Уряд офіційно розпочав створення Національної економічної стратегії-2030

08-вер-2020

Вчора, 7 вересня, під головуванням Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка відбулося установче засідання робочої групи з розробки Національної економічної стратегії-2030.

Стратегія є ініціативою Президента та Прем'єр-міністра України. Згідно з дорученням голови Уряду, Центр економічного відновлення є платформою та координатором з її розробки.

«Україні невідкладно треба відійти від моделі розвитку, в якій конкурентні переваги зумовлені переважно використанням природних ресурсів та дешевої робочої сили. Натомість ми маємо побудувати інноваційну модель, пріоритетами якої є розвиток виробництва та торгівлі продукцією з вищою доданою вартістю, високий технологічний рівень виробництва, кваліфікована високооплачувана робоча сила, економія енергії та інших видів природних ресурсів і новаторський стиль управління. Саме на такий шлях розвитку й має бути направлена наша стратегія», — заявив Міністр.

Він додав, що офіційному старту передувала відповідна робота експертних організацій, наукових установ і урядових інституцій. Сама робота над Стратегією розпочнеться з визначення конкретних економічних показників, яких потрібно буде досягти країні.

Національна економічна стратегія — це головні вектори, за якими буде розвиватися Україна: стимули для промисловості, стимули для агросектору, стимули для видобування, транспортні коридори, стимули для IT та R&D, стимули для інфраструктури та внутрішніх перевезень, стимули для енергетичного сектору.

Ініціативи, закладені у стратегії, будуть виділені у державні цільові програми і почнуть реалізовуватися вже з 2021 року.

Акселераторами переходу до інноваційної моделі мають стати:

— Зміни у підходах до державного управління. Необхідно забезпечити чіткий розподіл відповідальності, усунути дублювання повноважень, викорінити корупцію, забезпечити верховенство права.

— Зміни у якості економічного зростання. Без економічного зростання неможливо подолати бідність та забезпечити підвищення рівня життя широких верств населення. Необхідними є зміни саме у якості економічного зростання — воно має стати інноваційним, інклюзивним та стійким.

— Зміни у політиці зайнятості — зайнятість із гідною оплатою праці скорочує як абсолютну, так і відносну бідність, зменшуючи завдяки цьому нерівність.

— Зміни у сферах охорони здоров’я і освіти. Освітні процеси сьогодні мають враховувати тенденції майбутнього. Мають оновлюватися освітні стандарти, освітній процес повинен будуватися на основі інклюзивності та цифровізації, формуватися та розвиватись освітньо-наукові кластери.

«Економічне благополуччя країни напряму залежить від сфери охорони здоров’я. Пандемія коронавірусу показала, що необхідно вкладати ресурси як у побудову сильної системи охорони здоров’я та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, так і налагодження власного виробництва критично необхідної продукції», — зауважив Ігор Петрашко.

Задля успішної розробки Стратегії на платформі Центру економічного відновлення буде створене 20 робочих груп із залученням фахівців Уряду, Міністерств, аналітичних центрів, інститутів, міжнародних організацій, бізнесу та бізнес-асоціацій.

kmu.gov.ua

Більше новин
Кукурудза займає більше половини експорту українського зерна
14-жовт-2022

Обсяг експорту зернових та зернобобових культур з України у 2022/23 МР станом на 14 жовтня становив понад 10,5 млн т, що на 34% менше показника минулого сезону.

Про це свідчать дані Державної митної служби, які публікує Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Так, пшениці з початку сезону відправлено 3,8 млн т, що на 62% поступається торішньому обсягу.
Постачання ячменю на зовнішні ринки склало 895 тис. т (-77%).
Також на експорт пішло 4,7 тис. т жита , що в 11 разів менше торішніх 51,5 тис. т.
Кукурудзи експортовано 5,76 млн т, що у 3,7 раза перевищує обсяги відвантажень на аналогічну дату минулого сезону (1,5 млн т). Таким чином кукурудза займає 55% зернового експорту.
Експорт борошна з України у 2022/23 МР склав 30 тис. т, що на 23% відстає від показника минулого сезону.

agroportal.ua

Детальніше
Новонароджені телята особливо схильні до проносу
15-серп-2018

У перші дні життя теляти пронос може початися з багатьох причин. Наприклад, через недотримання режиму годівлі, випоювання занадто холодним або несвіжим молоком.

Якщо правильно лікувати, хвороба минає протягом трьох днів і не становить загрози життю.

Харчове отруєння може бути викликане кормом, що містить велику кількість кухонної солі. У кормі часто містяться нітрати й токсичні метали, що призводять до складної форми проносу з кров’ю. Лікувати його досить важко.

Плісняві гриби, що потрапляють із кормом, також можуть бути причиною захворювання. Крім того, діарея може з’явитися в результаті інфекції, і вилікувати такий пронос у теляти значно складніше.

Ризик виникнення діареї в перші кілька тижнів після народження теляти зростає в разі поганого стану імунітету тварини, високого інфекційного тиску в середовищі, невідповідного харчування, стресу.

Перші ознаки наближення діареї можна спостерегти вже під час годування. Якщо теля не відчуває голоду — це сигнал проблеми.

Інші симптоми, що вказують на небезпеку появи діареї, — сухі губи, жорсткий слиз із ніздрів, дуже цупкий кал, часткова або цілковита втрата апетиту (відмова від молока), сонливість, апатія й підвищення ректальної температури (>39,5 °С).

Після появи у теляти будь-якого з цих симптомів для профілактики можна частково зменшити кількість молока для напування. Таким чином теля матиме кращі шанси на швидке одужання.

agrotimes

Детальніше
Через зниження білка і клейковини в пшениці врожаю-2022 Україні складно виконувати експортні контракти - експерт
27-жовт-2022

Такі показники, як вологість, пророслі зерна та число падіння, української пшениці врожаю-2022 є в цілому нормальними, показники битих і пошкоджених шкідниками зерен співвідносні з минулорічними значеннями, а ось білок і клейковина цьогоріч помітно зменшились. Про це під час виступу на конференції «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» повідомив менеджер з технічних та презентаційних питань компанії «СЖС-Україна» Олег Онищенко.

«Масова частка білка в перерахунку на суху речовину і масова частка сирої клейковини в пшениці врожаю п.р. зменшилась у середньому з минулорічних 12,58% до 11,8% і з 25,9% до 21,6% відповідно. Відповідно знизився і показник W (сила борошна) з 217 до 183 х 10-4 Дж. При цьому коефіцієнт відношення білка до клейковини знизився з 2,06 до 1,83», - уточнив О. Онищенко.

При цьому експерт зазначив, що українським трейдерам уже дуже складно виконувати стандартні експортні контракти на постачання пшениці з протеїном 11,5%, що відповідно передбачає показник клейковини на рівні 23%.

«Наразі більшість зернотрейдерів міксують пшеницю врожаю поточного та минулого років, але далі буде складніше», - додав О. Онищенко.

З його слів, ще одним викликом стала сажка. Зокрема, в середньому по країні заспореність зерен складає 10,35% проти 6,82% в пшениці врожаю-2021. Також експерт зауважив, що імпортери наразі не приділяють великої уваги цьому показнику і більше зосереджені на запаху й кольорі зерен, а з цим в української пшениці особливих проблем немає.

Також він зазначив, що попри те, що натура пшениці врожаю п.р. становить у середньому по Україні 77,9 кг/гл проти минулорічних 77,1 кг/гл, саме через цей показник близько 30% врожаю, який можна було б віднести до зернової 1 та 2 класу, було віднесено до 3 класу. І додав, що загалом частка продовольчої зернової цьогоріч в Україні зменшилась до 39,2% в загальному валовому зборі пшениці.

АПК-Інформ

Детальніше
Постачання імпортованих продуктів і кормів в умовах воєнного стану буде стабільним
11-бер-2022

Постачання імпортованих харчових продуктів і кормів в умовах воєнного стану буде стабільним.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Кабінет міністрів України прийняв постанову від 9 березня 2022 року №234, щодо безперебійного постачання імпортованих харчових продуктів і кормів в умовах воєнного стану», — йдеться в повідомленні.

Згідно постанови, оператори ринку харчових продуктів, які внаслідок воєнних (бойових) дій не в змозі виконати вимоги статті 10 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» щодо інформації про імпортовані харчові продукти, можуть здійснювати реалізацію харчових продуктів на митній території України, інформація про які викладена мовою, відмінною від державної. При цьому партії зазначених харчових продуктів повинні супроводжуватися обов’язковою інформацією про харчовий продукт, викладеною державною мовою. Така інформація надається на вимогу споживачів операторами ринку харчових продуктів, які здійснюють реалізацію харчових продуктів, у визначений такими операторами спосіб.

«Оператори ринку кормів, які внаслідок воєнних (бойових) дій не в змозі виконати вимоги абзацу другого частини першої статті 23 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» щодо маркування імпортованих кормів, можуть здійснювати реалізацію на митній території України кормів, маркування яких викладено мовою, відмінною від державної. При цьому партії зазначених кормів повинні супроводжуватися маркуванням про корми, викладеним державною мовою. Таке маркування виконується на вимогу споживачів операторами ринку кормів, які здійснюють реалізацію кормів, у визначений такими операторами спосіб», — додають у міністерстві.

Таким чином, маркування харчових продуктів і кормів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України як гуманітарна допомога, може бути викладене мовою, відмінною від державної.

«У разі закриття потужностей внаслідок воєнних (бойових) дій оператори ринку можуть використовувати залишки упаковки або тари для харчових продуктів і кормів за призначенням на інших потужностях, що виробляють аналогічні харчові продукти і корми», — підсумували у Мінагрополітики.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок