Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Сьогодні ми не можемо говорити про реформування молочної галузі без взаємодії виробника молока, переробника та рітейла.

Про це зазначив уповноважений президента з земельних питань Роман Лещенко під час.

Сьогодні надходить багато скарг на компанії, які працюють в галузі рітейлу. Монополія рітейлу призвела до націнки на групи товарів першої необхідності в середньому на 50−70%.

«Рітейл закладає збільшену ціну затрат на переробника, переробник в свою чергу знижує ціну і супровідні ризики для себе по відношенню до виробника молока. І в цій тріаді замкнутого циклу ми втрачаємо розум. Але тут більше питання до антимонопольного комітету, який дуже багато років закривав на це очі. Зараз це питання на контролі безпосередньо у президента. Політична воля для цього є», — наголосив Роман Лещенко.

Він зауважив, що модель регулювання і формування прозорої ціни потрібно брати на прикладі Польщі. Де всі гілки влади готові працювати з точки зору покращення середовища (виробник-переробник-рітейл).

milkua.info

За даними прогнозу Європейської комісії до 2030 року річне споживання м’яса в ЄС зменшиться на 1,1 кг на і складе 67,6 кг на душу населення. Європейці їстимуть менше свинини та яловичини, але більше курятини.

Після скорочення поголів’я корів у ЄС, виробництво яловичини, як очікується, продовжуватиме зменшуватися. Прогнозується, що в межах ЄС споживання яловичини зменшиться на 0,9 кг на душу населення.

Що стосується свинарського сектору, то виробництво свинини в ЄС між 2020 і 2030 роками зменшиться на 1 мільйон тонн (-4,6%), оскільки криза, спричинена АЧС в Азії, завершиться і міжнародний попит на цей вид м’яса скоротиться. Однак ЄС залишатиметься провідним постачальником свіжого м’яса свиней на світовому ринку.

Щодо м’яса овець та кіз, то очікується, що їх виробництво та споживання в ЄС залишатимуться стабільними, тоді як експорт залишатиметься низьким, оскільки Австралія та Нова Зеландія збережуть свої домінуючі позиції на світовому ринку.

Нарешті, сектор птахівництва – це єдина категорія, виробництво якої розширилося під час пандемії COVID-19, і єдина, де, як очікується, спостерігатиметься зростання між 2020 і 2030 роками. За десять років європейці споживатимуть у середньому на 1,2 кг птиці на рік більше, ніж зараз.

Meat-Inform

Експерти Асоціації постачальників заявляють, що серед європейських країн куряче філе в Україні є найдешевшим, а інші види м'яса мають однакову з Польщею ціну.

Дані оприлюднив генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в Facebook.

Згідно з даними моніторингу європейських торгових мереж вартості курячого м'яса в Україні та країнах ЄС, в Україні бройлер обійдеться в € 1,4, крила в € 1,5, гомілку в € 1,6, стегно € 2, а філе в € 2,4 .

При цьому в Естонії можна знайти куряче м'ясо як охолоджене, так і заморожене. У країні є, як м'ясо власного виробництва, так і литовське. Стегна продаються по € 2,8 за кілограм, бройлер по € 3,9, філе по € 4,6.

У Литві кілограм бройлера обійдеться в € 3,7, так звана "сімейна колекція", в яку входить стейк і м'ясо стегна, коштує € 4,7. Філе продається по € 5,9.

Угорці купують крила по € 2,2, курячі стегна і бройлера по € 2,6, грудки по € 5,1, а філе по € 8,3. У Франції за кілограм стегон необхідно віддати € 8, за філе € 15,2, а грудки € 16,4.

У Польщі, як країні з найбільш дешевими продуктами, ціна бройлера і крилець становить € 1,4 за кілограм, ніжки в € 2,3, а філе € 3,7.

Як повідомляли Українські Новини, ближче до Великодня в Україні підніметься в ціні свинина - в залежності від її якості на 5-20 грн і коштуватиме 85-140 грн за кілограм. М'ясо птиці залишиться на нинішньому рівні.

 Джерело: ukranews.com

Розширення географії експорту харчових продуктів, приєднання України до системи HUB для обміну електронними фітосанітарними сертифікатами, імпорт харчових та дієтичних добавок, боротьба з фальсифікацією харчових продуктів. Такі пріоритетні напрямки співпраці були визначені спільно Держпродспоживслужбою та Американською торговельною палатою в Україні (Палата).

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька наголосила, що постійна комунікація та діалог дозволяють Службі краще допомагати бізнесу.

«Я вдячна Американській торговельній палаті за спільну роботу та можливість відкритого обговорення актуальних для бізнес-спільноти питань. Держпродспоживслужба докладатиме максимальних зусиль для вирішення пріоритетних завдань, які ми обговорюємо з Палатою, розвитку міжнародної співпраці та створення сприятливого бізнес-клімату в Україні», — підкреслила Владислава Магалецька.

Протягом останніх шести місяців члени Комітетів Палати з питань агропромислового комплексу, насінництва, харчової промисловості, споживчих товарів, роздрібної торгівлі та електронної комерції, телекомунікацій неодноразово зверталися до Держпродспоживслужби з проблемними питаннями, які в них виникали.

«Хочемо відзначити професійний підхід та змістовний зворотній зв'язок щодо низки проблемних питань та, зокрема, шляхів їх вирішення. Сподіваємося, що двостороння комунікація та оперативне реагування у межах відповідної компетенції, а також спільне напрацювання дієвих механізмів регулювання у рамках відповідних робочих груп допоможе підтримати компанії та сприятиме покращенню умов для ведення бізнесу», — наголосив Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.

Розвиток української економіки та підтримка бізнесу є важливими завданнями в роботі Держпродспоживслужби.