Через зниження білка і клейковини в пшениці врожаю-2022 Україні складно виконувати експортні контракти - експерт

Найактивніше серед всіх сортів м'яса в Україні виробляється курятина, споживання якої зростає з кожним роком — продукція вітчизняних птахофабрик користується попитом як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Українська свинина практично повністю забезпечує внутрішній ринок. Її експортний потенціал обмежений через поширення АЧС. А яловичина є найдорожчим і трудомістким видом м'яса. Вона займала в 2017 році всього 5,2% в об'ємі українського м'ясного випуску.

Попит на яловичину на внутрішньому ринку впав, і вітчизняні власники великої рогатої худоби вважають за краще зосередитися на випуску молока, а бичка не відгодовувати, а відразу пускати на забій. Це призводить до зменшення в країні поголів'я ВРХ.

У 2017 році випуск української яловичини зменшився на 6,6% в порівнянні з 2016-м. Роком раніше зафіксовано його зростання на 8,6%, але показників 2013 роки досягти так і не вдалося.

Технологія заморозки ще не дуже поширена серед виробників — 78,5% яловичини випущено торік у свіжому вигляді. Вітчизняні виробники забезпечили в 2017 році 96,8% внутрішнього ринку. Частка імпорту збільшилася за рік з 2,5% до 3,2%. В основному завозяться сорти яловичини преміум-сегмента для роздрібної торгівлі та ресторанів.

«Більшість виробничих потужностей зосереджені в західних областях України. Сприятливий клімат, доступність кормів і наявність великих пасовищ сприяли тому, що лідером галузі стала Тернопільська область. Вона випускає 22,6% свіжої і 30,1% замороженої яловичини від загальноукраїнського об'єму», — зазначають аналітики.

Драйвером для розвитку виробництва української яловичини в умовах низького внутрішнього попиту є знаходження нових і розширення наявних каналів її експорту. Обсяг поставок на міжнародні ринки становить 30−40 тис. тонн на рік і перспективи зростання в цьому напрямку значні. Країни Азії та Близького Сходу готові закуповувати великі обсяги халяльного продукту.

«Для реалізації експортного потенціалу вітчизняним виробникам необхідно адаптувати своє виробництво під міжнародні вимоги. Йдеться про підвищення якості та глибини переробки м'яса, адже його транспортування на великі відстані можлива тільки в замороженому вигляді», — підкреслюють експерти.

Аналітики прогнозують, що найближчим часом скорочення внутрішнього попиту буде компенсуватися розширенням експортних поставок. Запорукою успішного розвитку для вітчизняних виробників є освоєння методів переробки яловичини, що забезпечують сучасні стандарти якості.

Pro-Consulting

Незважаючи на нинішні високі ціни на масло, виробництво молока продовжує залишатися в хронічно важкому стані, оскільки в Спільній сільськогосподарській політиці ЄС (CAP) відсутній механізм попередження криз.

«Частота кризових ситуацій у секторі викликає тривогу. Останнім часом багато господарств були змушені відмовитися від бізнесу. Було також сильно дестабілізовано роботу господарств, які продовжують свою діяльність», — говорить Сіта ван Кеймпема, віце-президент Європейської молочної ради (EMB).

Примусове скорочення виробництва, як правило, здійснюється за рахунок добробуту тварин — власне, тривалості їх життя, а також якості життя фермера і його сім'ї.

«Це неможлива ситуація, коли на сьогоднішній день ця ланка ланцюга виробництва молока, не отримує жодної уваги політиків. Перекоси у конкуренції на молочному ринку, що спостерігаються протягом багатьох років, призвели до того, що ціни на молоко значно нижчі, ніж коштує його виробництво», — говорить пані ван Кеймпема.

Дослідження, проведене BAL (Управління сільського господарства та сільськогосподарської соціології) та опубліковане 26 жовтня, показує розрахунки витрат на виробництво молока в п’яти ключових країнах, що виробляють молоко. Дослідження підтверджує дефіцит компенсації втрат на виробництво. Виявилося, що навіть у так звані «кращі роки» цей дефіцит неможливо було компенсувати.

За даними дослідження виявляється, що з 2012 року середньорічний дефіцит у Франції склав 21%, у Нідерландах — 23%, у Німеччині — 22%, Бельгії — 24%, а в Данії — 17%. EMB пояснює, що фермери не вимагають субсидій на виробництво молока. Чого вони потребують, так це механізму, який нарешті захистить сектор від подальших кризових ситуацій.

За інформацією Еuropean Milk Board, цей механізм повинен бути достатньо гнучким, щоб дозволити зростання в секторі при цьому забезпечивши зростання попиту. Цей механізм повинен бути легально закріплений у положеннях CAP, підкреслюють у EMB: «Було чітко показано, що відсутність таких положень в документах по аграрній політиці означає, що реакція на кризу відбувається занадто пізно, і навіть тоді вона часто не дає результату».

Спеціальна пропозиція EMB полягає в тому, щоб доповнити Milk Market Observatory постійним механізмом, який зможе тимчасово обмежувати або зменшувати виробництво у разі виникнення криз.

Експлуатація в молочному секторі може бути зупинена, а хронічно важкі, болісні часи можна скоротити, якщо правові положення САР будуть стабільно регулювати добровільне скорочення виробництва у майбутньому, вважає EMB.

ІНФАГРО за матеріалами The Dairy Site

Рік 2020-й буде вдалим для вітчизняного агропромислового комплексу: експорт зернових - збільшиться, а виробництво м'яса зросте. Про це у коментарі УНН розповіла аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Валентина Кропивко.

Прогнозуючи розвиток галузі рослинництва, Кропивко нагадала, що минулого року в Україні було намолочено понад 75 млн тонн зерна: 28,9 млн тонн пшениці, понад 35 млн тонн кукурудзи та 9,1 млн тонн ячменю. На початок 2020 року понад половину врожаю пшениці, третину ячменю та кукурудзи вже було експортовано, інформує експерт.

"Зважаючи на стабільний зовнішній попит, особливо країн Азії та Африки, тренд до зростання експортного потенціалу галузі попередніх років продовжиться.

Позитивним маркером є те, що площі озимини під урожай 2020 року відносно сталі порівняно з попереднім роком. Зважаючи на позитивну кон'юнктуру зовнішнього ринку, очікується подальше збільшення площ маржинальних кукурудзи та соняшнику", - каже аналітик.

Галузь тваринництва розвиватиметься неоднозначно, каже Кропивко. Сегмент молочного скотарства буде скорочуватися.

"Переважно за рахунок населення, через зміни вимог до якості молока (відміну молока другого ґатунку), що приймається переробними підприємствами з 01.01.2020 року", - пояснила експерт.

Натомість виробництво м'яса, завдячуючи птахівництву, продовжить тренд до зростання, переконана аналітик УКАБ.

"Так, за останній рік поголів’я птиці збільшилось на 9,5 млн голів або на 4%, а вирощування м’яса птиці у забійній вазі зросло на 10%. Експортні перспективи галузі забезпечуються високим попитом ЄС (Нідерланди та Словаччина) та ОАЄ.

Структура м’ясної галузі адаптуватиметься до існуючої кон’юнктури світового та вітчизняного ринку", - інформує Кропивко.

Основним трендом у тваринництві буде індустріалізація галузі - тобто збільшення частки поголів’я, що утримується підприємствами, каже експерт.

Кропивко також розповіла, що найбільше впливатиме на розвиток АПК у 2020 році. Йдеться про просування земельної реформи, перспективи подальшого укріплення гривні та укладання нових торгівельних угод.

"У 2020 році триватиме "селекція"/перерозподіл у структурі господарюючих суб’єктів, слабкі гравці витіснятимуться з ринку, є значні перспективи для кооперації та укрупнення в галузі. Наразі ключове питання в оптимізації ресурсів і проактивних діях агровиробників", - резюмувала аналітик.

Джерело: УНН

Ціни на м’ясо в Україні в найближчому майбутньому залежатимуть від вартості енергоресурсів, кормів, вітамінів, обсягу імпортного постачання, інфляції та індексу споживчих цін.

Про це в ефірі одного з телеканалів заявив аналітик асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Максим Гопка.

За даними Держстату, ціни на свинину в 2022 році від січня до жовтня зросли на 33% та склали у вересні 164,30 грн у середньому. На сало ціни зросли на 55% за аналогічний проміжок часу і складають 149,7 грн, повідомляє УКАБ на сторінці у Facebook.

Наразі основними складовими, що впливають на ціну виробництва м’яса, є:

1. Стрімке скорочення поголів’я. Через бойові дії та за рахунок окупованих територій поголів’я свиней за 9 місяців скоротилось приблизно на 10%. Паралельно з цим загальна забійна маса тварин за 9 місяців порівняно з 2021 роком зменшилася на 11,8%.
2. Здорожчання логістики і палива для транспортування — на кожному виробничому ланцюжку це додаткові витрати.
3. Зростання ціни на вітаміни і мікроелементи. Їхня ціна також зросла залежно від країни постачання приблизно на 30%.
4. Вартість кормів: ціни на зернові й олійні були на низькому рівні весною та влітку, що допомагало виробникам перекривати витрати. Восени ціни на продукцію рослинництва зросли, що впливає і на корми.

«До того ж ціни залежать від імпорту м'ясної продукції, котрий стримує ціни, навіть якщо загальний обсяг імпорту складає 15% від загальної кількості м’яса на ринку України. За 9 місяців 2022 року було імпортовано 40,7 тис. т свинини, що на 58% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Наразі динаміка починає вирівнюватися та повертається до довоєнних часів. Скоріш за все, найближчими місяцями ситуація стабілізується, й ми не побачимо на ринку великих обсягів імпортного м’яса», — додав Максим Гопка.

agroportal.ua