Норвезькі вчені планують використовувати новий вид біотехнології для виробництва комбікормів

Академія наук Китаю анонсувала проект по виведенню нових сортів кукурудзи, які повинні допомогти країні подолати залежність від імпорту сировини для виробництва комбікормів. Перед вченими поставлено завдання створити сорти кукурудзи, які будуть відрізнятися високою врожайністю, а також бути багаті протеїном. Передбачається, що тваринники країни в найближчі роки будуть замінювати соєвий шрот в складі комбікормів на кукурудзу.

У поточному році виробництво кукурудзи в Китаї виросте на 4% - до 250 млн т. Більше 60% всієї кукурудзи в країні йде на кормові цілі. Розробка нових сортів і подолання залежності від імпорту сьогодні є важливими завданнями, так як Китай раніше ввів додаткове мито на імпорт американської сої.

За матеріалами FeedNavigator

Упродовж поточного тижня на ринку свиней забійних кондицій ЄС не спостерігали значних змін. Як і раніше, котирування залишалися на досягнутому рівні. 

Наразі серед гравців ринку країн-членів ЄС панують досить суперечливі настрої. Хоча, наприклад, ситуація попиту/пропозиції в Німеччині остаточно збалансувалася, а торгівля свинями на забій знову стала більш жвавою, австрійці скаржаться на величезний обсяг відвантажень на ринок і перевищення середньої щотижневої кількості живих свиней.

Очевидно, що занепокоєння можливим спалахом африканської чуми свиней переважають у діяльності французького ринку, про що повідомляють учасники ринку. Подейкують, що французькі забійні компанії все частіше намагаються продавати свіже м'ясо. Водночас, пропозиція живих свиней на ринку достатня. В цілому, про незначне зниження котирувань повідомляють тільки в Австрії та Франції. 

Незмінними котирування залишаються у Німеччині, Іспанії, Нідерландах, Данії та Бельгії. Через валютні коливання ціни на живця зросли у Великобританії. 

Таблицю цін на свиней забійних кондицій у ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами schweine.net

За січень-липень 2021 року експорт української агропромислової продукції до країн ЄС збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд дол.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

«За 7 місяців 2021 року експортні поставки української агропромислової продукції до ЄС збільшилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд USD», - йдеться у повідомленні.

Станом на 1 серпня, Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групам товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці (обсяг за 3 квартали) та яйця (обсяг за 3 квартали).

Порівняно з аналогічним періодом минулого року була не використана квота по 2 групам товарів: цукор та кукурудза. Квота на цукор була не використана через виникнення дефіциту на українському ринку, а на кукурудзу – через значний попит з боку Китаю та перенаправлення обсягів по даному каналу реалізації.

Потенційно до кінця року ще можуть закритись квоти по обробленій продукції із зернових (наразі використано 99%), крохмалю (78% ) та кукурудзі (74%).

За даними щомісячного звіту Моніторингу агропродовольчої торгівлі в ЄС, у 2020 році Україна стала четвертим найбільшим постачальником агропродукції до Євросоюзу, поступаючись лише Великобританії, Бразилії та США.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з даними УКАБ, експорт української сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу у 2020 році зменшився на 10,8% порівняно з 2019 роком. При цьому, Україна минулого року закрила 11 квот на безмитний експорт до ЄС по таких групах товарів як мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, кукурудза, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових та крохмаль.

Порівняно з 2019 роком змінилася ситуація з використанням квот на експорт до країн ЄС яєць, пшениці та вершкового масла. Так, у 2020 році було повністю використано квоти по поставках яєць, хоча позаминулого року вона була використана лише на 80%. Квоту на поставки до ЄС пшениці у 2020 році використали лише на 78%, хоча у 2019 році вона була використана повністю. Більш критична, на погляд УКАБ, ситуація з вершковим маслом: за 2020 рік було використано лише 6% виділеної квоти, тоді як позаминулого року її було використано повністю.

Додавання рослинних масел в раціон великої рогатої худоби (ВРХ) може допомогти знизити викиди метану у тварин і таким чином дещо скоротити шкоду, що надається тваринництвом на навколишнє середовище - до такого висновку прийшла групи вчених з Фінляндії. Результати наукової роботи, що обґрунтовує цю гіпотезу, були опубліковані в the Journal of Dairy Science.

За словами фахівців, сьогодні існує кілька перевірених методик скорочення викидів метану на фермах, що займаються вирощуванням ВРХ. Додавання рослинних масел також є досить відомим варіантом того, як фермери можуть захистити навколишнє середовище від парникових газів.

Проте багато виробників відмовляються від використання рослинних масел для цієї мети, оскільки в цьому випадку є ймовірність погіршення апетиту у тварин, і, як наслідок, скорочення споживання ними комбікорми. Це, в свою чергу, призведе до погіршення продуктивності, і економічна ефективність фактично буде принесена в жертву боротьбі за екологію.

Разом з тим, в рамках дослідження, проведеного фахівцями з Фінляндії з використанням ріпакової, сафлорового і лляної олії, було встановлено, що виробники можуть компенсувати невеликий спад в споживанні за рахунок поліпшення поживної цінності молочної продукції у ВРХ. Зазначені масла в різній мірі знижують концентрацію насичених жирних кислот і підвищують концентрацію ненасичених, а також линолиевой кислоти, відзначають вчені.

Потенційно це підвищує цінність кінцевої продукції для споживача, що дасть можливість фермерам встановлювати трохи більше привабливі ціни на неї.

За матеріалами All About Feed