Понад 70% українського експорту припадає на агропродукцію

06-жовт-2022

Основними статтями українського експорту у вересні стали зернові, електроенергія та продукція гірничо-металургійного комплексу.

Про це свідчать оперативні дані Міністерства економіки України.

Минулого місяця лідерами за обсягами виручки в грошовому еквіваленті стали такі товарні групи:

олія соняшникова($ 590 млн, +33% до серпня);
кукурудза($ 474 млн, +36,6% до серпня);
ріпак($ 423 млн, +38% до серпня);
пшениця($ 379 млн, +77% до серпня);
електроенергія($ 150 млн, + 105% до серпня);
руда($ 136 млн, -20% до серпня);
ячмінь($ 94 млн, +201% до серпня);
соя($ 87 млн, +39,9% до серпня);
чавун($ 74 млн, +44% до серпня).

«З погляду фізичних обсягів експорту у вересні Україна найбільше вивозила кукурудзи — за місяць за кордон було продано 2,149 млн т. Це найвищий показник з початку війни. Також було багато експортовано пшениці — 1,78 млн т. Це найвищий показник обсягів експорту цієї культури з початку року. Загалом 62% вартості та 71% обсягу експорту у вересні припадало на аграрну продукцію (групи 1−24)», — додають у міністерстві.

Серед позитивних тенденцій можна відзначити зростання обсягів експорту товарів українського виробництва, які мають суттєву додану вартість. Вперше цього року Україна експортувала більше 10 тис. т борошна за місяць. У вересні виробники експортували кондитерських виробів із шоколаду на суму $ 15,1 млн (+34,2% до серпня), з борошна — на $ 14,3 млн (+4,7%) і з цукру — на $ 13,1 млн (+7,8%).

Також зростання обсягів переробки в структурі експорту демонструє молочна продукція. У серпні та вересні цього року ми експортували більше 1 тис. т сирів, хоча у вересні 2021 р. експорт складав усього 637 т. Також майже в три рази зріс обсяг експорту вершкового масла — якщо у вересні 2021 р. його експортували 710 т, то у вересні 2022 р. — 1 960 т (у серпні 2022 р. — 2 136 т).

Якщо брати загальні показники українського експорту, то вони ще далекі від довоєнних показників. У порівнянні з вереснем минулого року обсяги експорту як у вартості, так і в обсягах менші на 35%. Так, минулого місяця обсяг українського експорту у грошовому еквіваленті склав $ 4,14 млрд, а в кількісному еквіваленті — 9,66 млн т. Для порівняння, у вересні 2021 р. експорт склав $ 6,4 млрд і 14,8 млн т.

milkua.info

Більше новин

Найважливіші цифри в аналізі якості грубого корму

10-вер-2020

Завершується сезон заготівлі грубих кормів. Виробники молока надсилатимуть зразки силосу та сінажу в лабораторії, щоб дізнатися їхню поживну цінність. На перший погляд, лабораторні звіти — це море незрозумілих цифр дрібним шрифтом. Звісно всі вони мають значення, однак є серед них найважливіші, від яких залежить рішення, коли і якій групі корів згодовувати корм. На що насамперед слід направити фокус уваги радить професорка Університету штату Кентуккі, США, Донна М. Амарал-Філіпс.

Суха речовина

Цей показник вказує на те, наскільки якість корму залишатиметься стабільною під час зберігання. Занадто волога зелена маса буде бродити або пліснявіти, що призведе до зменшення споживання корму. Засухий силос важко якісно утрамбувати, тому корм нагріватиметься і швидше псуватиметься в силососховищі. Дослідження показали зниження рівня виробництва молока після годівлі кукурудзяним силосом, заготовленим з умістом сухої речовин понад 40%.

Нейтрально-детергентна клітковина (НДК)

Вона необхідна для підтримки здоров’я рубця і корови. Високий уміст НДК зменшує споживання корму, а з нею й енергії.

Перетравна НДК

Кількість перетравної НДК визначається шляхом in vitro інкубації зразків кормів у штучному середовищі. Тривалість інкубації може бути різна, але 30 годин найкраще підходить для оцінки кількості клітковини, яка може перетравитись у рубці корови. Цей час відповідає середній швидкості проходження корму крізь рубець. Перетравність клітковини пов’язана із споживанням сухої речовини грубого корму, а відтак і очікуваної енергії. Чим більша частка НДК перетравлюється протягом 30 годин, тим якісніший кукурудзяний силос.

Енергія

Концентрація енергії у кормі насправді не вимірюється в кормовій лабораторії. Це значення, тобто ЧЕЛ, обчислюється за допомогою математичного рівняння. Кожна лабораторія використовує своє власне рівняння, тому порівняння між лабораторіями неможливе. Однак, чим вища енергетична цінність, тим вища якість корму.

Отже, результати аналізу кормових лабораторій містять багато інформації про якість та поживну цінність досліджуваних кормів. Перше, на що слід звертати увагу в цих звітах, це вміст сухої речовини, НДК або швидкість перетравності НДК. Енергія є тим поживним компонентом, яким найважче забезпечити корів. Саме ці показники допоможуть оцінити якість заготовлених кормів та оптимізувати їх використання на фермі.

dairyherd.com

Детальніше

Ринок живця: в пошуках рівноваги

15-лист-2017

Закупівельні ціни на свиней забійних кондицій третій тиждень поспіль намагаються втриматися в межах 46-48 грн/кг. Середній рівень цін хоча і перевищує позначку 47 грн/кг, але все більше наближається до середини згаданого діапазону.

Виробники свинини налаштовані втримати внутрішні котирування на досягнутому рівні. Проте за підсумками торгів минулої п’ятниці дехто з них скорегував планові ціни поточного тижня на 0,25-0,5 грн/кг у бік послаблення.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2017

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

PigUA.info

Детальніше

Держпідтримка-2019: Українським сільгоспвиробникам направлено 14,3 млн грн на компенсацію відсотків за кредитами

14-черв-2019

За січень-травень 2019 року до областей спрямовано 14,3 млн грн, які будуть перераховані сільгоспвиробникам за часткову компенсацію відсотків за залученими кредитами. Станом на 7 червня сільгоспвиробниками фактично використано 11,19 млн грн, залишок — 3,11 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Так, найбільші суми компенсації отримали сільгоспвиробники Вінницької (2,7 млн грн), Київської (2,1 млн грн), Хмельницької (1,6 млн грн), Полтавської (1,5 млн грн), Сумської (1,4 млн грн), Херсонської (1,2 млн грн), Одеської (1,1 млн грн) областей.

Загалом, конкурсними комісіями з визначення переліку позичальників для надання фінансової підтримки за залученими кредитами затверджено 290 заяв на загальну суму 96,2 млн грн (75,7% від передбаченого обсягу коштів за програмою).

Довідково:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Мінагрополітики передбачено видатки загального фонду в сумі 127,1 млн грн.

Детальніше

За 9 місяців 2019 року український аграрний експорт склав $15,8 млрд

14-лист-2019

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795, 9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура експорту аграрної продукції була такою:

країн Азії — 41,4% (6 529 млн дол. США);

країн ЄС — 33,9% (5 344,2 млн дол. США);

африканських країн — 15,2% (2 400,5 млн дол. США);

країн СНД — 6,6% (1 045,2 млн дол. США);

США — 0,4% (66,4 млн дол. США);

інших країн — 2,5% (390,2 млн дол. США).

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції — Китай (8,6%), Єгипет (7,5%), Нідерланди (7,1%), Індія (7,1%), Туреччина (6,7%).

Так, найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури — 43,3%, олії — 20,8% та насіння олійних культур — 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту продукції рослинництва — на 22,9% (кукурудзи — на 61,3%, пшениці — на 26%, насіння ріпаку — на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії — на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії — в 2,2 рази, ячменю — на 24,5%, сої — на 14%, олії соєвої — на 56,3%, олії соняшникової — на 1,9%, тютюну та виробів з нього — на 13,6%, а також продукції тваринництва — на 5,7% (м'яса та субпродуктів домашньої птиці — на 15,3%, молока згущеного — на 36,5%, меду — на 26,4%, яєць птиці — на 13,9%, живої ВРХ — на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції — 6,9%.

minagro.gov.ua

Детальніше