Rabobank: В 2021 році драйвером молочного ринку буде попит

На початку вересня ціни на свиней забійних кондицій у більшості регіонів залишилися на рівні попереднього тижня. Такі підсумки щотижневого моніторингу цін на живець свиней озвучили аналітики Асоціації «Свинарі України».

Виробники свинини на Заході, в Центрі та на Півдні зберегли ціни в межах діапазонів минулого тижня. Так, за відгуками операторів у центральних та південних областях ціни коливалися в межах 66-68 грн/кг, у західних регіонах ціни тяжіли до 65-66 грн/кг. Відчутний брак живця на Сході сприяв подальшій позитивній динаміці цін, тож цього тижня стартували від 67 грн/кг та сягали 70 грн/кг, а епізодично і вище.

Представники м’ясопереробної галузі наразі неодностайні щодо перебігу реалізації, абсолютна більшість з них підтверджує напружену ситуацію з пропозицією свиней забійних кондицій. Так, низка виробників цього тижня мають менші товарні партії, середня забійна маса свиней у багатьох випадках дещо менша за звичні 110-115 кг, а окремі виробники змушені зробити паузу в реалізації, щоб тварини дійшли до бажаної кондиції. Заготівельники також відзначають, що окремі з них відновили практику закупівель у суміжних регіонах: не тільки операторів зі Сходу в Центрі, а й епізодично операторів з центральних областей на Заході. Тож хоча низка переробників сподівається на пониження закупівельних цін, мотивуючи його традиційним осіннім спадом реалізації, превалювання попиту над пропозицією на ринку живця наразі відтермінує вплив сезонних чинників. 

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України» 

Після перемоги Україна зможе експортувати весь запланований обсяг сільгосппродукції, це лише питання часу.

Про це AgroPortal.ua повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Це продукція тривалого зберігання, і ми можемо, наприклад, кукурудзу врожаю минулого року експортувати і в 2023-му. Це відтермінована вартість у часі, але вона не втратиться через 2-3 місяці», — запевняє Тарас Висоцький.

За його словами, за тих можливостей та коридорів, які є наразі, Україна може експортувати 300-400 т на місяць, що в 10 разів менше, ніж це раніше було через порти. 

«Але й ці кошти, отримані від експорту, теж важливі. Після перемоги ми за 2-3 тижні зможемо відновити повноцінний експорт за умови, якщо не буде повного знищення портової інфраструктури», — зазначає Тарас Висоцький. 

Він упевнений, що попит на українську продукцію залишиться на світових ринках. Наразі через відсутність експорту з України інші країни будуть обмежувати споживання. 

«Попит відновиться миттєво, як тільки Україна зможе його задовольняти», — резюмував Тарас Висоцький.

AgroPortal.ua

За підсумками 2021 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 197,8 тис. т молока, що на 8,9% менше, ніж у 2020-му. При цьому частка молока від промислових ферм в 4,5 рази перевищує обсяг поставок з присадибного сектору, а екстра-ґатунок у структурі поставок на 10% обігнав показники минулого року.

Про це повідомляє Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока.

В структурі переробленого молока-сировини 3 млн 31,9 тис. т (-7,8%) було закуплено, 148,1 тис. т (-26,9%) надійшло на давальницьких засадах та 17,8 тис. т (-11,6%) було власновиробленою сировиною.

Як бачимо, основним джерелом поставок молока-сировини є його закупівля. Традиційні два джерела — сільськогосподарські підприємства (МТФ) та господарства населення (ОСГ) — минулоріч розподілилися за такою пропорцією пропозиції молока: 81,7% від МТФ та 18,3% від ОСГ.

До прикладу, п’ять років тому МТФ забезпечували 68,5% всього поставленого молока, а господарства населення — 31,6%.

Такі суттєві зміни пропорцій обумовленні змінами до вимог харчового законодавства в контексті виробництва молочних продуктів та показників безпечності молока-сировини, а також зниження виробництва молока в присадибних господарствах.

Загалом минулого року було закуплено 2 млн 477,9 тис. т (-3,1%) молока від сільськогосподарських підприємств та 544 тис. т (-24,4%) від господарств населення.

Показники безпечності промислового молока, яке поступило на молокопереробні заводи, у 2021-му році продовжували рости. Найбільше молока було поставлено саме екстра ґатунком — 39,3%, або 973,2 тис. т, що на 10% більше, ніж у 2020-му році та у 2,2 рази більше, ніж п’ять років тому у 2017-му.

Обсяги поставок вищого ґатунку зросли з 34,2% до 35,3% в порівнянні з 2020-м та склали 874,7 тис. т. Молока першого ґатунку було закуплено на 20,9% менше, ніж у 2020 році — 613,6 тис. т, або 24,8% у загальній структурі.

Досить цікава ситуація зі статистикою поставок молока від населення. Зростання вищого ґатунку, яке декларували минулого року, цьогоріч показало себе з іншого боку. Різко впали його обсяги: з 1,6 тис. т до 665 т. Хоча, ще минулого року зростання було з 822 т до 1,6 тис. т. Обсяг першого ґатунку зменшився на 25,6% — до 435,8 тис. т. Хоча 2020-го спостерігалося його зростання у п’ятикратному розмірі. Поставки другого ґатунку зменшилися на 19,6% — до 108,5 тис. т, а в 2020-му на цілих 81%.

Ймовірно, молоку, яке надходило від населення, намагалися прописати за більш високий ґатунок, а цьогоріч вирівнювали «строкату статистику».

Загалом 2022-ий рік розпочався з досить активного обговорення проблематики молочної галузі в усіх політичних та бізнесових колах. І за неповні два місяці було напрацьовано цілу низку ініціатив щодо виходу галузі із кризи та розвитку молочного скотарства та молокопереробної галузі, які досить тривалий час відкладалися.

Так званий «антикризовий пакет» включає в себе низку важливих заходів. Зокрема: необхідність термінових змін до ЗУ «Про внутрішню торгівлю» для встановлення справедливих торгівельних практик на ланцюжку виробник-переробник-мережа та регулювання торгівельної націнки на соціально значущі продукти; зниження ставки ПДВ на продукти харчування «від лану до полиці» для підтримки купівельної спроможності споживачів та попиту вітчизняний набіл — за прикладом кращих практик ЄС; спеціальне розслідування та обмеження неконкурентного імпорту молочних продуктів до України; розширення програм держпідтримки молочної галузі для модернізації основних засобів, розбудови, підвищення виробництва молока-сировини та протидії сірому ринку і фальсифікату тощо.

Сподіваємося, наміри переростуть у реальні кроки, а не залишаться деклараціями на папері.

milkua.info

Обмежити кількість антибіотиків, які використовуються у м’ясному виробництві з метою боротьби з ростом бактеріальної резистентності до антимікробних препаратів запропонувало Міністерство охорони здоров’я і сімейного благополуччя Індії.

Міністерство встановило максимально допустимі рівні застосування різних антибіотиків і ветеринарних препаратів, які використовуються при вирощуванні курей, свиней та іншої худоби. До 6 грудня 2017 року представникам м’ясної промисловості запропонували залишити відгуки та коментарі з приводу внесення змін до нормативних актів.

На сьогоднішній день все більше зростає міжнародний тиск на країни із закликом вжити термінових заходів щодо боротьби з резистентністю бактерій до протимікробних препаратів.

В Індії, згідно з дослідженням, проведеним Американським центром динаміки захворювань, економіки і політики (CDDEP), захворюваність інфекційними захворюваннями є однією з найвищих у світі, тому у цій країні застосовується велика кількість антибіотиків. Але якщо ці препарати перестануть працювати, бідне населення Індії може зіткнутися з ще більшими труднощами і зростанням смертності.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru