У Мінекономіки пояснили, як буде розподілено бюджетні кошти на підтримку агросектору

В Україні зникають вітчизняні локальні породи корів. Останнім часом промислові іноземні породи витісняють місцеві породи, тим самим знищуючи цінний генетичний фонд українського поголів'я. Тому Міністерство аграрної політики та продовольства України разом із Академією Аграрних Наук розробляють план заходів підтримки відповідних господарств, щодо збереження локальних та зникаючих порід.

Директор Департаменту аграрного розвитку Ігор Віштак відвідав з робочим візитом підприємства різної форми власності в Полтавській та Сумській областях, з розведення локальної айширської породи великої рогатої худоби, української бурої, та локальної зникаючої лебединської.

«Ми вирішили спершу проїхатися і подивитися який стан справ, поспілкуватися, яка є проблематика. І в подальшому вже будемо розробляти заходи з державної підтримки. Наступного року у нас з’явиться програма підтримки органічного виробництва, на що виділяються кошти з державного бюджету. Ми хочемо популяризувати продукцію від цих порід тварин, оскільки їх молоко смачніше і поживніше, містить бета-козеин А2, який набагато корисніший для засвоєння організмом, не зважаючи на меншу продуктивність» — зазначив Ігор Віштак.

В приватному підприємстві «Павлівське» Охтирського району Сумської області утримується 524 голів великої рогатої худоби лебединської породи, з них 324 голів корів.

В державному підприємстві «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» Сумського району Сумської області утримується 76 голів великої рогатої худоби української бурої молочної породи, з них 45 голів корів.

В державному підприємстві «Дослідне господарство імені Декабристів Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М. І. Вавілова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України» Полтавської області утримується 985 голів великої рогатої худоби айрширської породи, з них 543 голів корів.

Місцеві локальні породи складають всього близько 10% від загальної кількості поголів'я великої рогатої худоби в Україні, для прикладу в Європі цей показник становить 60%.

Окрім розведення локальних вітчизняних порід, деякі підприємства виробляють крафтову продукцію з молока від цих корів, яка за поживними і смаковими якостями набагато цінніша. В Україні змінюється культура споживання, і крафтова продукція набуває попиту. Українці хочуть споживати якісну продукцію вітчизняного виробництва.

Збереження локальних та зникаючих порід за останні роки стрімко зростає у світі та в Україні. Це пов’язано зі збільшенням питомої ваги промислових порід, які першочергово задіяні у виробництві тваринницької продукції та «витісняють» місцеві породи.

Господарства, що розводять тварин вітчизняних порід, не можуть конкурувати із високопродуктивними зарубіжними генотипами за основними параметрами продуктивності. Але зважаючи на їх унікальні біологічні особливості, ці породи потребують збереження свого унікального генофонду. Тому залишається один важель — це запровадження державної підтримки на їх утримання та збереження.

Наразі подано до Міністерства фінансів України бюджетний запит на 2022 рік, де передбачена дотація за утримання тварин зникаючих та локальних порід.

minagro.gov.ua

Власник птахофабрики у Великобританії Глен Хаггарт протягом останніх 4 років випробовував застосування музику в приміщеннях для своїх 64 тис. птахів. Фермер стверджує, що музика та інші звуки позитивно впливають на курей і допомагають збільшити продуктивність підприємства.

Справа у тому, що музика заспокоює птахів, робить їх менш тривожними, сприяє покращенню апетиту. Однак більше такий метод підходить для птахів, що вирощують на вільному вигулі чи для курей, яких утримують для виробництва яєць.

Пан Хаггарт зазначив, що раніше, під час приходу на ферму ветеринара кури лякалися, переживали стрес і це відображалося на їх поведінці та апетиті. Після довгого застосування “музичної терапії” кури перестали активно реагувати на прихід людей, а також стали рідше чубитися, розповідає фермер.

Глен Хаггарт радить застосовувати різні стилі музики, а також вмикати радіо, де крім пісень кури чують звукові ефекти, розмови і звикають до них. Крім цього, фермер сам іноді грає для свої птахів на саксофоні.

Утім, звуки на підприємстві лунають не цілодобово. Музику вмикають на 25 хвилин зранку, щоб допомогти курям прокинутися, і на 40 хвилин увечері. Уночі в курятниках грає тиха спокійна музика, або записи “розмов” дельфінів.

Meat-Inform

Прибутковість виробництва зернових культур в 2019 р. знизилася і склала 11,8%, тоді як за попередні роки в середньому вона становила близько 30%.

Це найнижчий показник починаючи з 2014 року.

Про це з посиланням на дані Держстату повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

Зниження прибутковості також спостерігається і по виробництву олійних культур, зокрема рентабельність соняшнику, який зазвичай є однією з найбільш прибуткових культур, в минулому році склала лише 23,5%, в той час як середній показник попередніх років склав 50%.

Згідно з даними, також збитковим вже другий рік поспіль є виробництво цукрових буряків, що підтверджується зменшенням посівних площ і закриттям ряду цукрових заводів.

Незважаючи на постійне підвищення врожайності культур і рекордні врожаї, рентабельність виробництва в рослинництві за останні 5 років суттєво знизилася.

«Основною причиною зменшення прибутковості є зростання вартості ресурсів агровиробництва на тлі зниження цін зернові та олійні. Так, тільки за останні три роки орендна плата за землю зросла на 55%, а заробітна плата працівників збільшилася в 2 рази. Крім того, збільшилися податкові відрахування за скасування спецрежиму оподаткування ПДВ у 2017 році, що коштувало аграріям понад 30 млрд грн», - зазначає генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

Виходячи з поточної ситуації на ринках і нинішніх складних погодних умов, в 2020 році очікується подальше зниження рентабельності агровиробництва і багато підприємств швидше за все опиняться за межею збитковості, прогнозують експерти УКАБ.

ptichki.net

12 серпня набув чинності наказ Мінагрополітики від 22 травня 2019 року № 264 «Про затвердження Методів відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю» (зареєстрований в Мін'юсті 12 червня 2019 року за № 608/33 579).

У наказі чітко прописані процедури відбору зразків харчових продуктів, методи відбору зразків сухофруктів, горіхів та олійних рослин, молока та молочних продуктів, дитячих сумішей, зерен кави та розчинної кави, вина, соків та нектарів, алкогольних напоїв, харчових для дітей, олії рослинного походження тощо. Також окреслені методи відбору зразків для об'ємних партій та механізм підготовки зразків для визначення мікотоксинів у харчових продуктах та визначення оцінки партій чи її частини.

Методи розроблені з урахуванням вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 401/2006 від 23 лютого 2006 року, яким встановлюються методи відбору зразків та їх дослідження з метою здійснення офіційного контролю за рівнями мікотоксинів у харчових продуктах.

Реалізація наказу забезпечить виконання євроінтеграційних зобов’язань України у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Прийняття наказу дозволить впровадити єдині для державних ветеринарних інспекторів, акредитованих лабораторій та операторів ринку методи відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю, а також встановити прозорі та законодавчо обґрунтовані вимоги при відборі зразків для зазначених цілей.

Прес-служба Мінагрополітики