Виробництво та експорт молокопродуктів в Україні продовжує зростати

В Україні очікують  збільшення врожаю кукурудзи на 1,5 млн т до 39 млн т. Це позитивна новина для глобального ринку, адже може частково компенсувати скорочення виробництво у США (-10,53 млн т) та ЄС (-1,2 млн т), за даними USDA. 

При цьому спекулятивне зростання цін на пшеницю в портах України до рівня 250 $/т та вище продовжує підтримувати форвардні ціни на кукурудзу. Так, 
форвардні ціни на кукурудзу за останній тиждень виросли на 10 $/т до 245−250 $/т для поставок в порт у жовтні — листопаді, а ціни на пшеницю стрибнули аж на 20−30 $/т.
Експерти пояснюють, що прогнози зменшення врожаю кукурудзи та експорту в Бразилії відчутно підтримують ціни на кукурудзу в Україні.

agravery.com

В Мінагрополітики розробили попередній план напрямів держпідтримки для аграрного сектору на 2022 рік. Оскільки невдовзі ВР розпочне розгляд бюджету на наступний рік, у Мінполітики підготували програму бюджетної допомоги для АПК.

Було представлено концепцію з переліком основних напрямів. Загалом на розвиток АПК у 2022 році пропонується виділити 8 млрд грн, з них 4,6 млрд грн передбачено на підтримку аграріїв — це на 100 млн більше, ніж було закладено у 2021 році. Однак остаточна сума держпідтримки буде відома після голосування за бюджет на 2022 рік.

Програма держпідтримки на 2022 рік містить 16 пунктів:

1. Часткова компенсація вартості сільгосптехніки;
2. Фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів;
3. Фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства;
4. Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств на 2022 рік (субсидія на одиницю обробітку угідь, дотація за утримання корів);
5. Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств (часткова компенсація витрат на надані послуги, фінансова підтримка фермерських господарств на зворотній основі, доплата на користь застрахованих осіб-членів/голови СФГ ЄСВ, фінансова підтримка новостворених ФГ для отримання с.-г. дорадчих послуг) ;
6. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с.-г. продукції (відшкодування вартості закуплених племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів);
7. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с.-г. продукції (відшкодування вартості тваринницьких об'єктів (до 50% вартості, спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім'ї));
8. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки с.-г. продукції (спеціальна бюджетна дотація за утримання кіз, козематок, ярок, вівцематок, спеціальна бюджетна дотація за приріст поголів'я корів власного відтворення);
9. Державна підтримка нішевих культур;
10. Державна підтримка розвитку картоплярства;
11. Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції (страхування посівів пшениці озимої з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків);
12. Державна підтримка використання меліорованих земель;
13. Розвиток скотарства;
14. Державна підтримка садівництва (трудомістких галузей);
15. Державна програма підтримки садівництва (підтримка малих та середніх виробників до 20 га, компенсація до 50% вартості інвестицій на гектар);
16. Державна підтримка органічного виробництва;
17. Державна підтримка АПК за 2021 рік виплачена аграріям у розмірі 1 млрд 551 млн грн із передбачених у бюджеті 4,5 млрд грн.

agropolit.com

Фінансова звітність компаній — один з найбільш затребуваних та пріоритетних наборів даних для бізнесу та суспільства. Відтепер вона стала відкритою.

Про це повідомляє прес-служба «Урядового порталу».

«Державна податкова служба оприлюднила їх на Єдиному порталі відкритих даних та на власному веб-порталі. Кожен може ознайомитись з реальним фінансовим становищем компаній та розміром сплачених ними податків до бюджету», — йдеться в повідомленні.

ДПС виконала вимоги оновленої редакції 835 постанови про відкриті дані та оприлюднила фінансову звітність компаній. Це інформація про фінансовий стан та діяльність компанії. Вона містить відомості щодо доходів, збитків, активів та коштів, які знаходяться на балансі.

«Тривалий час бізнес в Україні не мав легального доступу до фінзвітності. У результаті, підприємці не могли приймати зважених рішень про співпрацю з партнерами, а іноземні компанії — оцінити реальну ситуацію на ринку України. Розуміння ринку дозволяє створити якісний та потрібний продукт, в цілому розвиває бізнес в Україні та відкриває можливості для зростання іноземних інвестицій», — розповів Михайло Федоров, віце-прем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації.

Таким чином, відкрита фінансова звітність допоможе українському бізнесу: підвищити прозорість підписання угод з підрядниками; краще оцінити розвиток своєї компанії відносно ключових конкурентів та зрозуміти свою долю ринку; зменшити ризик співпраці з компаніями одноденками.

«Відкриття інформації про фінансову звітність компаній — це важливий етап у детінізації ринку та ще один крок до прозорості економіки держави. Знадобилося більше трьох років, аби її публікували у формі відкритих даних. Раніше ця інформація була конфіденційною. Виключення становили приватні акціонерні товариства — їхня звітність була відкритою і вони були зобов’язані її регулярно публікувати», — підсумував Федоров.

Не захищаючи українського виробника, — ми штовхаємо українську галузь до подальшого згортання.

Про це розповіла Ганна Лавренюк, віцепрезидент Асоціації виробників молока (АВМ).

Вона назвала негативні фактори, які стримують розвиток вітчизняної молочної галузі:

• нестабільна аграрна політика;
• брак національної стратегії розвитку галузі;
• відсутність механізмів пільгового права купівлі сільгоспземель для власників молочних ферм;
• відсутність захисту вітчизняного виробника молочки від наростаючого імпорту набілу.

Однак, разом із тим наголосила, що молочне скотарство — важливий інструмент розвитку економіки та наповнення місцевих і державного бюджетів, адже генерує вдвічі більше податків із гектару, ніж рослинництво, а один працівник МТФ створює робочі місця для ще мінімум десятьох у суміжних галузях.

«В Україні є смачні і якісні вітчизняні молоко та молочні продукти, адже українські молочні ферми, зокрема учасники АВМ, постійно інвестують у технологічність, якість та безпечність. Причому ми, звичайні споживачі, теж відіграємо чималу роль у розвитку вітчизняного аграрного сектору — просто обираючи продукти «зроблено в Україні», ми інвестуємо у розвиток і процвітання своєї країни, доріг, медицини та освіти», — зазначила Ганна Лавренюк.

milkua.info