Поставки молочної продукції в Китай зросли в 7,5 раза

Незважаючи на зменшення пропозиції вітчизняної молокосировини, виробництво та експорт українських молочних продуктів продовжує зростати.

У 2018 році триває скорочення вітчизняного виробництва молокосировини. За даними статистики, у січні-вересні ц. р. всіма категоріями господарств вироблено 7 908 тис. тонн молока, що на 2% менше, ніж у відповідному періоді минулого року. При цьому, у сільгосппідприємствах виробництво молока зросло на 0,2%, у той час, як у господарствах населення, які забезпечують понад 70% надоїв, зафіксовано зменшення на 2,9%.

Незважаючи на зменшення пропозиції вітчизняної молокосировини, виробництво та експорт українських молочних продуктів продовжує зростати. Так, за 9 місяців цього року порівняно із січнем-вереснем 2017 року експорт молочної продукції збільшився на 3% та склав 620 тис. тонн.

Провідною позицією українського молочного експорту залишається масло вершкове (72% від загального обсягу), активними покупцями якого є Марокко, Туреччина, Нідерланди.

Спостерігається також суттєве збільшення надходжень імпортної молочної продукції на український ринок. Загальний обсяг імпорту молокопродуктів у січні-вересні ц. р. склав 130 тис. тонн, або збільшився проти відповідного періоду минулого року у 1,5 рази. У обсягах імпорту молочних товарів найбільша частка належить сирам (майже 80%), які надходять на вітчизняний ринок із країн Євросоюзу (Польщі, Німеччини, Франції).

За балансовими розрахунками, у січні-вересні поточного року порівняно з аналогічним періодом 2017 року, наповнюваність внутрішнього ринку молокопродуктами скоротилася на 2%, а їх розрахункове середньодушове споживання зменшилося на 2 кг, і в середньому, у еквіваленті молокосировини, склало близько 152,7 кг на особу.

Довідково: За даними статистики, станом на 01.10.2018 порівняно з відповідною датою минулого року поголів'я корів скоротилося на 3,5% (в т. ч. у господарствах населення — на 4,2%, сільгосппідприємствах — на 1,0%).

edclub

Україні потрібно успішно завершити трансформацію свого ринку молока, яка проходить в даний час. В кінцевому результаті повинні вирости якісні показники українського молока і молочних продуктів, а значить, перед ними відкриються двері на найбільш платоспроможні ринки світу.

Поки ж поголів'я корів в Україні зменшується котрий рік поспіль. Правда, за оцінкою компанії Pro-Consulting, даний процес поки не призводить до зниження виробництва молока, оскільки малопродуктивні корови в господарствах замінюються значно більш продуктивними. Це дозволяє повністю забезпечувати внутрішній попит на молоко, про що свідчать результати аналізу ринку молока в Україні, який виконаний Pro-Consulting.

Разом з тим, очікується, що загальне доїння українських корів все-таки знизиться після повного вступу в силу нового молочного стандарту, за яким на ринку має залишитися тільки три сорти молока — екстра, вищий і перший. Виробники молока другого сорту втратять багато можливостей збуту своєї продукції, що, до речі, може привести до зростання тіньового ринку. За прогнозами, обсяг молочного виробництва в Україні до 2030 року впаде до 8,8 млн тонн з нинішніх 10 млн тонн. Одночасно повинен підвищиться професіоналізм виробників і, як результат, якість даного продукту і його похідних. Головними постачальниками молока на ринок стануть середні і великі господарства, на яких будуть дотримуватися всіх вимог щодо утримання корів, доїння і подальшого поводження з отриманим молоком.

Відчують оновлення молочного стандарту і кінцеві споживачі. Як свідчать результати аналізу ринку молочної продукції в Україні, в даний час велика кількість масла, сиру, кисломолочних продуктів в нашій країні не відповідають очікуваному рівню якості. З підвищенням вимог до сирого молока ситуація повинна змінитися в кращу сторону.

Професор Федерального університету Мінас-Жерайс (Бразилія) Бруно Сілва, що спеціалізується на харчуванні свиней та адаптації до навколишнього середовища, зазначає, що ефективність свинарства знижується щоразу, коли температури навколишнього середовища створюють умови, що вищі або нижчі конкретних порогових значень.

«Корми для тварин мають містити поживні речовини, які спрямовані на підтримку збереження природної або постійної температури організму», – зазначає учений.

«Свині дуже сприйнятливі до теплового стресу, оскільки у них дуже неефективний процес терморегуляції. Сучасні свині мають високий відсоток м’яса; отже, і їх метаболізм виробляє більше тепла», – говорить професор Сільва.

Тепловий стрес викликає кілька змін. Не тільки з фізіологічної чи поведінкової точки зору, але і з метаболічної точки зору. Бо врешті-решт тварина має вижити; свині повинні адаптувати свій метаболізм до нового виклику.

Професор Сільва сказав, що одним із найефективніших заходів щодо зменшення перегріву свиней є скорочення споживання корму. Розщеплення білків, за словами професора, генерує більше тепла, ніж вуглеводи та жири. Тому це слід враховувати, підбираючи раціон для тварин під час спеки. Також варто збільшити кількість води.

Професор Сільва також порадив застосовувати для свиноматок режим нічного харчування, незалежно від сезону. Під час спеки в раціоні свиноматок варто зменшувати ​​кількість сирого протеїну. Також учений рекомендує застосовувати кормові добавки. Бетаїн має здатність захищати свиноматок від високих температурних навантажень, а живі дріжджі (Saccharomyces cerevisiae var. Boulardii) покращують процес травлення свиней.

Meat-Inform

Аграрний комітет Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами, урядом та профільними асоціаціями напрацьовує комплекс заходів для забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану. Про це 10 березня написав на своїй сторінці в мережі Facebook народний депутат України Олег Кулініч.

«Посівна кампанія має відбутися навіть в умовах воєнного стану – це критично важливо як для української економіки, так і для людей. Очікується, що врожай 2022 р. буде нижчим на 50% порівняно з минулим роком. Але все ж це дозволить закрити ключові потреби нашої країни», - зазначив він.

Найбільш критичним зараз, за словами нардепа, є недостатній рівень забезпеченості паливно-мастильними матеріалами, зокрема дизельним паливом. Потреба у ПММ під посівну складає 240 тис. тонн, а дефіцит – 200 тис. тонн. Тож держава має забезпечити і наявність цього ресурсу, і фіксовані ціни на паливо.

Окрім того, як додав О.Кулініч, вкрай актуальною є розробка механізмів забезпечення аграріїв засобами захисту рослин та логістики їхньої доставки. Зокрема, ведеться робота над спрощенням вимог до транспортування пестицидів і агрохімікатів автомобільним транспортом.

«Для повноцінного завершення посівної кампанії аграрії потребують додаткових 70 млрд грн, адже агровиробники не могли бути готові до нової економічної реальності в умовах війни. Тож працюємо над впровадженням конкретних пропозицій для додаткової підтримки наших аграріїв: запровадження механізму державних портфельних гарантій для запуску кредитування до 72 млрд грн; впровадженням державних гарантій зі збереження предмета застави на випадок воєнних дій; механізмами здешевлення дизельного палива для аграріїв; новими можливостями для підтримки кредитування суб’єктів підприємництва – на поповнення обігових коштів під час воєнного стану в Україні, встановлення для них компенсаційної ставки на рівні 0%; зняття ліміту на граничний обсяг кредитування та низкою інших заходів; постійним моніторингом ситуації та реагуванням на потреби критичного імпорту, а також іншими пропозиціями», - написав О.Кулініч.

АПК-Інформ