Події аграрного фронту (01.04.2022 -07.04.2022)

08-квіт-2022

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що війна росії проти України спричинить найбільший економічний спад в обох країнах за останні 25 років. Однак, економіка України різко відновитися в 2023 році, якщо завершення війни відбудеться найближчим часом. За оцінками Міністерства економіки у І кварталі 2022 року ВВП України скоротиться на 16%.

Посівна-2022:

На початку тижня Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України повідомив, що станом на 31 березня аграрії у 20 областях України вже розпочали посівну.

Але в той же час через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів.

Тим часом, на Сумщині планують починати посівну. «Там, де не стріляють — будемо сіяти. Аграрії готують ґрунт під посів ярих культур», — розповів голова Сумської ОДА. На Волині дозволили проводити сільськогосподарські роботи поблизу держкордону. На території Одеської області агровиробникам дозволено працювати під час комендантської години.

Компанія Feodal спільно з Мінагрополітики запустила проєкт, який дозволить оперативно реагувати на небезпеку в полях і швидко передавати дані в ДСНС і ЗСУ. «Тепер фермер може за дві хвилини подати заявку про те, що його поля заміновані або наявна в полях кинута техніка, нерозірвані снаряди, уламки, тощо, і допомога не змусить чекати», — пояснив Тарас Дзьоба, ексзаступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Також Мінагрополітики підготувало пам’ятку для аграріїв щодо необхідних заходів під час весняно-польових робіт в умовах агресії російської федерації проти України.

У профільному відомстві повідомили, що станом на 5 квітня більше 900 с/г товаровиробників залучили кредити в українських банках на загальну суму 1,7 млрд грн. За програмою портфельних гарантій 80% — на 1,4 млрд грн. Надані креди були направдені для успішного проведення посівної.

Яка ж ситуація у аграріїв з добривам? Як повідомив Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF, питання з азотними добривами для України повністю закрите. «За нашими оцінками, на 30 березня їхній поточний профіцит досягає близько 200 тис. тонн. Є значні запаси добрив, і Ostchem продовжує без проблем обробляти всі платоспроможні заявки фермерів та відвантажувати продукцію», — розповідає Арестархов.

Що ж стосовно «другого хлібу» України — картоплі? З початком воєнного стану бульба увійшла до переліку найбільш затребуваних продуктів з боку населення у гарячих точках. Проте традиційні «картоплярські» регіони повинні перш розмінувати поля, а потім садити картоплю. Сьогодні багато фермерів переглядають структуру посівів, роблячи акцент на картоплі. Особливо це стосується західних областей. Збільшення посівів під картоплею очікується і в домогосподарствах. Проте у центральних і північних областях картопляна посівна відбудеться із запізненням. Подробиці читайте у матеріалі - «Картоплярські» регіони звільнили від окупації: чи зможе Україна посадити «другий хліб»?

Загальний обсяг виробництва зернових та олійних культур в 2022 році оцінюється нами на рівні 53,3 млн тонн, що на 51% нижче за рекордний показник попереднього сезону.

Аграрії України, учасники ВАР, з перших днів війни розпочали допомогу армії, біженцям та жителям міст у місцях активних бойових дій. Тепер цю діяльність проводять паралельно з посівною кампанією. Вони неохоче розповідають, як допомагають іншим, і більш радісно діляться планами на посівну, яка відбувається в надзвичайно складних умовах — читайте в матеріалі На два фронти. Як аграрії одночасно забезпечують посівну та продовольчу безпеку у гарячих точках.

Також гаряче і на ринку пального. Вже близько 20 нафтобаз з пальним зазнали бомбардувань у різних регіонах України. Російська армія цілеспрямовано намагається знищувати українську паливну інфраструктуру з перших дней війни, ці діїї посилилися в останні тижні. Війна співпала з активною фазою посівної кампанії, коли потреба агросектора у пальному зросла в рази. Всі подробиці по ситуації зібрали в матеріалі: Зруйновані нафтобази: де брати і як завозити паливо для потреб агросектору.

Уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників дізнавайтесь тут: Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу.

Щодо експорту:

В умовах заблокованих портів Мінагрополітики намагається наростити експорт агропродукції до 1,5 млн тонн у місяць, повідомив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

В березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт — більш, ніж втричі. Особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції, в той же час обсяг експорту низки товарів з глибокою переробкою практично не змінився порівняно з довоєнним часом.

Блокада українських портів ставить під питання глобальну продовольчу безпеку, а росія при цьому отримує додаткові прибутки.

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність, заявив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». Адже на данний час можливість повноцінно працювати мають лише три українські морські порти.

Мінагрополітики посилено працює над створенням альтернативної логістики для експорту вітчизняної агропродукції.

Наші сусіди поляки і тут підтримують країну — Польща сприяє налагодженню безперебійних поставок агропродукції з України. «Ми дякуємо нашим польським колегам за всебічну підтримку у налагоджені транзиту української агропродукції до країн ЄС», — зауважив Микола Сольський. Також спрощено процедури митного оформлення експортних поставок з України до Молдови.

США має намір надати Україні $ 500 млн грантових коштів, а ЄС виділить Україні € 330 млн для забезпечення продовольчої безпеки.

agravery.com

Більше новин
Пільговий газ: хлібопекарі та птахівники закупилися найбільше
10-лют-2022

Виробники соціально значущих продуктів харчування законтрактували на лютий поточного року сумарно 15,6 млн мприродного газу українського видобутку за пільговими цінами.

Про це свідчать дані про закупівлі газу підприємствами харчової промисловості Міністерства аграрної політики та продовольства, пише «Інтерфакс-Україна».

Так, найбільше закупили виробники хліба та хлібобулочних виробів — 6,6 млн м3, або 42% від загального обсягу.

Виробники м'яса свійської птиці та компанії, що вирощують птицю, закупили 5,7 млн м3 природного газу — 36,5% від загального обсягу «пільгових» поставок на лютий.

За ними йдуть переробники молока - 2,8 млн м(17,9%), виробники рослинної олії — 0,46 млн м3 (2,9%) і борошномели – 0,11 млн м3 (0,7%).

 

Детальніше
Українська свинина має великі перспективи на ринку Африки
04-трав-2018

В Африці зростатиме попит на свининину та яловичину.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

До 2026 року в світі прогнозується суттєве зростання споживання тваринницької продукції, зокрема м'яса. Як повідомляє Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), споживання м'яса птиці на глобальному ринку збільшиться на 12%.

Зокрема, найбільше зростання попиту спостерігатиметься в країнах Африки: Судані, Нігерії та Ефіопії. Збільшиться попит і на яловичину — приблизно на 10%. Свинини споживатимуть на 9% більше, а молочних продуктів — на 20%.

«Це гарна новина для наших виробників яловичини та свинини, — прокоментувала голова АТУ Ірина Паламар. — Як бачимо, займатися тваринницьким бізнесом з орієнтацію на експорт до країн Африки дуже вигідно та перспективно. Тим паче, що у 2017 році Урядом затверджена так звана Експортна стратегія на 2017-2021 рр., за якою одним із перспективних секторів визначено саме напрям АПК. Вона ставить на меті відкриття нових ринків і містить конкретний дієвий план завдань та заходів щодо їх реалізації. Гадаю, що цими новими ринками якраз і можуть стати африканські країни, де зростає попит на м'ясо. Український Уряд наразі активно якраз працює над налагодженням співпраці з африканським континентом».

За її словами, існує низка проблем, які держава має вирішити: високе експортне мито, недостатньо спеціально обладнаних контрольно-пропускних пунктів у портах, недостатність халяльних забійних цехів, бюрократичні перешкоди тощо. Великою проблемою для експорту залишається і ситуація з АЧС, яка не покращується. Серед населення країн Африки багато тих, хто споживає свинину, і цей континент міг би стати дуже гарним напрямом українських свинарів.

«Тому, як я вже неодноразово наголошувала, Уряд повинен прийняти належне законодавство, яке дозволить бізнесу користуватися процедурою компартменталізації, за якою господарства, що мають високий рівень біозахисту, вважатимуться чистими від АЧС та зможуть експортувати свинину», — резюмує Паламар.

Нагадаємо, Україна та Албанія погодили ветеринарний сертифікат для ввезення свинячої кишкової оболонки.

agravery

Детальніше
Україна та Польща співпрацюватимуть для подолання АЧС
20-лют-2020

Компетентні органи в галузі охорони здоров’я тварин та безпечності харчових продуктів України та Польщі обговорили питання боротьби зі сказом та африканською чумою свиней (АЧС) та недопущення поширення вірусу на території обох країн. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Питання активізації співробітництва піднімалося під час українсько-польських робочих консультацій в галузі сільського господарства, які відбулися в рамках Українсько-польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва 18−19 лютого 2020-го року у Варшаві (Польща).

«Під час перемовин були обговорені питання узгодження дій та позицій з метою недопущення виникнення захворювання тварин та усунення бар'єрів, пов’язаних із здоров’ям тварин. Така співпраця, на переконання обох сторін, сприятиме розширенню торгівлі живими тваринами та продуктами тваринного походження», — вважає Ольга Шевченко, т. в. о. голови Держпродспоживслужби.

Зазначимо, що фахівці зупинилися на проблемах епізоотичної ситуації на території України та Польщі.

«У цьому контексті особлива увага приділялася питанням боротьби зі сказом та АЧС», — додає Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України.

agravery.com

Детальніше
У Мінекономіки пояснили, як буде розподілено бюджетні кошти на підтримку агросектору
25-лист-2019

На підтримку аграрного сектору в Держбюджеті на 2020 рік закладено 4 млрд грн. Ще 240 млн передбачено на функціонування Фонду часткового гарантування кредитів.

Про це повідомив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов під час Земельного форуму в Житомирі.

За його словами, у Держбюджеті-2020 немає чіткого розподілу, на що підуть 4 млрд грн. Передбачається, що першочергово ці кошти буде використано на компенсацію відсоткової ставки за купівлю землі, проте залишок (якщо такий буде), може бути спрямований на інші програми підтримки.

«Отримати кредит на купівлю землі можна у будь-якому ліцензованому банку. На сьогодні облікова ставка НБУ — 16,5%. На ринку це може бути 20−25%. Якщо банк дає вам кредит умовно під 20% річних, то 15−16% із них платитиме держава із передбачених 4 млрд грн, а ви — лише 4−5%», — зазначив Тимофій Милованов.

А Фонд часткового гарантування кредитів створено для того, щоб землю могли придбати люди, які працюють із готівкою і не мають необхідних паперів для оформлення кредиту. Таким чином, Фонд покриватиме ризики, що їх візьме на себе банк, фінансуючи осіб без повного пакета документів, пояснив міністр.

Він також повідомив, що, за очікуваннями, виділених у Держбюджеті коштів вистачить на перші три місяці запуску ринку землі, тобто до 2021 року.

«За нашими оцінками, цих коштів буде достатньо на купівлю 1 млн га. Ми не очікуємо, що куплять більше. Ми не можемо наразі виділити 10 млрд грн на ці потреби, адже бюджет не дозволяє, але маємо інші механізми. Розраховуємо, що вже у 2021 році сума підтримки буде більшою, зокрема, за рахунок того, що певна кількість державних земель перейде в громади, і ми отримаємо від цього дохід, який докладемо до тих 4 млрд грн», — зауважив очільник відомства.

agropolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок