У серпні 2019-го Україна імпортувала на 25% менше свинини ніж рік тому

Верховна Рада України 17 червня 2020 р., ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (№2280), який стосується просторового планування громад.

Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook.

Він зазначив, що це один з законопроєктів, який є частиною комплексної земельної реформи.

5 основних змін законопроєкту:

зонування земель у межах територій ОТГ та розроблення комплексних планів просторового розвитку громад;

зникнення «видів використання земельних ділянок» та поява «функціонального призначення територій»;

цільове призначення в межах виду функціонального призначення території визначається власником земельної ділянки самостійно і не потребує розроблення проєкту землеустрою;

громадянин, який бажає безоплатно приватизувати земельну ділянку або отримати в користування земельні ділянки державної або комунальної власності, в електронному вигляді через Публічну кадастрову карту подає заявку до компетентного органу;

до 10 років можуть встановлюватися обмеження та обтяження на використання земельних ділянок, необхідні для розміщення об'єктів, та можуть примусово відчужуватися.

milkua.info

Поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні станом на 1 серпня 2017 року склало майже 4,255 млн голів, що на 0,7% менше, ніж на аналогічну дату 2016 року.

У той же час, за даними відомства, поголів'я корів за цей період знизилося на 2,3% і склало 2,134 млн голів.

Згідно з даними Держстату, в січні-липні 2017 року поголів'я свиней скоротилося на 8,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року — до 6,893 млн голів, овець та кіз — зросло на 1,2%, до 1,685 млн голів.

Поголів'я птиці в країні в порівнянні з липнем 2016 року зросло на 1% — до 237,314 млн голів.

Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, поголів'я ВРХ в Україні в 2016 році склало 3,682 млн голів, що на 1,8% менше, ніж у 2015 році. Поголів'я свиней в 2016 році скоротилося на 5,8% — до 6,669 млн голів, овець та кіз — на 0,8%, до 1,315 млн голів, птиці — на 1,1%, до 201,7 млн ​​голів.

Державна служба статистика

Перебої електропостачання — спільна проблема виробників, переробників свинини та роздрібної торгівлі та споживачів, що з жовтня стала однією з пріоритетних. Про те, як відключення електроенергії впливають на роботу вітчизняного ринку свинини, дізнаєтеся з «розвідки» аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Відключення електроенергії — основний бар’єр для роботи операторів ринку свинини, одностайно констатують виробники та переробники свинини. Так, аварійні та планові відключення електропостачання безпосередньо впливають як на цінову ситуацію на ринку свинини, так і на сам формат роботи його операторів.

Так, вже місяць переробники стикаються з відмовами від попередньо замовленої охолодженої свинини, переносів поставок та вимушеним переглядом графіків виробництва та/чи відвантаження готової продукції. У зв’язку з цим в середині жовтня чимало операторів мали значні перехідні залишки продукції та її повернення, тож у відповідь на це переробники зменшили обсяги заготівлі та завантаженість забійних цехів щонайменше на 20-30%. Відповідні зміни попиту істотно вплинули і на планову реалізацію товарних партій виробників свинини, що посилило тиск на ціни на тлі сезонно активнішого приросту живої маси тварин.

Зокрема, з другої декади жовтня перебої електропостачання підсилили сезонне просідання цін закупівлі свиней забійних кондицій: якщо протягом другого тижня жовтня середня ціна на свинину живою масою становила 73,9 грн/кг, то за чотири тижні показник понизився до 61,7 грн/кг (-16,5%).

Проте цінові коливання — не єдині зміни, що спостерігають оператори ринку, адже витрати на енергоресурси ростуть. Так, вартість кіловата електроенергії, отриманого від дизельного генератора, удвічі-тричі вища за стандартну. Але як виробники, так і переробники змушені йти на такі витрати, оскільки довготривале відключення електроенергії призводить до більших виробничих втрат та вищої собівартості продукції. Підприємства, які не встигли заздалегідь «підстрахуватися» для забезпечення безперебійної роботи наразі змушені адаптуватися під графіки відключень, очікуючи по 3-5 тижнів на поставку генераторів з-за кордону. Проте не всі технологічні процеси можна підлаштувати під графік (наприклад, кормовиробництво), тож резервне джерело живлення ― необхідна умова роботи сьогодні.

Асоціація «Свинарі України» 

Через 10 років уряд бачить Україну з правом громадян на володіння та розпорядження землею, відновленим зрошенням та дренажем, розбудованою інфраструктурою, розвиненим органічним виробництвом, вдосконаленими стандартами безпеки харчових продуктів.

Про це розповів Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, передає Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

«Рівно рік тому я як голова Держгеокадастру говорив про необхідність повернення земель громадам, проведення аудиту, прийняття основоположних земельних законів, запуск ринку землі, відновлення Міністерства аграрної політики. Наразі я в статусі міністра агрополітики й мені не соромно, адже мої слова не були пустими. За рік поставлені цілі було виконано», — зауважує міністр.

Однак, деякі проблеми, які були озвучені раніше, звучать і сьогодні. Це означає, що країна потребує не обіцянок, а конкретних дій.

«Саме це Мінагрополітики визначає своїм викликом і пріоритетом. У цьому контексті підтримую слова Андрія Ставніцера, співвласник компанії „ТІС“, що для того, щоб розв’язати проблеми, їх потрібно спершу озвучити», — коментує Лещенко.

Крім того, стратегія аграрного сектору до 2030 року, яка вже затверджена урядом, гнучка і її реалізація потребує діалогу. Через 10 років уряд бачить країну з правом громадян на володіння та розпорядження землею, відновленим зрошенням та дренажем, розбудованою інфраструктурою, розвиненим органічним виробництвом, вдосконаленими стандартами безпеки харчових продуктів.

«Також ми бачимо країну із усуненням існуючих недоліків системи оподаткування сільськогосподарського сектору, подовженням ланцюга створення доданої вартості, із сформованими перевагами для експорту продукції з високою доданою вартістю. І, звичайно, міністерством, яке займається політикою і розвитком агросектору, а не управлінням державними підприємствами та створенням бюрократії», — підсумував Роман Лещенко.