Новонароджені телята особливо схильні до проносу

Війна Росії проти України показала, що необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки, яким є Україна. Про те, якими мають бути ці гарантії, розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом.

У світі є багато країн, які залежать від імпорту с/г продукції. 

«Україна – світовий лідер-експортер продовольства. Нашу продукцію імпортує Європа, Близький Схід, Азія. Ми належимо до п’ятірки найбільших експортерів с/г продукції. Причому для деяких країн Близького Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії питання поставок нашої продукції – це питання життя чи голоду. У цих країнах резерви зазвичай всього лише на 2–3 місяці споживання. У нас війна триває понад два місяці. Резерви завершуються, а українські порти досі заблоковані», – зазначив Тарас Висоцький.

За його словами, наразі немає побудованих міжнародних гарантів, щоб це продовольство системно постачалося. Мають бути механізми, які б гарантували безпеку країнам-експортерам, можливість транспортування продукції, не допускаючи будь-яких блокувань портів та затримок із експортом продукції. Адже в рік ми годуємо, крім себе, близько 400 млн людей, основна маса з яких може зіткнутися з голодом.

«Перевезення агропродукції залізницею або автотранспортом, як це зараз відбувається, здорожчує логістику. Тепер, щоб доставити продукцію, наприклад через порти Польщі, треба долати відстань в три–чотири рази довшу. Тому це спричинює здорожчання продукції. Світові ціни на с/г продукцію зросли, на деякі позиції – до 30 %», –  зазначив перший заступник Міністра.

При цьому, як правило, країни, які імпортують нашу продукцію, мають невисокий рівень добробуту населення – вони чутливі до цін. Тому, крім того, що фізично продукції стає для них менше, вона ще й менш доступна через збільшення цін, додав Тарас Висоцький.

«Україна чітко зазначила на міжнародній арені, що не зупиняє експорт та не блокує його. Усе, що не потрібно нам для внутрішнього споживання, ми готові далі постачати. Більше того, за нашою ініціативою зараз фактично “з коліс” відкриваються нові пункти пропуску, нові термінали, нові потужності на західному кордоні, щоб цей експорт збільшити. Ми хочемо виконати всі зобов’язання перед нашими партнерами, які за останні роки сформувалися, і яких ми ніколи не підводили», – резюмував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

Капітальні інвестиції у сільське, лісове та рибне господарство у І півріччі 2018 року склали 26 869,8 млн грн, що на 9,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Про це поінформував провідний науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державного комітету статистики України.

Він зауважив, що водночас у сільському господарстві капітальні інвестиції за І півріччя зросли лише на 9,2%, тоді як торік темп приросту капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних з ними послуг, до відповідного періоду попереднього року, становив 42,1%, а у 2016 році - 73,8%.

Помітного приросту капітальних інвестицій досягнуто у лісовому господарстві та лісозаготівлі - на 66,4%. У рибному ж господарстві вони, навпаки, зменшилися — на 18,6%.

За розмірами капітальних інвестицій, які за фактом поки що не перевищують 110 дол. США на 1 га угідь, Україна помітно поступається розвинутим країнам світу. Там цей показник становить не менше 150 дол. США на 1 га.

У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів інвестиційні процеси в І півріччі 2018 року дещо оживилися, хоча вони поки що залишаються недостатньо активними, а саме виробництво цієї продукції є інвестиційно непривабливим. Загальний обсяг капітальних інвестицій на його розвиток у січні-червні цього року порівняно з відповідним періодом 2017 року збільшився на 27,4% і становив 9371,8 млн грн. Тобто на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припадало лише 39 коп. на 1 грн вкладень у сільське господарство, пояснив науковець. У 2010 році цей показник становив 1 грн, а у 2000 році - 2,16 грн.

«З огляду на результати І півріччя, існує достатньо висока вірогідність того, що тенденція уповільнення темпів нарощування капітальних інвестицій у сільське господарство збережеться до кінця року», — підсумував Микола Кісіль.

milkua.info

В рамках реалізації бюджетної програми «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» Мінекономіки розширило перелік української сільгосптехніки, вартість якої компенсується.

«До переліку додано 1175 нових найменувань техніки та обладнання, тепер їх налічується 13 719 від 183 заводів-виробників. Перелік заводів-виробників також збільшився на 2», — коментує Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Зокрема, до нових одиниць техніки додалися трактори ХТЗ, ЮМЗ, ХТА, зернозбиральні комбайни Скіф, Славутич, самоскиди-зерновози КрАЗ, самохідні обприскувачі, а також ґрунтообробна і посівна техніка, обладнання для утримання тварин тощо.

«Оновлення виробничого оснащення дає змогу виробникам сільськогосподарської техніки та обладнання підвищувати свою конкурентоспроможність своїх виробництв та збільшувати п прибутки», — наголошує Міністр.

Із Переліком вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання можна ознайомитись за посиланням.

Продовжуємо інформувати щодо впровадження Проєкту зі зберігання зерна у полімерних зернових рукавах від ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» за Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

Сервісна команда із пакування зерна в полімерні рукава почала свою роботу, але через несприятливі погодні умови процес закладання сповільнився.

Хочемо наголосити, для того щоб зерно пролежало 18 місяців у рукаві, воно повинно мати базисні показники (для кожної культури вони різні).Чим менше у зерні буде відсоток вологи, тим довше воно пролежить. Але, що робити, коли на елеваторах черги на пару місяців через відсутність електропостачання і немає можливості швидко посушити зерно?

Як коментує Валерій Алєксєєв (головний експерт із закладання зерна від ВАР), запаковувати можна і вологе зерно, але в такому разі зменшиться строк зберігання. Наприклад, у рукав можна закласти зерно, вологість якого буде вища на 6 — 10% за вимоги ДСТУ, тільки зберігати його можна буде лише 2 — 2,5 місяці. Зерно з вологістю вищою на 2−5% можна зберігати до 5 — 6 місяців. В холодну пору року активність пліснявих грибів зменшується, а герметичність рукава «перекриває» доступ необхідного для їх життя свіжого повітря. На практиці фермери вже після збору врожаю починають розпаковувати вологе зерно і поступово та планово сушити його, починаючи з самого вологого. Так щоб до кінця зими розпакувати усе зерно з вологою більше 5%, а до кінця квітня, усе інше, що перевищує базисні показники.

Наша команда готова надати професійний супровід закладання зерна в полімерні рукава.

З питань сервісу звертайтеся за номером 674 736 196, Інна.

Проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID АГРО, яка виконується компанією Chemonics International.

uacouncil.org