Ринок живця: котирування «завмерли»

Національне агентство з безпеки харчових продуктів (ANSA) рекомендувало жителям Молдови не купувати м'ясо та ковбасні вироби з України перед Великоднем.

Про це пише yaizakon.com.ua.

Як вказано у повідомленні агенції, вони переконані, що сусідство з Україною через постійні спалахи африканської чуми свиней дорого обходиться тваринницькій галузі Молдови.

Також, в агентстві повідомили, що в переддень свята інспектори подвоїли зусилля з перевірки місць продажу м'ясних продуктів і посилили контроль над прикордонними пунктами з Україною.

«Дотримання обмежень на імпорт м'яса і свинячої продукції є обов'язковою умовою для всіх. Відмовившись від незаконної покупки та імпорту цього продукту, ми можемо виключити підвищений ризик проникнення небезпечних захворювань на територію республіки», — заявили в ANSA.

Нагадаємо, 26 березня 2018 року делегації України, держав-членів ЄС, Білорусі та Росії у Варшаві обговорили шляхи боротьби з АЧС.

agravery

Експериментальний проєкт з переробки свіжозібраної трави в спеціальних установках з виробництвом кормових продуктів, показав хороші результати в Ірландії. Отримувані в результаті добавки мають потенціал використання в комбікормах для молочної худоби і свиней.

Використовуючи біопереробку, вчені виробили макуха і фракції клітковини, багатої протеїном. Вони заявили, що ці продукти можуть з високою ефективністю використовуватися в раціонах дійних корів, скорочуючи у них втрату азоту і фосфору, а також потенційно знижуючи викиди метану.

За матеріалами Feed Navigator

Згідно з даними моніторингу Української асоціації постачальників торговельних мереж, молоко в Польщі стоїть на чверть дешевше, ніж в Україні.

Так літр молока жирністю 3,2 в упаковці Tetra Pak в Польщі можна купити за 16,18 грн, Білорусі - за 16,92 грн, а в Україні — за 20,25 грн. Дорожче обійдеться літр молока правда з трохи більшою жирністю (3,5%) в Литві — 25,85 грн, Румунії — 26,75 грн і в Естонії — 28,65 грн.

«Якщо молоко жирністю 3,2% довести до жирності 3,5%, то його вартість додасть близько 10%. А це наблизить вартість в Польщі, Білорусі та України до рівня інших країн», — зазначив директор асоціації Олексій Дорошенко.

Що стосується такої великої різниці у вартості цього продукту між Україною і Польщею, то експерт зазначив, що одна з причин є рівень податку на додану вартість на продукти, який в нашій країні становить 20%, а в Польщі лише 5%. Дорошенко вважав, що без податку на додану вартість різниця в ціні на молоко становила б 9%.

milkua.info за матеріалами asn.in.ua

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Київ» розповів, як Україна в умовах заблокованих окупантом портів збільшує пропускну експортну спроможність аграрної продукції та чому це питання № 1 для українських аграріїв.

«Основними партнерами України в цьому питанні є Литва, Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія. Завдяки цим країнам можна експортувати нашу продукцію, яка є надлишковою з точки зору внутрішнього споживання, в порти цих країн для подальшого її транспортування в держави, які були в останні десятиліття імпортерами нашої сільгосппродукції. Ми бачимо, що навіть за цей період пропускна спроможність збільшилася втричі. Поки що вона не максимальна, але суттєво зростає», — розповів Тарас Висоцький.

Він підкреслив, що на базові продукти, які критичні для внутрішнього продовольчого споживання, немає вільного експорту — вони експортуються виключно через видачу ліцензій. Тобто щоразу розглядається звернення експортера — відтак Мінагрополітики оцінює, чи експорт цієї продукції не зашкодить внутрішньому споживачу.

Крім того, на харчові продукти, які мають істотну соціальну значущість, — цукор, крупи, борошно, соняшникова олія — здійснюється регулювання цін. Тож наразі, на переконання першого заступника Міністра, підстав для критичного зростання вартості продуктів у масштабах країни немає. «Десь може виникнути тимчасовий дефіцит через бомбардування чи зрив логістичних ланцюгів, але в цілому передумов немає», — додав він.

Також, за словами Висоцького, наразі майже в усіх областях України триває посівна — засіяно понад 1,5 млн га. А враховуючи те, що історично ми 70% продукції експортували, все рівно потрібно активно працювати над експортом, оскільки Україна фізично не зможе всю цю продукцію спожити на внутрішньому ринку.

«До війни експорт аграрної продукції становив 40% від усього експорту нашої держави. Зараз, з огляду на значне скорочення галузі, експорт аграрної продукції може збільшитися навіть до 70%. Тому це буде один із основних китів підтримки економіки. Аграрії зроблять все, щоб ці очікування реалізувати і допомогти українській економіці», — акцентував Тарас Висоцький.

Він наголосив, що запасів продовольства чи кормів для безперебійного виготовлення продовольства достатньо — у середньому їх є на два роки, а за деякими позиціями значно більше.

«Ми надіємося на якнайшвидшу перемогу, але за необхідності можемо тримати продовольчу оборону довгостроково. І це без урахування нового врожаю, який уже потенційно можна буде цього літа збирати», — наголосив він.

minagro.gov.ua