По чім купувати племмолодняк свиней у новому році?

У період з 15 по 21 червня 2019-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 82 осередки особливо небезпечних хвороб.

Вогнища ящура виявили в Королівстві Марокко (5 вогнищ).

На території Лаоської Народно-Демократичної Республіки вперше зареєстрували африканську чуму свиней (7 осередків). Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили на території Бельгії (2), Латвії (4), Польщі (37), Румунії (11), у В'єтнамі (3 вогнища) і в ПАР (3 вогнища).

На території Намібії (3 вогнища) і Тайваню (3 вогнища) виявили вогнища високопатогенного грипу птахів.

У Німеччині відзначили вогнище блютангу. Вогнища заразного вузликового дерматиту продовжують реєструвати в Ізраїлі (2 вогнища).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про випадок лейшманіозу у собак в Республіці Сінгапур (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Глобальна зміна клімату позначиться не тільки на виробництві сільськогосподарської продукції, а й на схемах міжнародної торгівлі, говориться в оприлюдненій в понеділок доповіді продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Стан ринків сільськогосподарської сировини».

«Нинішнє видання фокусується на складному і не до кінця дослідженому взаємозв'язку між торгівлею сільгосппродукцією, кліматичними змінами і продовольчою безпекою. Ясно, що ми не зможемо боротися з голодом без адаптації і пом'якшення наслідків зміни клімату в аграрних і продовольчих системах. Також ясно, що його нерівномірний ефект буде впливати на торговельні маршрути і міжнародні торговельні моделі», — заявив гендиректор ФАО Граціано да Сілва.

У той же час, міжнародне торговельне співробітництво являє собою «потужний засіб реагування» на негативні наслідки глобального потепління на продовольчу безпеку, зазначається в доповіді. Різні опції, передбачені Паризькою угодою відносно клімату і домовленостями в рамках Світової організації торгівлі, можуть зміцнити заходи взаємної підтримки і взаємозв'язку цих угод для боротьби з голодом і кліматичними змінами.

«До середини нинішнього століття вищі середні температури, зміни в опадах, підвищення рівнів морів, збільшення частоти та інтенсивності важких погодних явищ, а також можливість збільшення збитку від шкідників і хвороб, як очікується, відіб'ється на виробництві зернових і вирощуванні худоби, рибному господарству та аквакультурі», — йдеться в доповіді.

Великий документ також містить глибокий аналіз розвитку сільгоспторгівлі в період з 2000 по 2016 роки, також демонструє моделі, які дозволять міжнародній торгівлі сільгосппродукції пристосуватися і відповісти на виклики, пов'язані з кліматом.

«Обговорення та впровадження політики щодо адаптації до кліматичних змін і пом'якшення його наслідків дозволяють перейти до поступового переходу, який необхідний сільському господарству для того, щоб відповідати на виклики нашого часу», — наголошується в дослідженні.

dairynews

В Україні планують «підігнати» до європейських стандартів вимоги до утримання сільськогосподарських тварин — гармонізувати українське законодавство із закордонним.

Про це йдеться у спецпроекті на Kurkul.com.

Проєкт наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Вимог до благополуччя деяких видів тварин» регламентуватиме умови нагляду за тваринами, доглядом і годівлею, а також вимоги до приміщень, у яких утримують тварин.

Найбільше інвестицій, за розрахунками спеціалістів МЕРТСГ, вимагатиме скотарство. Для середньої ферми на 500 корів потрібно постійно мати 160 боксів із вигулом для індивідуального утримання телят. Середня ціна 1 місця становить орієнтовно 10−20 тис. грн. Отож, інвестиції для ферми на 500 корів сягнуть € 50−90 тис.

За даними Державної статистики України, у промисловому секторі утримують 470,3 тис. корів. В Україні близько 30% молочно-товарних ферм (150 тис. корів) досі працюють за екстенсивними технологіями, у тому числі не використовують індивідуальні бокси для телят, застосовують прив’язне їх утримання. Саме їм, у першу чергу, необхідно буде інвестувати у створення/модернізацію закритих чи відкритих майданчиків для утримання телят. Загальна сума інвестицій, необхідних учасникам галузі в реорганізацію утримання телят, сягне 480−900 млн грн.

«Поки невідомо, чи підпише цей наказ не так давно призначений в.о. міністра Павло Кухта. Але якщо нові вимоги запрацюють, то, вочевидь, на деякі тваринницькі підприємства в Україні на тлі економічної кризи 2020 р. у найближчому майбутньому очікують складні часи. Хоча насправді стандартизовані європейські норми відкриють виробникам шлях на нові ринку збуту продукції, а вітчизняні споживачі зможуть розраховувати на більш якісні та „добрі“ продукти», — зазначається у повідомленні.

Норвезький університет природничих наук розробляє в рамках методу, відомого як біофабрікація, новий метод використання бактерій для виробництва кормів для тварин. Вчені отримали 10 млн данських крон (1,6 млн дол. США) від уряду країни на розвиток цього проєкту.

Деякі види бактерій ростуть у відсутності кисню і натомість отримують енергію з інших речовин в навколишньому середовищі. Це називається анаеробним диханням, і саме цей феномен ліг в основу проєкту. Вчені збираються протестувати кілька видів мікроорганізмів, які будуть виробляти кормову сировини, не споживаючи при цьому кисень.

За словами авторів проєкту, більшість з цих мікроорганізмів залежить від простих органічних речовин, таких як глюкоза, в плані отримання вуглецю і енергії. Їх усіх об'єднує те, що вони є денітріфікатори, тобто дихають нітратами замість кисню. Деякі з них є так званими автотрофами, здатними зв'язувати вуглекислий газ за допомогою нітрату і водню для вироблення енергії.

За матеріалами All About Feed