Реорганізовано служби ветеринарно-санітарного контролю на кордонах України

На даний час через війну втрати в галузі тваринництва складають не більше 15% від загального обсягу, що не є критичним для продовольчої безпеки держави.

Про це повідомила заступник директора департаменту аграрної політики Мінекономіки Олена Дадус під час вебінару UA FARMING AT WAR TIME. LIVESTOCK FARMING IN FOCUS. 

«Ми вживаємо всіх заходів для того,  щоб збільшити кількість виробництва в галузі тваринництва в мирних регіонах і забезпечити їх ефективне функціонування. Для цього господарствам пропонуються спеціальні кредитні програми, портфельні гарантії, підтримка попиту за рахунок бюджетних коштів та забезпечення продуктами харчування населення, яке наразі знаходиться на тимчасово окупованих територіях», — зазначила Олена Дадус. 

Також вона додала, що тваринництво — це галузь, яка залежна від  наявності кормів, цінової ситуації та попиту споживання. Зараз усі сили покладені, щоб вдало провести посівну, і, звичайно, важливо відсіятись і кормовими культурами. 

agroportal.ua

В Україні зберігається стабільна епізоотична ситуація. На цьому наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль під час підсумкової колегії Держпродспоживслужби за 2018 рік.

За його словами, завдяки належній та своєчасній організації заходів з контролю та профілактики в минулому році в Україні не зареєстровано випадків туберкульозу великої рогатої худоби (ВРХ), грипу птиці, хвороби Ньюкасла, класичної чуми свиней, заразного вузликового дерматиту ВРХ, ящуру, блутангу, губчастої енцефалопатії.

Попри складну ситуацію, спостерігається позитивна динаміка і щодо поширення африканської чуми свиней (АЧС) в Україні.

«Ситуація щодо АЧС все ще залишається складною, але впродовж минулого року ми стабільно фіксували позитивну динаміку щодо обмеження поширення цього захворювання на нашій території. Особливої ваги це набуває на тлі епізоотичної ситуації щодо АЧС в Європі, де кількість випадків поширення цього вірусу як серед домашніх свиней, так і серед диких кабанів за останній період значно зросла», — наголосив Борис Кобаль.

Він повідомив, що торік в Україні виявили 145 випадків АЧС, що на 18 випадків менше порівняно з 2017 роком. Найбільше випадків АЧС за минулий рік виявили в Одеській (21), Рівненській (13), Херсонській (13), Донецькій (12) та Закарпатській (11) областях.

Разом з тим, директор Департаменту відзначив все ще складну ситуацію щодо сказу в Україні: торік зареєстрували 1466 неблагополучних пунктів щодо цього захворювання.

При цьому він зауважив, що в 2018 році робота з ліквідації сказу на території нашої держави була суттєво покращена. Так, завдяки виділеному фінансуванню, в Україні з минулого року започаткована програма з ерадикації сказу в державі. Ця програма включає в себе імунізацію домашніх тварин проти сказу (собаки, коти) та диких м’ясоїдних тварин. 

«У 2018 році розпочата серйозна робота з ліквідації сказу, яку ми продовжуватимемо і цьогоріч. Впевнені, що ця робота матиме позитивні наслідки», — зауважив Борис Кобаль.

Навіть у разі, якщо війна закінчиться у наступні дні і Україна звільнить свої землі, ціни на зернові утримуватимуться на високих рівнях ще від 3 до 5 років.

Про це розповів міністр агрополітики Микола Сольський в інтерв’ю на epravda.com.

За словами міністра, в умовах обмеженого українського експорту зернових через логістичні перешкоди, Україна експортує на свої традиційні ринки. У 2021 р. найбільшими імпортерами були Китай, Єгипет, Туреччина та Індонезія.

Внаслідок дефіциту на світовому ринку зернових ці країни витрачатимуть більше грошей і будуть переорієнтовуватися на пшеницю з інших країн. Що натомість буде дорожче, адже пропозиція значно впала. 

«Єгипет вже витрачає і буде витрачати більше. Також ця ситуація підштовхне їх до того, що, крім поточних закупівель, вони, як і інші країни, я думаю, захочуть сформувати більші резерви на подібні випадки. Це теж розжене ціни», — пояснив Микола Сольський.

Він зазначив, що, «навіть якби ця історія закінчилася чарівним чином завтра, хвиля високих цін буде ще 3-5 років, поки не вирівняються настрої, і не буде балансу».

kurkul.com

У 2020 році Міністерство агарної політики та продовольства України продовжить практику кредитування дрібних фермерів та дотування великих товаровиробників. Про це у відповідь на запит УНН повідомили у прес-службі міністерства.

На наступний рік міністерство запропонує кілька варіантів розподілу коштів за напрямками підтримки. У тому числі, і на виплату бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (квазіакумуляція ПДВ).

"Незважаючи на критику у 2017 році на порядок виплати бюджетної дотації, після призупинення її виплати у 2018-2019 роках від сільськогосподарських товаровиробників надійшло багато позитивних відгуків щодо ефективності та простоти отримання бюджетної дотації.

Крім того, бюджетна дотація забезпечує підтримку продукції, яка споживається на внутрішньому ринку і має велику додану вартість", - пояснили своє рішення у міністерстві.

Міністерство також продовжить практику кредитування дрібних фермерських господарств за рахунок коштів державного бюджету. Як пояснили у відомстві, дрібні фермери мають незначний земельний банк, а це, у свою чергу, ускладнює отримання ними кредитних коштів.

"Банки здійснюють кредитування виробників, які мають в обробітку 500 та більше гектарів землі", - зазначили у МінАПК.

Дрібних фермерів будуть кредитувати через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Щодо великих товаровиробників - у міністерстві хочуть продовжити практику виплати бюджетної дотації (квазіакумуляція ПДВ). У попередні роки вона стимулювала аграріїв працювати та реалізовувати продукцію на внутрішньому ринку.

"Продовження такої практики (з певними обмеженнями щодо обсягу підтримки) забезпечить легалізацію продукції крупними виробниками", - аргументували у міністерстві.

У МінАПК вважають за необхідне також простимулювати українських виробників до збільшення обсягів виробництва продукції з високою доданою вартістю та експорту вітчизняної продукції за кордон. Для цього міністерство планує залучати українських товаровиробників до участі у виставкових заходах за кордоном та здійснювати активний промоушен вітчизняної продукції під час офіційних заходів.

Джерело: УНН