Постачання імпортованих продуктів і кормів в умовах воєнного стану буде стабільним

Європейське агентство з безпеки продовольства (EFSA) підготувало практичний посібник для комбікормової індустрії з оцінки ризиків від нанотехнологій. Керівництво містить інструкції по типу тестів і перевірок, які необхідно проводити для того, щоб упевнитися в безпечності продукції.

Рейнгілда Шунжанс (Reinhilde Schoonjans), представник EFSA, прокоментувала, що даний крок є своєчасним з урахуванням кількості пропозицій в сфері нанотехнологій, які незабаром повинні з'явитися на ринку Європейського союзу. Важливо, що керівництво дає чіткі стандарти оцінки ризиків від нанотехнологій, які будуть єдині як для компаній, так і для регулятора.

У найближчі місяці EFSA планує прийняти другий посібник з оцінки ризиків від нанотехнологій. Якщо в першому акцент був зроблений на ризики для споживачів, то в наступному документі основна увага повинна бути приділена потенційну загрозу, яку інновації можуть нести з собою навколишньому середовищу.

За матеріалами All About Feed

Індекс умовної прибутковості молока (УМІ) підскочив відразу на 27% порівняно до 2018 року і сягнув рівня 2013 року.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Для тих виробників молока, хто не позбувся корів, цей рік був найкращим з точки зору прибутків, як мінімум за останні 8 років (за довший період не маємо інформації). Індекс умовної прибутковості молока (УМІ) підскочив відразу на 27% порівняно до 2018 року і сягнув рівня 2013 року, це ще були часи, коли суттєві кошти вкладалися в нові сучасні ферми», — зазначає Андрій Ярмак.

Він зауважує, що у ситуації що склалася, Україна, фактично, перестає бути значущим експортером молочної продукції. Більше того, є загроза того, що імпорт буде перевищувати експорт вже в 2020 році, особливо, якщо курсові тенденції будуть збережені.

«Розмови про ринок землі призвели до заморожування інвестиційних планів більшості виробників молока на невизначений час в 2019 році. Більше того, холдинги та неефективні власники корів, почали їх масово позбуватися, аби зібрати кошти на викуп земельних ресурсів, — розповідає фахівець. — Інша причина — це падіння прибутковості виробництва зернових. Адже раніше за рахунок прибутковості зерна фінансувалась нефективність тваринництва багатьох підприємств, а корів тримали лише щоб люди, що здають в оренду паї, були до них лояльними. З запуском ринку землі про це вже можна буде особливо не турбуватися, тому, фактично, процес вирізання пішов».

«Чи є в цьому позитив? Звичайно є — адже з такої кризи галузь вийде оновленою — залишаться лише ті, хто дійсно інвестував в розвиток сучасного виробництва якісного молока. Зросте якість молока та молокопродуктів. Аналогічно з переробниками — на ринку будуть лишатися найефективніші. Якщо ще й інвестклімат поліпшиться, то взагалі можна очікувати, що, на фоні зниження прибутковості рослинництва, в тваринництво почнуть надходити нові, досить якісні кошти. Але це „якщо“ дуже рідко у нас вистрілює, нажаль», — прогнозує Андрій Ярмак.

milkua.info

Минулого тижня про спалах високопатогенного пташиного грипу повідомили в Чехії. Вона стала п’ятою країною ЄС, де виявили вірус цього місяця. Вважається, що джерелом перенесення захворювання стали дикі водоплавні птахи. Раніше в січні вірус також був виявлений у Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії.

За повідомленням ветеринарної служби Чехії, минулого тижня в одному з господарств було підтверджено спалах пташиного грипу. Це був вірус штаму H5N8 схожий на той, про який раніше повідомлялося в Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії.

Представник Державної ветеринарної адміністрації Петро Ворличек заявив, що інфекцію на фермі в Степанові над Свратковом, швидше за все, занесли дикі водоплавні птахи.

Від вірусу постраждало невелике селянське господарство із лише трьома качками та 12 курми, 6 із яких загинули від пташиного грипу протягом двох днів, решту птахів утилізували. Навколо господарства було встановлено 10-кілометрову карантинну зону.

Французький фермерський союз попереджає про ризик загальної епідемії пташиного в ЄС та нагадує події 2017 року, коли мільйони птахів в Європі було знищено через численні спалахи захворювання.

Meat-Inform

Як відомо, синбіотики — це препарати комбінованого складу, отримані шляхом раціонального поєднання пробіотиків та пребіотиків. Вони чітко проявляють властивості цих складових. Результатом такої взаємодії є покращення властивостей препарату з нормалізації складу мікрофлори кишечника, підвищення її захисних властивостей, у тому числі й імунітету.

Використання синбіотичних препаратів, яскравим зразком якого в Україні є «Ентеронормін», з року в рік набирає популярності. Їм дедалі більше довіряють лікарі ветеринарної медицини.

Зручність у застосуванні, швидкий лікувальний та терапевтичний ефект, відсутність протипоказань та каренції як по молоку, так і по м’ясу, а головне нетоксичність — мабуть, це не повний перелік переваг препарату.

Як відомо, у теляти, яке щойно народилося, шлунково-кишковий тракт «стерильний», тобто не заселений ніякою мікрофлорою. І завдання № 1 — якнайшвидше заселити шлунково-кишковий тракт тварини корисною мікрофлорою. В цьому нам і допомагає «Ентеронормін».

Можливості препарату дуже широкі, але ми б хотіли зосередити увагу на його використанні для телят і практичному досвіді, яким поділилися фахівці агрофірми «Світанок» (Мар'їнський р-н, Донецька обл.). Тут утримують 700 голів великої рогатої худоби, з них 300 корів. Не зважаючи на надзвичайно складну ситуацію в регіоні і близькість до лінії розмежування, за 2016 рік надоїли 7200 кг молока на корову.

У господарстві використовують «Ентеронормін» для профілактики шлунково- кишкових захворювань у телят майже два роки. До цього змусили майже постійні діареї різного роду в молодняка великої рогатої худоби, збільшення витрат на фінансування ветеринарного блоку, використання та пошук щоразу новіших та «потужніших» антибіотиків. Це у свою чергу призводило до перевищення технологічно допустимого рівня загибелі телят, погіршення приростів, поганого росту та розвитку, затримок із термінами введення ремонтного молодняка в основне стадо.

Чи вдалося позбутись проблеми з діареєю у телят на 100% після впровадження «Ентеронорміну»? Сергій Володимирович Гарбуз, лікар ветеринарної медицини ТОВ «Агрофірма «Світанок»», відповів, що стопроцентно не позбулись, на такий аж надто оптимістичний результат навіть не розраховували. Реальне досягнення — показник збереженості телят у молочний період 98%. «Ми впевнено тримаємось на цьому рівні й дуже задоволені. Більше того, з використанням «Ентеронорміну» нам удалося знизити затрати на лікування загалом майже на 30%. Препарат зручний у використанні. А в питанні ціна—якість «Ентеронормін» можна сміливо назвати препаратом № 1 в Україні», — переконаний Сергій Володимирович.

За інформацією ТОВ "СГП "МБС"