Перехід на європейські вимоги якості до молочної сировини призведе до прискорення структурних змін у молочній галузі України

Україна та Азербайджан домовились підписати Угоду з безпечності харчових продуктів, що обговорювалося під час зустрічі керівництва Держпродспоживслужби з представниками Посольства Азербайджану в Україні Ельмірою Ахундовою та делегацією Агентства харчової безпеки Азербайджану на чолі з заступником Голови Агентства Рашидом Муфасовим.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

На сьогоднішній день між Україною та Азербайджаном погоджено 12 форм ветеринарних сертифікатів на експорт з України до Азербайджану та 3 форми ветеринарних сертифікатів на імпорт з Азербайджану до України. Великим попитом в Азербайджані користується м’ясна продукція, кондитерські вироби, молоко та молочні продукти українського виробництва. Підписання міжнародної Угоди дозволить не лише зберегти існуючі обсяги торгівлі, а й відкрити нові ринки для представників бізнесу обох країн.

«Переконана, що Україна та Азербайджан мають величезний потенціал співпраці, який ми обов’язково реалізуємо», — зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Під час зустрічі були обговорені ключові напрямки двостороннього співробітництва. Учасники домовилися про обмін досвідом та тісну комунікацію для оперативного вирішення питань, які виникають в рамках двосторонньої співпраці.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Рада Євразійської економічної комісії внесла зміни до технічного регламенту Євразійського економічного союзу «Про безпечність молока і молочної продукції».

«Документ доповнений вимогами до відновленого молока, яке включено в категорію молочних продуктів, розфасованих у споживчу упаковку, — пояснили в ЄЕК. — Таким чином, усувається невизначеність щодо його ідентифікації та показників безпечності. До теперішнього часу виробники відновленого молока при підтвердженні його відповідності та маркування були змушені використовувати менш привабливе для споживачів найменування — «молочний напій» замість «відновлене молоко».

Змінами в техрегламент визначено, що відновлене молоко — це молочний продукт, розфасований у споживчу тару, або сировина для виробництва продуктів переробки молока, крім питного, вироблені з концентрованих, згущених або сухих молочних продуктів і води.

«Зміни дозволять сумлінним виробникам відновленого молока ідентифікувати його, фасувати в споживчу упаковку і випускати в обіг як відновлене молоко», — додали в ЄЕК.

Рішення Ради ЄЕК вступає в силу після закінчення 180 календарних днів з дати офіційного опублікування на сайті комісії.

milkua.info за матеріалами produkt.by

За підсумками 2021 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 197,8 тис. т молока, що на 8,9% менше, ніж у 2020-му. При цьому частка молока від промислових ферм в 4,5 рази перевищує обсяг поставок з присадибного сектору, а екстра-ґатунок у структурі поставок на 10% обігнав показники минулого року.

Про це повідомляє Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока.

В структурі переробленого молока-сировини 3 млн 31,9 тис. т (-7,8%) було закуплено, 148,1 тис. т (-26,9%) надійшло на давальницьких засадах та 17,8 тис. т (-11,6%) було власновиробленою сировиною.

Як бачимо, основним джерелом поставок молока-сировини є його закупівля. Традиційні два джерела — сільськогосподарські підприємства (МТФ) та господарства населення (ОСГ) — минулоріч розподілилися за такою пропорцією пропозиції молока: 81,7% від МТФ та 18,3% від ОСГ.

До прикладу, п’ять років тому МТФ забезпечували 68,5% всього поставленого молока, а господарства населення — 31,6%.

Такі суттєві зміни пропорцій обумовленні змінами до вимог харчового законодавства в контексті виробництва молочних продуктів та показників безпечності молока-сировини, а також зниження виробництва молока в присадибних господарствах.

Загалом минулого року було закуплено 2 млн 477,9 тис. т (-3,1%) молока від сільськогосподарських підприємств та 544 тис. т (-24,4%) від господарств населення.

Показники безпечності промислового молока, яке поступило на молокопереробні заводи, у 2021-му році продовжували рости. Найбільше молока було поставлено саме екстра ґатунком — 39,3%, або 973,2 тис. т, що на 10% більше, ніж у 2020-му році та у 2,2 рази більше, ніж п’ять років тому у 2017-му.

Обсяги поставок вищого ґатунку зросли з 34,2% до 35,3% в порівнянні з 2020-м та склали 874,7 тис. т. Молока першого ґатунку було закуплено на 20,9% менше, ніж у 2020 році — 613,6 тис. т, або 24,8% у загальній структурі.

Досить цікава ситуація зі статистикою поставок молока від населення. Зростання вищого ґатунку, яке декларували минулого року, цьогоріч показало себе з іншого боку. Різко впали його обсяги: з 1,6 тис. т до 665 т. Хоча, ще минулого року зростання було з 822 т до 1,6 тис. т. Обсяг першого ґатунку зменшився на 25,6% — до 435,8 тис. т. Хоча 2020-го спостерігалося його зростання у п’ятикратному розмірі. Поставки другого ґатунку зменшилися на 19,6% — до 108,5 тис. т, а в 2020-му на цілих 81%.

Ймовірно, молоку, яке надходило від населення, намагалися прописати за більш високий ґатунок, а цьогоріч вирівнювали «строкату статистику».

Загалом 2022-ий рік розпочався з досить активного обговорення проблематики молочної галузі в усіх політичних та бізнесових колах. І за неповні два місяці було напрацьовано цілу низку ініціатив щодо виходу галузі із кризи та розвитку молочного скотарства та молокопереробної галузі, які досить тривалий час відкладалися.

Так званий «антикризовий пакет» включає в себе низку важливих заходів. Зокрема: необхідність термінових змін до ЗУ «Про внутрішню торгівлю» для встановлення справедливих торгівельних практик на ланцюжку виробник-переробник-мережа та регулювання торгівельної націнки на соціально значущі продукти; зниження ставки ПДВ на продукти харчування «від лану до полиці» для підтримки купівельної спроможності споживачів та попиту вітчизняний набіл — за прикладом кращих практик ЄС; спеціальне розслідування та обмеження неконкурентного імпорту молочних продуктів до України; розширення програм держпідтримки молочної галузі для модернізації основних засобів, розбудови, підвищення виробництва молока-сировини та протидії сірому ринку і фальсифікату тощо.

Сподіваємося, наміри переростуть у реальні кроки, а не залишаться деклараціями на папері.

milkua.info

Виробництво молока в Україні в січні-липні 2017 року скоротилося на 0,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року — до 6,14 млн т.

Як повідомила Державна служба статистики, виробництво яєць за сім місяців 2017 року зросло на 0,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року — до 9,413 млрд шт.

Виробництво м'яса (у живій вазі) в січні-липні зросло на 0,4% — до 1,788 млн т.

Як повідомлялося з посиланням на статистичні дані, виробництво молока в Україні в 2016 році скоротилося на 2,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року — до 10,382 млн тонн, яєць — на 10% - до 15,1 млрд шт. У 2016 році м'яса (в живій вазі) в країні було вироблено 2,324 млн т — на 0,04% більше, ніж у 2015 році.

Державна служба статистика