Фермерів можуть змусити сплатити мільйони за добробут тварин

17-бер-2020

В Україні планують «підігнати» до європейських стандартів вимоги до утримання сільськогосподарських тварин — гармонізувати українське законодавство із закордонним.

Про це йдеться у спецпроекті на Kurkul.com.

Проєкт наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Вимог до благополуччя деяких видів тварин» регламентуватиме умови нагляду за тваринами, доглядом і годівлею, а також вимоги до приміщень, у яких утримують тварин.

Найбільше інвестицій, за розрахунками спеціалістів МЕРТСГ, вимагатиме скотарство. Для середньої ферми на 500 корів потрібно постійно мати 160 боксів із вигулом для індивідуального утримання телят. Середня ціна 1 місця становить орієнтовно 10−20 тис. грн. Отож, інвестиції для ферми на 500 корів сягнуть € 50−90 тис.

За даними Державної статистики України, у промисловому секторі утримують 470,3 тис. корів. В Україні близько 30% молочно-товарних ферм (150 тис. корів) досі працюють за екстенсивними технологіями, у тому числі не використовують індивідуальні бокси для телят, застосовують прив’язне їх утримання. Саме їм, у першу чергу, необхідно буде інвестувати у створення/модернізацію закритих чи відкритих майданчиків для утримання телят. Загальна сума інвестицій, необхідних учасникам галузі в реорганізацію утримання телят, сягне 480−900 млн грн.

«Поки невідомо, чи підпише цей наказ не так давно призначений в.о. міністра Павло Кухта. Але якщо нові вимоги запрацюють, то, вочевидь, на деякі тваринницькі підприємства в Україні на тлі економічної кризи 2020 р. у найближчому майбутньому очікують складні часи. Хоча насправді стандартизовані європейські норми відкриють виробникам шлях на нові ринку збуту продукції, а вітчизняні споживачі зможуть розраховувати на більш якісні та „добрі“ продукти», — зазначається у повідомленні.

Більше новин
Ситуація з мікотоксинами в комбікормах буде ставати тільки гірше
31-жовт-2018

Поширеність мікотоксинів в комбікормах і продуктах харчування в світі в найближчі роки буде рости під впливом цілої низки чинників зміни клімату - до такого висновку прийшли вчені з Університету Кранфілд в Великобританії.

За їхніми оцінками, зростання середньої температури повітря на планеті в поєднанні зі збільшенням викидів вуглекислого газу будуть все частіше сприяти утворенню екстремально вологих або ж екстремально посушливих умов в окремих регіонах світу.

Також зміна клімату несе з собою ряд інших загроз, в числі яких зростання активності шкідників, зниження імунітету рослин і, як наслідок, падіння врожайності основних кормових культур. В цілому, на думку вчених, зміни клімату не обіцяють нічого хорошого світової комбікормової галузі.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Про майбутнє молочної галузі треба потурбуватися вже зараз — Арсен Дідур
29-квіт-2022

В інтерв‘ю Інфагро Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України, поділився своїми міркуваннями стосовно розвитку молочної галузі країни та її перспектив після того, як вона стане частиною молочної галузі ЄС.

Відмітивши стійкість молочної галузі України в умовах війни, Арсен Дідур наголосив на необхідності вже зараз, незважаючи на продовження бойових дій на території країни, думати про стратегію розвитку, про необхідність змін в підходах до взаємин держави і молочного бізнесу, який довів, що він здатний забезпечити продовольчу безпеку країни, але для повної реалізації свого потенціалу потребує державної підтримки.

На думку Арсена Дідура, готуючись до приєднання до ЄС, українські молочники мають шукати такої кооперації з європейськими колегами, яка буде вигідна обом сторонам, і для цього представництво молочної галузі повинно бути на всіх рівнях укладання угод, що стосуються молочного виробництва і торгівлі.

Детальніше
Великобританія уклала велику молочну угоду з Китаєм
06-вер-2018

Британський молочний сектор отримає експортний приріст, оцінюваний приблизно в 240 мільйонів фунтів стерлінгів (308 мільйонів доларів США), оскільки Китай погодився імпортувати британські молочні продукти, вироблені з молока з третіх країн.

Оскільки попит на більшість молочних продуктів в Китаї щорічно зростає більш ніж на 20%, молочний сектор — один з найбільш швидкозростаючих в країні. Він вважається прибутковим ринком для міжнародних виробників.

У 2017 році Великобританія експортувала в Китай молочних продуктів на понад 96 мільйонів фунтів стерлінгів (123 млн доларів). Уряд Великобританії заявив, що він має намір створити сільськогосподарські можливості для британських підприємств.

Під час візиту в Китай міністр міжнародної торгівлі д-р Ліам Фокс сказав: «Це мій четвертий візит до Китаю в цьому році, і я радий бачити завершення цієї угоди, що приносить значні вигоди молочним виробникам всієї Великобританії у той час, коли британський експорт харчових продуктів і напоїв знаходиться на рекордно високому рівні. Китай є найбільшим торговельним партнером Великобританії, при цьому в 2017 році експорт збільшився на 28,5% в порівнянні з попереднім роком».

Секретар з питань навколишнього середовища Майкл Гоув зазначив: «Наші виробники молочних продуктів вже експортують продукції на суму 1,7 млрд фунтів стерлінгів у рік. Ця угода допоможе повніше розвинути потенціал британської харчової промисловості та індустрії напоїв, створюючи нові торгові відносини по всьому світу. Цей крок показує, що Великобританія дійсно може торгувати і не входячи до ЄС».

Торговий комісар Її Величності по Китаю Річард Берн додав, що імпорт до Китаю таких продуктів, як йогурт, ароматизоване молоко і сир швидко зростає, так як китайські споживачі все частіше асоціюють ці продукти з благополуччям.

dairyreporter

Детальніше
Роман Лещенко розповів про пріоритети держпідтримки за цілою низкою напрямів для с/г виробників
08-жовт-2021

На цей рік у державному бюджеті для с/г виробників передбачено 4,5 млрд грн підтримки. Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко розповів про пріоритети цієї підтримки за цілою низкою напрямів в своєму блозі для видання «Обозреватель».

«Програма підтримки та розвиток сімейних фермерських господарств включає виплати при реєстрації сімейного фермерського господарства — 5 тис. грн за гектар, якщо тримають корів — 5 тис. грн за поголів'я щорічно. Також держава компенсує 36 тис. грн на дорадництво. Цього року, нарешті, виплачено, і це тепер буде регулярно, компенсацію ЄСВ. Тобто держава надає пільгові умови для сімейних фермерських господарств, працює спрощена форма звітності та підтримка на старті», — розпоповів Роман Лещенко.

На галузь садівництва держава виділила 450 млн грн. Це, за словами Міністра, має сприяти щорічному зростанню на декілька тисяч гектарів площі садових насаджень, а це нові робочі місця. Окрім цього, держава компенсує вартість саджанців, часткову вартість техніки для садівництва і вартість переробки. Виробникам плодів, ягід, винограду та хмелю, які займаються сільськогосподарською діяльністю, компенсують до 50% вартості будівництва та придбання необхідного обладнання.

Тваринництво держава підтримує у вигляді часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, стимулює осучаснення виробництва.

«Також цього року на часткову компенсацію передбачено 1 млрд грн сільгосптоваровиробникам, які придбали техніку та обладнання вітчизняного виробництва. Це дуже актуально для аграріїв, адже зношеність наявної в них техніки сягає понад 70%. Реалізація програми з часткової компенсації с/г техніки дозволила за останні два роки удвічі збільшити питому вагу вітчизняної техніки у формуванні ринку с/г техніки та обладнання. Понад 200 виробників взяли в ній участь», — зазначає Роман Лещенко.

Крім того, як підкреслює Міністр, навесні 2021 року Уряд спростив механізм надання фінансової підтримки фермерським господарствам, позбавивши їх цілої низки непотрібних бюрократичних тяганин. Також майже на 170% було збільшено розмір бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь тим фермерським господарствам, які щойно утворилися.

Він також вказує, що в липні Кабмін схвалив постанову, якою дозволив надавати кредити під держгарантії малим фермерам на придбання землі с/г призначення. Такі кредити сьогодні видає понад десяток банків.

Отримали допомогу, за словами Романа Лещенка, і виробники картоплі. Так, Уряд підвищив компенсацію до 50% на будівництво картоплесховищ, цехів, створення комфортних умов ринку для виробників. Тепер одне аграрне підприємство зможе отримати до чверті мільйона гривень підтримки від держави.

«Запущено і програму підтримку фермерам, які сіють гречку, тож наступного року очікуємо збільшення урожаю», — зазначає він.

«Наприкінці вересня також було ухвалено Закон України, завдяки якому молоді фермери до 35 років зможуть першочергово отримувати державну підтримку. Документ також врегульовує передачу земель вільного користування у власність фермерського господарства, щоб останнє могло офіційно підтвердити використання цієї землі під фермерство. Це відкриває доступ до державних програм підтримки та до фінансових кредитних ресурсів банків», — акцентує Міністр.

За програмою «Доступні кредити 5−7-9%» аграрії цього року отримали майже половину від загальної суми програми — понад 26 млрд грн. Міністерство аграрної політики звернулося до Міністерства фінансів України з проханням продовжити програму на наступний рік.

«Очікуємо також на ухвалення важливого для гравців ринку землі законопроекту № 3205−2 про Фонд гарантування кредитів для фермерів. Такий Фонд дозволить надати підтримку малим та середнім фермерам у вигляді часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб'єктів перед фінансовими установами за кредитними договорами», — додає Роман Лещенко.

Окремий напрям, за його словами, — активізація вітчизняного виробництва новітніх систем зрошення, а також інвестиції в галузь зрошення як таку. «Для нас важливо, щоб всі регіони України повноцінно розвивались. На Півдні хороший урожай можливий виключно з запровадженням зрошення, ми системно рухаємось в цьому напрямку. Ми ініціювали постанову щодо порядку підтримки фермерів під меліоровані землі — вона зараз на розгляді в Уряду», — вказує Міністр.

Суть цієї постанови, як розповів Роман Лещенко, полягає в тому, що держава бере на себе зобов’язання підвести воду до фермерського господарства, фермер інвестує в це поле, а держава компенсує частину витрат на дощування, крапельне зрошення та інше. Це відновлення овочівництва, садівництва, зокрема українського персика, створить сировину для консервації, заморозки, сушки відповідних фруктів та овочів.

«Земельна реформа - не лише про ринок землі. А й про підтримку тих, хто на цій землі працює, живе, ростить сім'ю. Завдання держави — зробити так, щоб фермер відчував її підтримку, мав гарантії захисту та можливості для довгострокового й глобального розвитку. Ми чуємо голос аграріїв і дослухаємося до нього, ми робимо все для того, щоб український фермер мав змогу працювати на своїй землі, долучатися до покращення життя своєї громади та виходити з конкурентною пропозицією на зовнішні ринки. Адже буде фермер — буде доглянута земля, буде розвиватися громада, буде перспектива в села», — резюмує Роман Лещенко.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок