Промислові виробники наростили поголів'я свиней

8 лютого, у форматі онлайн зустрічі почала роботу 47 сесія Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (КВПБ). Українську делегацію очолив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торговий представник України Тарас Качка.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Це вперше Україна бере участь у засіданні КВПБ в офіційному статусі. Відповідне оголошення про надання Україні членства, було проголошено під час загальної урочистої частини заходу.

Засідання триватимуть протягом чотирьох днів під загальною темою «Новий погляд на продовольчу безпеку та харчування». В рамках заходу учасникам буде представлено звіт Групи експертів високого рівня щодо створення глобальної концепції продовольчої безпеки та харчування до 2030 року.

«Україна працює на світовому продовольчому ринку прозоро та прогнозовано і може долучитися до формування та зберігання світових продовольчих запасів. Слід зазначити, що Україна не вводила обмежень на експорт основних продуктів під час пандемії COVID-19 та наголошує на необхідності спрощення процедур міжнародної торгівлі і запобігання створенню нових торговельних бар'єрів», — прокоментував заступник Міністра Тарас Качка.

Крім того, в рамках роботи сесії значну увагу буде приділено питанням гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в контексті продовольчої безпеки та харчування, а також обговорено результати попередньої Рамкової програми дій та представлено для затвердження нову Багаторічну програму дій КВПБ і Добровільні рекомендації КВПБ з продовольчих систем та харчування.

Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило проект наказу «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», який адаптує нормативну базу до вимог, встановлених в ЄС. Пропозиції приймаються протягом місяця.

Згідно з проектом, нові вимоги застосують до експортерів одразу після набрання чинності наказу. До всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів вимоги застосовуються з 1 січня 2019 року.

Однак пропонується встановити перехідний період до 1 січня 2022 року щодо вмісту у молоці, що йде на переробку, мікроорганізмів та кількості соматичних клітин. Ці норми знижуватимуться поступово вже з 2020 року.

Крім того, наказ взагалі не стосується власників корів, які готують в домашніх умовах харчові продукти з молока з метою приватного домашнього споживання.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, проект «розроблено з метою встановлення єдиних, адаптованих до норм ЄС вимог щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока, молозива і молочних продуктів з них».

Зокрема, Україна взяла на себе ряд зобов’язань щодо приведення у відповідність власного правового поля до вимог Європейського Союзу, в тому числі і щодо молока та молочних продуктів.

У Мінагрополітики наголошують, що зміна ідеології системи державного контролю вимагає спрощення тих вимог до мінімально необхідного рівня безпечності та якості, а також запровадження систем управління ризиками у сферах виробництва і обігу продуктів харчування (НАССР та інш.), в тому числі для молока та молочних продуктів.

Автори проекту визнають, що витрати для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, що раніше не виконували аналогічні вимоги щодо молока та молочних продуктів, неможливо узагальнено обрахувати через значну варіативність. «Враховуючи викладене, потенційні витрати операторів ринку не обраховувалися», — йдеться в документі.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, у 2016 році в Україні діяли 2818 підприємств, що здійснювали переробку молока та 3076 молокоприймальних пунктів. Мінімально обліковане виробництво молока від населення здійснювали майже 1 млн особистих селянських господарств, що утримували 1 млн 669 тис. корів.

У документі також зазначається, що в Україні, попри існуюче регулювання, молока класів екстра та вищого виробляється недостатньо. Так за даними Держстату в 2016 році з усього обсягу молока що прийнято було на переробку — 4182,7 тис. тонн, частка молока екстра становила 14,6%, а вищого ґатунку — 37%. При цьому товарність молока у сільськогосподарських підприємствах становила близько 95%, у господарствах населення — 17%. «Як наслідок, недостатня кількість молока належної якості суттєво ускладнює виробництво якісної та безпечної молочної продукції, знижує її конкурентоспроможність і експортну придатність», — йдеться в документі.

milkua.info

Коливання цін на ринку кормів в першу чергу залежать від вартості сировини. У 2021 році китайський ринок, один з найбільших споживачів зернових, зіткнувся з гострою нестачею кукурудзи. На думку аналітиків, країна ще довго буде залежати від імпорту, що відкриває великі можливості для виробників зерна з інших країн.

За даними компанії Superior Feed Ingredients, LLC., прогнози щодо імпорту в поточному році різняться. Деякі аналітики повідомляють про можливий обсяг в 24 ммт — наприклад, таку цифру повідомляє Міністерство сільського господарства США. Але є і більш сміливі оцінки: за даними фахівців Rabobank, показник цілком може вирости до 30 ммт і більше.

«Щоб зрозуміти, наскільки ці цифри вагомі, досить згадати, що за останні 60 років Китай в сумі імпортував близько 75 ммт кукурудзи. А за останні 6 років ті ж США не забезпечили навіть половини щорічних потреб Китаю в імпорті", — прокоментував ситуацію Джон Шив, аналітик Superior Feed Ingredients, LLC.

На думку експерта, якщо прогнози щодо попиту виявляться вірні, то темпи експорту з США повинні бути на 50% вище, ніж у 2020 році, і на 15% інтенсивніше, ніж будь-коли. Але місцеві виробники вже зіткнулися з наслідками аномальних похолодань в деяких штатах, які спричинили за собою збої в логістиці: багато графіків навантаження відстали на 2 тижні і більше.

У сукупності з активністю Бразилії і Аргентини як конкурентів-постачальників кукурудзи на східний ринок, це істотно знижує ініціативність американських компаній. Багато з них бояться наростити обсяги виробництва, а згодом зіткнутися з падінням попиту або конкуренцією з боку дешевої американської сировини.

Аналізуючи причини такого високого попиту, фахівці Rabobank відзначають: не останню роль відіграє перехід від традиційних форм господарства до більш сучасним. Переймаючи досвід західних колег, тваринницькі господарства змінили підхід до кормів і перейняли модель, в якій основу раціону складають кукурудза і соя. А великий внесок в перегляд харчування свиней вніс заборону на годування їх органічними відходами.

Говорячи про внутрішній ринок Китаю, більш якісні культури, які можуть замінити кукурудзу (наприклад, пшениця і рис), не доступні більшості господарств в необхідному обсязі. Агропромислові підприємства країни протягом довгого часу не могли задовольнити потреби місцевого ринку, тому зростання попиту посилюється через бажання багатьох фермерів закупити сировину прозапас.

Ринок Китаю, вважають аналітики Rabobank, не зможе вийти на самозабезпечення до 2030 року. А значить, в доступному для огляду майбутньому Китай продовжить бути привабливим напрямком для реалізації кукурудзяного зерна.

DairyNews.ru

Додавання 5-8% ферментованого ріпакового шроту в кормовий раціон курей яєчного напрямку дозволяє уникнути такої поширеної проблеми в птахівництві як сальмонельоз.

Про це розповів директор компанії «Європейський протеїн Україна» Борис Скиба під час конференції «Комбікорми. Якість і ефективність».

«Ферментація соєвого і ріпакового шроту відбувається за допомогою молочнокислих бактерій, які протягом двадцяти років селекціоновані датським партнером Fermentationexperts AS. Європейське співтовариство виділило на створення унікальних мікроорганізмів 26 млн євро, і за рахунок них можна забезпечити зменшення кількості антибіотиків у тваринництві», - розповідає Борис Скиба.

За його словами, в результаті застосування ферментованого рапсового шроту в раціоні свиней можна зменшити рівень використання антибіотиків в 10 разів.

На заводі впроваджена система управління якістю відповідно до міжнародних стандартів GMP. Крім того, його продукція дає можливість впровадити систему antibiotic free concept - зміст і відгодівлю тварин без застосування антибіотиків.

«Наші датські колеги не зупинилися в своїх дослідженнях соєвого і ріпакового шроту і тепер вивчають ферментацію зелених водоростей і можливість використання їх в годівлі тварин», - зазначає Борис Скиба.

Для довідки: спільне датсько-німецьке підприємство «Європейський протеїн Україна» знаходиться в смт Рокитне (Київська обл.) І займається ферментацією соєвого і рапсового шроту. Потужності виробництва - 6 тис. тонн готової продукції в місяць.

Засновниками ТОВ «Європейський протеїн Україна» виступають німецька Agrolife GmbH і датська Fermentationexperts AS, яка одночасно є власником запатентованої технології виробництва.

ptichki.net