Держпідтримка-2019: Українським сільгоспвиробникам направлено 14,3 млн грн на компенсацію відсотків за кредитами

14-черв-2019

За січень-травень 2019 року до областей спрямовано 14,3 млн грн, які будуть перераховані сільгоспвиробникам за часткову компенсацію відсотків за залученими кредитами. Станом на 7 червня сільгоспвиробниками фактично використано 11,19 млн грн, залишок — 3,11 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Так, найбільші суми компенсації отримали сільгоспвиробники Вінницької (2,7 млн грн), Київської (2,1 млн грн), Хмельницької (1,6 млн грн), Полтавської (1,5 млн грн), Сумської (1,4 млн грн), Херсонської (1,2 млн грн), Одеської (1,1 млн грн) областей.

Загалом, конкурсними комісіями з визначення переліку позичальників для надання фінансової підтримки за залученими кредитами затверджено 290 заяв на загальну суму 96,2 млн грн (75,7% від передбаченого обсягу коштів за програмою).

Довідково:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Мінагрополітики передбачено видатки загального фонду в сумі 127,1 млн грн.

Більше новин
Укрзалізниця не повинна під час війни отримувати надприбутки на зернових перевезеннях, — Дмитро Кохан
02-груд-2022

Різке підняття вартості залізничних перевезень зерна, яке нещодавно відбулося в Україні, збільшить рівень збитковості агровиробництва та стане одним з факторів подальшого зменшення посівних площ.

АТ «Укрзалізниця» різко підвищила початкову ставку на аукціонах з використання хопер-зерновозів з 2817 грн до 4300 грн, що збільшує мінімальну вартість доставки аграрної продукції до порту на 53%.

ВАР виступає проти такого підходу АТ «Укрзалізниці» до перевезень зерна та пропонує заходи, які будуть сприяти зниженню вартості перевезень.

Про це йшлося під час засідання Координаційної ради з питань логістики в сільському господарстві під головуванням Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського, що відбулося з представниками Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) та АТ «Укрзалізниця».

«АТ „Укрзалізниця“ різко підняла ставку на аукціонах з використання хопер-зерновозів одразу на 53%. Це призведе до збільшення вартості оренди вагонів як в „УЗ“, так і, відповідно, приватного парку, оскільки в сегменті зерновозів „УЗ“ виступає певним індикатором вартості. ВАР вважає, що такі різкі зміни є неприпустимими. Будь-яке обгрунтоване збільшення вартості перевезень має відбуватися планово», — каже Дмитро Кохан, заступник голови ВАР.

ВАР вважає, що потрібно збільшити пропозицію вагонів-зерновозів та пролонгувати часовий горизонт, на який проводяться аукціони з використання хопер-зерновозів, а також завчасно повідомляти про такі аукціони.

«Потрібно збільшити пропозицію вагонів від АТ „Укрзалізниця“ для рівномірного покриття попиту, тоді вартість буде середньозваженою. Якщо „УЗ“ буде виставляти вагони-зерновози не на найближчі 10 днів, як це робиться сьогодні, а на наступні 2 місяці, то ажіотажного попиту не буде, і ціни стабілізуються», — вважає Дмитро Кохан.

Якщо «УЗ» не змінить підхід до зерноперевезень, то збитки аграріїв поглибляться, що в подальшому призведе до падіння виробництва в галузі.

«Радикальне здорожчання логістики, в тому числі і тарифів „УЗ“ цьогоріч стане одним з чинників суттєвого скорочення посівних площ. Будь-які зміни у вартості логістики тільки погіршують становище агросектору і не сприяють його відновленню та збільшенню обсягів виробництва хоча б до минулорічних показників. Так, перевезення не можуть бути дешевими, але під час війни „УЗ“ не повинна отримувати надприбутків на зернових перевезеннях, потрібен міжгалузевий діалог і пошук балансу інтересів», — резюмував заступник голови ВАР.

uacouncil.org

Детальніше
Капіталізація українських агрохолдингів відновила зростання
16-бер-2022

У більшості агрохолдингів відновилося зростання з 7 по 14 березня 2022 р.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.

Капіталізація зросла у таких агрохолдингів:

  • «Агротон» — з €17,3 млн 7 березня до €25,5 млн 14 березня (+32,3%);
  • «Астарта-Київ» — з €74,2 млн 7 березня до €109,3 млн 14 березня (+32%);
  • IMC — з €79,6 млн 7 березня до €114,1 млн 14 березня (+30,2%);
  • «Агроліга» — з €5,1 млн 7 березня до €6,8 млн 14 березня (+24,1%);
  • «Кернел» — з €305,4 млн 7 березня до €399,5 млн 14 березня (+23,5%);
  • «Мілкіленд» — з €6,8 млн 7 березня до €8,7 млн 14 березня (+21,7%);
  • «Агродженерейшн» — з €2,9 млн 7 березня до €3,6 млн 14 березня (+17,2%);
  • KSG Agro — з €5,7 млн 7 березня до €6,5 млн 14 березня (+12,5%);
  • «Укрпродукт» — з €1,2 млн 7 березня до €1,3 млн 14 березня (+7,4%);
  • «Овостар Юніон» — з €67,8 млн 7 березня до €72,7 млн 14 березня (+6,7%).

agroportal.ua

Детальніше
Ринок живця: cезонний підйом триває
18-серп-2022

У другій половині серпня позитивна динаміка закупівельних цін на свинину продовжилася, зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу.

Активний попит на свиней забійних кондицій під час торгів на 33-й тиждень продовжив «підігрівати» ринок живця. Окрім позитивної цінової динаміки, спостерігається і поглиблення міжрегіональної розбіжності цін через неоднорідність співвідношення попиту та пропозиції свинини в різних частинах країни. Так, в Центрі ціни закупівлі коливалися в межах 65-67 грн/кг, тоді як у західних та східних областях кілограм свинини живою масою коштував 67-68 грн/кг. Серед чинників, які підтримують ціну, — сезонне скорочення пропозиції та зменшення обсягів імпорту.

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України»

Детальніше
Ключові тренди 2018-го
21-груд-2018

Рік добігає кінця і всі традиційно підводять підсумки. Чим жила світова молочна галузь і які фактори на неї впливали?

За даними MilkNews, аналітики Deloitte називали 2018 ще одним роком турбулентності на молочному ринку. На ринок продовжують негативно впливати: неоднозначна ситуація з попитом в Китаї, ембарго в Росії і скасування квот на виробництво молока в Євросоюзі. Ці показники призвели до низьких цін на рівні аграріїв.

Однак, експерти бачать на ринку і позитивні зміни: постійне зростання населення, в більшій мірі міського, приріст доходів країн, що розвиваються і мода на здорове харчування. Вже до 2020 року попит на молоко виросте на 2,5%.

Торгові війни та перерозподіл ринку. 2018 рік виявися досить активний на торгові угоди та суперечки в глобальній торгівлі молочними продуктами. Найбільш обговорювали торгові війни між двома найбільшими економіками — США та Китаєм. Конфлікт тривав практично впродовж усього року. Імпортні мита зросли з 10 до 25%. Варто розуміти, що США забезпечує 12% всього китайського імпорту молочних товарів, а частка Китаю в експорті США складає близько 11%. Найбільше в цій ситуації постраждала торгівля сироваткою, адже вона складає більше 50% всіх закупівель з боку Китаю.

Проте, ескалацію цього конфлікту було призупинено в ході саміту G20 в Аргентині, який відбувся на початку грудня 2018 року. Спершу державне телебачення Китайської Народної Республіки (КНР) оголосило, що на робочій зустрічі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна в Буенос-Айресі було вирішено не вводити нових взаємних торгових мит після 1 січня 2019 року. В оприлюдненій дещо пізніше заяві Білого дому сказано, що мораторій на введення підвищених тарифів триватиме 90 днів, і цей час буде використано для двосторонніх переговорів.

Америка припинить подальше підвищення мит на китайський експорт, а Китай у відповідь погодився закупити вироблену в США сільськогосподарську і промислову продукцію.

Кліматичні качелі. Протягом року погода «не балувала» фермерів по всьому світу. В основному холодна та волога погода затримувала зростання зеленої маси на початку весни в Європі. Крім того, влітку сильна посуха негативно вплинула на якість пасовищ та виробництво кормів в основних молочних регіонах північної Європи. Через нестачу кормів деякі фермери вдавалися до забою непродуктивного стада.

В Австралії через аномальну жару також постраждали основні виробничі регіони. Як наслідок, 2018/19 маркетинговий рік (початок в липні) країна розпочала зі зниження виробництва молока і за підсумками чотирьох місяців обсяг зменшився на 4,8% — до 3,3 млн т.

Зниження впливу інтервенційних запасів. За даними MilkNews, загрозливі обсяги сухого збираного молока на складах, а це близько 370 тис. т., тиснули на світовий молочний ринок протягом усього 2017-го.

У 2018 році європейська влада всерйоз взялися за проблему та почала активно розпродавати запаси. До кінця листопада на складах залишалося 167 тис. т сухого молока.

За різними оцінками накопичені запаси буде розпродано у березні-серпні 2019 року.

Нові споживчі тренди. Вихід на глобальну арену країн, що розвиваються, в основну африканських, призвело до потреби у продукті, який буде поживний, який можна буде переробити на інші молочні продукти за потреби, дешевий в ціні і тривалого зберігання. Таким виявився сухий молочний порошок з рослинним жиром, який може бути замінником сухого збираного молока. Такий товар виробляють безпосередньо на заводах, або за рахунок змішування частки СЗМ з рослинним жиром.

За оцінками консалтингової компанії GIRA, глобальний ринок жирних молочних порошків у 2017 році склав близько 600 тис. т. ЄС постачає близько дві третіх цього обсягу. Більше половини світового виробництва споживається в Африці. За оцінками GIRA, частка такого продукту у загальному обсязі імпорту до Суб-Сахарської Африки зросла з 23% у 2006 році до 40% в 2017-му. Конкурентність жирного молочного порошку значно вища ніж, наприклад сухого цільного молока. Він дешевше, ніж СНМ і ідеально підходить для країн з жарким кліматом і обмеженою інфраструктурою холодильного ланцюга.

За словами Юкки Лікітало, Генерального секретаря Eucolait, ще однією тенденцією, яка є проблемою для Західної Європи і Північної Америки є досить сильне збільшення продажів альтернативних молочних продуктів, головним чином, напоїв з рослинної сировини. Зростання цього сегменту значне, але обсяги залишаються невеликими. В ЄС близько 3% ринку свіжого молока і в США, можливо, більше, 6%, займають альтернативні продукти на рослинній сировині.

Популярності також набирають фермерські та еко-продукти.

Достаток європейців дає можливість звертати більше уваги на благополуччя тварин, які дають молоко. Чи комфортно їм живеться, чи свіжою травою їх годують. Виробництво молока має відбуватися в найбільш наближеному до природного виробництва, а не промислового. Люди готові платити більше за таке молоко. Крім того, вони відвідують періодично такі ферми, щоб на власні очі переконатися, що корови живуть щасливо.

Детальніше про тренди та перспективи української молочної сфери говоритимуть на ХІІ Міжнародному молочному конгресі, найбільшій події молочної галузі України та Східної Європи.

Прес-служба АВМ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок