АЧС: нові випадки у Луганській та Донецькій областях

Автори законопроєкту № 5600 пропонують перевести всіх виробників, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок або курей, а також виробників яєць на загальну систему оподаткування.

Революційні зміни, за оцінками Мінфіну, принесуть держскарбниці не так і багато — всього 100 млн грн. Це в разі, якщо птахівницькі підприємства «спрацюють у прибуток» в нинішніх умовах. Але є великий ризик, що разом з тим частина компаній підуть «у тінь», деякі й зовсім закриються, а місцеві бюджети втратять хороше джерело надходження коштів.

Скандальний законопроєкт

Депутати подали понад 10 тис. правок до скандального законопроєкту № 5600 Про внесення змін до Податкового кодексу. Документ був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 1 липня, законодавці готуються розглянути його вдруге найближчими тижнями. Головна новація документа — зміна правил адміністрування податків. Норми нового документа не сподобалися бізнесу і профільним асоціаціям.

Наприклад, фіскали зможуть направляти запити платнику податків і приходити з позаплановою перевіркою (з будь-якої формальної причини, як можна прочитати в законопроєкті). А за її результатами — донараховувати суми податків. Поки компанія оскаржує рішення податківців, її майно можуть взяти в податкову заставу. Що це означає? Фактичне зупинення роботи. Компанія може зіштовхнутися з проблемами та в деяких випадках не матиме змогу закуповувати і продавати товари, залучати кредити тощо.

Дискримінаційні норми

Зміни торкнулися і птахівників. Галузь стала єдиною на аграрному ринку, де виробники не зможуть працювати на єдиному податку. Всі підприємства, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок, курей, а також виробники яєць зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Причому, за словами голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, в пояснювальній записці до законопроєкту не наводяться аргументи для такого кроку.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає.

І це не найкраща ідея, вважають у профільних асоціаціях. Виробництво яєць в першому півріччі скоротилося на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — такого різкого падіння не спостерігалося в галузі останні 20 років. М’яса птиці за цей же період виробили на 8% менше. Двадцять підприємств закрилися, а 15 тис. осіб втратили роботу.

Галузь зіткнулася з кризою, і додаткові податкові новації можуть лише погіршити і так непросту ситуацію, вважають виробники. Багато невеликих компаній, які, наприклад, займаються вирощуванням качок або перепелів, зараз працюють на єдиному податку четвертої групи. Вони платять відрахування до місцевих бюджетів і тим самим підтримують розвиток громад на додачу до соціального навантаження, яке існує, незалежно від напряму бізнесу. Якщо ж їх переведуть на загальну систему оподаткування, то це не тільки може вдарити по бюджетах громад, але й не принести відчутних надходжень до бюджету. Виробники, які останніми роками зазнають збитків, не матимуть змогу заплатити в казну податок на прибуток. Якщо ж підприємець працює на єдиному податку четвертої групи, то він перераховує кошти до місцевого бюджету незалежно від фінансових результатів своєї роботи. Нова норма є також очевидно дискримінаційною, оскільки новації торкнулися тільки однієї, а не всіх аграрних галузей.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає. Сумнівними виглядають навіть озвучені Мінфіном 100 млн грн від такого кроку. В результаті і ця сума може виявитися ще скромнішою.

«Якщо уряд і Верховна Рада продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор буде тільки рости. Бізнес закликає до розвитку економіки через залучення інвестицій та створення нових робочих місць і до збільшення доходів Державного бюджету шляхом перекриття нелегальних схем. Законопроєкт № 5600, який збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес, є спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки. Ухвалення законопроєкту № 5600 неприпустиме», — йдеться в спільній заяві Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та Союзу Українських Підприємців.

biz.nv.ua

У наявних угодах про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Великою Британією, Канадою, Ізраїлем і Туреччиною встановлено високий рівень мит на імпорт української молочної продукції. Зокрема, найбільші — для питного молока і незгущених вершків. Отже, експортувати їх невигідно.

На цьому наголосив заступник директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту Андрій Литвин.

Найкращі ж умови наразі для експорту молочної сироватки. Так, за постачання до Ізраїлю мито і квоти взагалі відсутні. Всі категорії молочної продукції найкраще постачати до Великої Британії та Канади, зауважив він.

Найбільший імпортер вітчизняної молочної продукції зі згаданих країн — Ізраїль, із ним Україна працює найбільш системно. Ця країна закуповує у нас найбільше згущених молока та вершків, а також вершкового масла.

«Середнє зростання імпорту Ізраїлю з України за останні п’ять років склало 48%. А частка України в імпорті молочної продукції становить 6,8%», — додав Андрій Литвин.

А от у Туреччині українському виробнику, на його думку, нема чого робити.

«Ця країна — найбільш невигідний варіант для експорту вітчизняної молочної продукції товарів навіть після ратифікації угоди про ЗВТ, адже її ринок дуже захищений, — пояснив Андрій Литвин. — Вони самі виробляють достатні обсяги продукції, до того ж мито досить велике».

agrotimes.ua

Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України затвердило новий наказ, яким передбачено зміни до порядку реєстрації малої рогатої худоби. Зокрема, тепер для ідентифікації овець та кіз буде застосовуватися нова форма бирок, а для тварин, яких експортують також передбачена обов’язкова наявність бирки з електронним чипом, що містить інформацію про худобу.

Відповідний Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03 липня 2020 року № 1266 “Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз” набув чинності з 18 вересня.

“З 18 вересня проводиться ідентифікація овець і кіз бирками нового зразка на одне вухо тварини. За наявності бирок старого зразка ідентифікація овець і кіз проводиться бирками старого зразка на обидва вуха тварини до повного їх використання. Починаючи з 01 січня 2022 року тварини старше 12-місячного віку, а також тварини, що експортуються, повинні будуть ідентифікуватися додатково за допомогою бирки з електронним ідентифікатором, яка прикріплюється на друге вухо тварини. На обох бирках тварини буде зазначатись один і той самий ідентифікаційний номер, що відповідатиме номеру електронного ідентифікатора і даватиме змогу індивідуально ідентифікувати кожну тварину та господарство, де вона була народжена”. – йдеться у повідомленні Держпродспоживслужби.

Meat-Inform

Одна з основних причин поширення АЧС в Україні — відсутність ідентифікації свиней у присадибному секторі. Відповідно, це дає можливість безконтрольного переміщення потенційно інфікованих тварин. Тому пріоритетне завдання у ході боротьби з АЧС — впровадження дієвого механізму ідентифікації свинопоголів’я у присадибному секторі. Для цього Агентство ідентифікації та реєстрації тварин у співпраці з Асоціацією «Свинарі України» ініціювало зміни порядку відшкодування збитків через АЧС.

Зокрема, йдеться про  запровадження відшкодування збитків фізичним особам у рамках ліквідації поголів’я в зоні захисту через АЧС лише за ідентифікованих тварин. У Асоціації «Свинарі України» переконані, що впровадження таких заходів та проведення роз’яснювальної роботи серед селян — перші кроки до стабілізації епізоотичної ситуації в Україні.

Нагадаємо, згідно з чинним Порядком ідентифікації та реєстрації свиней, всі фізичні та юридичні особи, які займаються розведенням та утриманням свиней, проводять їх продаж, забій, утилізацію, зобов’язані ідентифікувати поголів’я. Однак наразі свиней, яких утримують у присадибних господарствах майже ніхто не ідентифікує. Відповідно, будь-яким чином відстежити переміщення свиней або походження продукції з них неможливо.

pigua.info