Імпорт кукурудзи в Китай досягне 40% від суми поставок за 60 років

За даними міжнародної організації з риб'ячого борошна та риб'ячого жиру (IFFO), виробництво цих продуктів за 11 місяців 2021 р. у світі зросло на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Перу, Індія та Чилі змогли наростити виробництво в обох категоріях, при цьому Ісландія спромоглася значно підвищити виробництво риб'ячого жиру. При цьому минулого року було відзначено подальше зростання постачання обох продуктів до Китаю, де обидва компоненти переважно використовуються у комбікормах головним чином для аквакультури.

За матеріалами Feed Navigator

Кукурудзяний силос та люцерна — це ті грубі корми, які найчастіше згодовують коровам. Але чи є альтернатива цим кормам? Розгляньмо.

Пшенична та кукурудзяна солома

Залишки від зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам чи нетелям. Однак, включення цих кормів в раціон дійних корів досить обмежене через низький вміст енергії та високий вміст клітковини. У нещодавньому дослідженні вчені з Університету штату Огайо дослідили чи можна додавати кукурудзяну та пшеничну солому в раціон корів в середині лактації в якості джерела фізично ефективної клітковини. Вчені (Eastridge et al., 2017) порівняли загальнозмішані раціони (ЗЗР), які містили 18% НДК, згодовуючи 34% кукурудзяного силосу у сухій речовині (СР) плюс 11,5% сіна люцерни, чи 5% пшеничної соломи, чи 5,5% кукурудзяної соломи. Результати показали однакову продуктивність (36,8 кг/добу, з вмістом жиру 3,7%та білка 2,85%), рН рубця (6,12), рубцеву концентрацію загальних летких жирних кислот (164 ммоль), щільність рубцевого мата та явну перетравність серед раціонів. Ці дані свідчать про те, що раціони на основі кукурудзяного силосу, кукурудзяної та пшеничної соломи можуть замінити сіно люцерни, коли їх додають до раціону в невеликій кількості (5−5,5%).

Сорго-люцерновий сінаж

У дослідженні, проведеному китайськими вченими, оцінили оптимальне поєднання та вплив сорго-люцернового сінажу. Вчені (Jiang Zhang et al. 2015) дослідили шість різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) талюцерни, зібраної на стадії молочної стиглості та на стадії раннього цвітіння (рівень цвітіння 10%), які містили, відповідно, 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у сухій речовині. Вміст сухої речовини (СР), протеїну та клітковини (органічна речовина амілазної НДК) у свіжій люцерні та сорго були 38,6 та 28,2%, 22,7 та 7,2%, 21,5 та 48,1% відповідно. У публікації в журналі Animal Feed Science and Technology показали, що перетравність органічної речовини in vitro лінійно зменшувалась із додаванням сорго: 72%, 74,9%, 67,6%, 58%, 52,2% та 49,8% у СР у співвідношенні сорго: люцерна:0:100, 20:80, 40:60,60:40, 80:20 та 100:0 відповідно. Роблячи висновки, найкраща комбінація у кормосуміші для дійних корів 20−40% сорго.

Паростки ячменю, вирощені по методу гідропоніки

Пророщене зерно — це метод отримання свіжого корму для молочної худоби. В Університеті Міннесоти дослідили п'ять різних зерен для використання у виробництві кормів (Soderetal., 2018). Зерна (ячмінь, овес, пшениця, жито та тритикале) пророщували впродовж 7 днів і перевірили на поживний склад (таблиця 1). Ячмінь мав найменший вміст СР (15,5%) серед усіх пророщених зерен, тоді як найбільший (24,2%) мав тритикале. Як і очікувалося, завдяки більшому вмісту клітковини в звичайному зерні, пророщений овес також мав найбільший вміст клітковини (НДК та КДК).

Таблиця 1. Поживний склад пророщених зерен

Дослідники з Університету штату Південна Дакота оцінили вплив на продуктивність згодовування пророщеного ячменю. Автори (Lawrenceetal.) включали 8% (у СР) гідропонних паростків ячменю в раціон, замінивши певну кількість кукурудзяного та соєвого шротів. Результати свідчать, що паростки ячменю можуть частково замінити кукурудзяний та соєвий шроти, не впливаючи на виробництво молока та ферментативні процеси у рубці. Різниці у споживанні СР коровами (23,0 кг/добу) і у масі тіла (685 кг) між раціонами не було. Виробництво молока (30,6 та 31,5 кг/добу для контрольної групи та групи, якій згодовували паростки ячменю, відповідно) та конверсія корму (1,33 і 1,40) мали незначні відмінності. Вихід молочного білка (0,94 кг/добу) і молочного жиру (1,1 кг/добу) був однаковим. Більш того, рН рубця (6,57), аміак-N (13,3 мг/дл), загальна кількість летких жирних кислот (95,3 мМ) і співвідношення ацетат-пропіонат (3,05) істотно не відрізнялися.

Буряковий жом

Цукровий буряк традиційно згодовується молочній худобі через високий вміст енергії. Врожайність становить приблизно 50 тонн на гектар із середнім вмістом СР 23%. Вчені Датського центру досліджень великої рогатої худоби оцінили вплив на продуктивність дійних корів, частково замінивши кукурудзяний силос на буряковий жом. Буряк очищали, промивали, подрібнювали, розтирали та силосували у контейнерах. Вміст сухої речовини, білку, клітковини та золи був 20,4%, 5,8%, 10,6% і 4,8% у СР, відповідно. У процесі силосування, цукри ферментуються у леткі жирні кислоти та етанол. Отже, рівні глюкози і сахарози в буряковому жомі були дуже низькими (1,8 і 0,14% СР, відповідно), але вміст етанолу був високим (9,1% СР). Раціон без бурякового жому складався з конюшинового силосу (34% СР), кукурудзяного силосу (28% СР) та суміші концентрату. У раціоні із буряковим жомом, дві третіх кукурудзяного силосу замінили буряковим жомом, тому рівень кукурудзяного силосу та бурякового жому склав 9,5% і 16,7% відповідно. Автори (FrydendahlHellwingetal., 2017) не виявили відмінностей у споживанні СР (23,8 кг/добу), надоях (36,6 кг/добу) та конверсії корму (1,54 кг) між раціонами. Тим не менш, корови, які отримували раціон з буряковим жомо, виробляли менше молока (35,5 проти 37,1 кг/добу), але концентрація жиру і білка в молоці були вищими (4,15 проти 3,92% і 3,57 проти 3,50% відповідно). Результати показують, що буряковий жом може бути ефективною заміною кукурудзяного силосу, головним чином, на ринку сирів, де високо цінуються компоненти молока.

MilkUa.info за матеріалами dairyglobal

В Україні вже цього тижня при обласних державних організаціях запрацюють робочі групи з врегулювання проблемних питань при реєстрації фермерами податкових накладних. Така ініціатива реалізується за результатами обговорень з аграрними асоціаціями під час засідань робочої групи з оперативного вирішення питань, пов’язаних з оподаткуванням в аграрному секторі.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

«Ідея створення робочих груп при ОДА в тому, щоб працювати на випередження. Фермери, зіткнувшись з проблемами в оформленні податкових накладних, матимуть змогу на місцях отримати консультаційну підтримку. Проблематика буде розглянута, зафіксована та додана до розгляду відповідної скарги комісією. Крім того, робочі групи матимуть дораницьку функцію, адже часто помилки допускаються виробниками через незнання. Це гарний інструмент поширення знань і інформації», — зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Наразі відповідні робочі групи сформовані у 17 регіонах при обласних державних адміністраціях. Ще 7 робочих груп — у процесі створення. Вже з 15-го жовтня всі аграрні асоціації зможуть в своїх областях звернутися до таких податкових штабів за консультацією.

Основними завданнями робочих груп з вирішення податкових питань фермерів є:

сприяння взаємодії органів влади у врегулюванні проблемних питань, пов’язаних із реєстрацією податкових накладних фермерськими господарствами;

організація та проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед фермерських господарств щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

аналіз можливих ризиків, які виникають у сфері реєстрації податкових накладних фермерськими господарствами;

комплексний аналіз фінансово-економічних чинників відповідної області, що впливають на діяльність фермерських господарств та можуть вплинути на ситуацію з блокуванням податкових накладних;

напрацювання шляхів, механізму і способів вирішення проблемних питань, що виникають при реєстрації податкових накладних фермерськими господарствами тощо.

Держава розширить програму доступних кредитів «5−7-9» на покупку сільськогосподарських земель після запуску ринку з липня 2021 року.

Про це на прес-конференції повідомив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, повідомляє УНІАН.

«На момент запуску ринку землі держава розширить програму „5−7-9“, щоб забезпечити можливість людям, які працюють на землі, викупити її. Також держава передбачила 1 млрд грн на компенсацію кредитної ставки під час купівлі землі. У резерві є кошти для забезпечення повноцінних фінансових інструментів в рамках ринку землі», — сказав він.

Крім того, міністерство очікує надходження фінансових коштів від детінізації земель.

«Ми розраховуємо на фінансовий запас, який надійде від детінізації. Зараз близько 8 млн гектарів землі знаходяться в тіні, з них не платяться ніякі податки. Після детінізації ці податки будуть надходити в спецфонди розвитку і будуть спрямовані на розвиток агросектору, а також аграріям — на викуп земель», — сказав Лещенко.

«Доступні кредити 5−7-9%»: що необхідно знати

3 лютого 2020 року уряд України оголосив старт програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Пізніше Кабінет міністрів спростив доступ бізнесу до кредитів, які видаються представникам малого і мікробізнесу в рамках програми «5−7-9», пом'якшивши вимоги до обов'язкової прибутковості діючого бізнесу і знявши обмеження за напрямками використання коштів і максимальної суми кредиту.