірів.

аgravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок