Україна скоротила виробництво молока на 0,9%

15-серп-2017

Виробництво молока в Україні в січні-липні 2017 року скоротилося на 0,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року — до 6,14 млн т.

Як повідомила Державна служба статистики, виробництво яєць за сім місяців 2017 року зросло на 0,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року — до 9,413 млрд шт.

Виробництво м'яса (у живій вазі) в січні-липні зросло на 0,4% — до 1,788 млн т.

Як повідомлялося з посиланням на статистичні дані, виробництво молока в Україні в 2016 році скоротилося на 2,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року — до 10,382 млн тонн, яєць — на 10% - до 15,1 млрд шт. У 2016 році м'яса (в живій вазі) в країні було вироблено 2,324 млн т — на 0,04% більше, ніж у 2015 році.

Державна служба статистика

Більше новин
Україна відповідає викликам глобального продовольчого ринку, - Олена Ковальова
05-квіт-2017

Сформовані тренди світового продовольчого ринку, спричинені демографічними, кліматичними та економічними змінами останніх років, а також ряд зобов’язань, прийнятих на себе країнами в сфері глобального розвитку (Агенда 2030 та Паризька конвенція) вимагають від керівництва держав та бізнесу адаптації до нових умов. Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час відкриття XIV Міжнародної конференції «Зерно Причорномор’я-2017. BLACK SEA GRAINE».

«Україна є надійним гарантом продовольчої безпеки в світі. Ми експортуємо свою продукцію в понад 190 країн світу та займаємо провідні позиції на світовому ринку. Зокрема, за експортом олійних та зернових культур. І ця продукція формує значний економічний потенціал нашої держави», - розповіла Олена Ковальова.

Мінагрополітики працює над тим, щоб споживач у кожному куточку світу був впевнений у доступності та високій якості продукції українського виробництва. У 2016-2017 маркетинговому році Україна може скласти понад 12% світового ринку зернових.

Уже сьогодні Україна посідає четверте місці на світовому ринку з експорту кукурудзи, третє – на ринку ячменю і шосте – на ринку пшениці, одинадцяте – з експорту борошна, дванадцяте – з експорту пластівців.

«Ці позиції – не межа можливостей, і Україна має забезпечувати саме той попит, який є на світовому ринку. Мінагрополітики спільно з громадськими асоціаціями, представниками бізнесу та наукових кіл працює над рішеннями, які дозволять виробникам і споживачам української продукції почувати себе захищеними у попиті на продовольство», - зазначила заступник Міністра.

Насамкінець Олена Ковальова наголосила, що проведення такої конференції стане дієвим майданчиком для обміну думками та обговорення тих важливих викликів, які постали сьогодні перед суспільством, бізнесом та перед державою.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Особливості переходу корів на раціон з високим умістом силосу
19-лип-2019

Як і при будь-яких змінах у годівлі, кількість грубого корму важливо збільшувати поступово — протягом 10−14 днів. Коли починають використовувати силос з низьколігнінових гібридів кукурудзи, слід спочатку додати 1/3 сухої речовини, через 3−5 днів дати ще стільки ж, знов почекати 3−5 днів і додати останню порцію.

Змінюючи раціон, обов’язково спостерігайте за поведінкою тварин, щоб переконатись, що вони добре сприймають новий раціон. Виділяють критерії, які допоможуть оцінити його дію та в разі потреби внести зміни. До них можна віднести:

консистенцію гною;

Рідкі фекалії свідчать про те, що корм проходить через рубець швидше, ніж потрібно. В такому разі вам необхідно збільшити вміст ефективної клітковини в раціоні дрібно нарізаною соломою або іншим джерелом клітковини. Слід перевірити, чи сортування коровами загального змішаного раціону не призводить до змін консистенції фекалій.

 кількість споживання сухої речовини (СР);

Збільшення споживання СР можна очікувати лише на 0,9−1,8 кг. Високопродуктивні корови споживатимуть більше, в той час як низькопродуктивні можуть узагалі не підвищити споживання СР. Якщо споживання СР збільшується понад зазначену норму або змінюється з дня у день, то це може означати надто швидке проходження корму через рубець. Виправити ситуацію можна також за допомогою збільшення ефективної НДК в раціоні.

склад молока;

При раціоні з більшим умістом грубих кормів жирність молока та вміст у ньому білка не повинні зменшуватись. Якщо жирність падає, це може означати, що довжина нарізки недостатня. Тому потрібно збільшувати вміст ефективної клітковини в раціоні. Що стосується вмісту протеїну, то він залишається незмінним або трохи зростає, проте ці зміни незначні порівняно з жирністю. Жування жуйки також може підказати, наскільки корова адаптується до раціону з високим умістом грубих кормів. Після споживання корму щонайменше 50% повинно жувати жуйку. Якщо кількість менша і ви помітили зміни, описані вище, вміст ефективної клітковини недостатній. Знайдіть спосіб додати клітковину за допомогою сіна чи соломи та/або виключіть зерно з раціону.

MilkUa.info за матеріалами progressivedairy

Детальніше
Прогноз розвитку світової птахівничої галузі поліпшений
05-лип-2021

В цьому році, незважаючи на деякі проблеми, обсяг виробництва м'яса птиці в Китаї виросте на 5%, що дозволить країні в меншій мірі залежати від імпорту. В результаті дещо заспокоїться в цьому сезоні ситуація на світовому ринку, де ціни останнім часом виглядають дещо перегрітими, прогнозують аналітики Rabobank.

При цьому птахівництво в багатьох регіонах світу знову знайде баланс між попитом і пропозицією. Так, в Європі на тлі хороших показників вакцинації прогнозується відкриття закладів громадського харчування, що відновить попит до докризових значень, переконані аналітики.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Кабмін зізнався в економії на аграріях
07-груд-2018

Кабінет міністрів України зізнався в неефективності цьогорічних програм державної підтримки аграрної галузі та пропонує зменшити їх загальне фінансування у 2018 році на 2,079 млрд грн — до 4,275 млрд грн з 6,354 млрд грн.

Відповідний урядовий законопроект № 9369 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» був зареєстрований у парламенті 5 грудня.

Уряд заявив, що йому вдалось у 2018 році зекономити понад 10 млрд грн. При цьому фактично уся ця економія була досягнута за рахунок трьох програм: державної підтримки АПК через неефективні механізми розподілу коштів, а також виплати державних соціальних допомог та підтримки реформи державного управління.

Так, відповідно до тексту законопроекту, Кабінет міністрів пропонує зменшити розмір фінансової підтримки розвитку фермерських господарств на 850 тис. грн, до 150 тис. грн, державної підтримки галузі тваринництва — на 979 тис. грн, до 3,021 млрд грн, і фінансової підтримки сільгоспвиробників — на 250 тис. грн, до 695 тис. грн.

«Ми виступаємо категорично проти таких змін. Ті 2 млрд грн, що нібито „зекономив“ уряд, мають бути виплачені аграріям. „Економія“ ж виникла виключно внаслідок потворного механізму розподілу коштів, який фактично залишив сільгоспвиробників без державної допомоги. Усі найбільші аграрні асоціації ще у минулому році попереджали, що все саме так і буде. Кабінет міністрів має нарешті визнати те, що не впорався зі своїми обов’язками та фактично провалив цьогорічну програму держпідтримки АПК, а гроші, які лишились в бюджеті невикористаними, спрямувати на фінансування дійсно ефективних та необхідних програм — здешевлення кредитів та квазіакумуляцію ПДВ», — прокоментував рішення Кабінету міністрів України заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Результати виконання програм держпідтримки АПК у 2018 році свідчать про те, що реальна «економія» на вітчизняних сільгоспвиробниках є набагато більшою за 2,079 млрд грн, які пропонує перерозподілити уряд.

Станом на 1 грудня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 31%. Іншими словами з формально виділених аграріям 6,354 млрд грн за 11 місяців вони отримали лише 1,951 млрд грн.

Зокрема, за програмою державної підтримки галузі тваринництва з виділених 4 млрд грн станом на 1 грудня 2018 року було використано 1,545 млрд грн (програма виконана на 38,6%), за програмою здешевлення сільгосптехніки — з виділених 945 млн грн використано 383 млн грн (40,5%). За програмою «фермерського мільярду» з виділених 1,043 млрд грн аграрії отримали лише 23 млн грн.

Детальний аналіз стану виконання бюджетних програм наведений у презентації за посиланням: app.box.com/s/r6r6c7hk14ebvy44bfxkqtpbq78kd2fm.

Динаміка бюджетних виплат за програмами держпідтримки АПК за останній місяць також невтішна.

«За листопад аграріям за всіма програмами держпідтримки було сумарно виплачено лише 313 млн грн, при тому, що левову частку цієї суми становить виплата дотації на голову КРС за друге півріччя, тобто по іншим програмам прогресу майже немає», — зауважив Соколов.

«Ми вважаємо, що ситуація, яка склалась у 2018 році із державною підтримкою аграрної галузі, є спланованою акцією уряду для того, щоб формально дотриматись вимоги про виплату сільгоспвиробникам 1% аграрного ВВП, яка гарантована Податковим кодексом, але при цьому грошей не дати. Працівники Міністерства аграрної політики і продовольства України не могли не розуміти, до чого призведуть ухвалені ними механізми розподілу коштів. Усі усвідомлювали, що зрештою малий і середній аграрний бізнес, який дійсно потребує державної допомоги, дотацій не отримає. Власне, так і сталось, про що свідчать статистичні дані використання бюджетних коштів», — підсумував заступник голови ВАР.

Нагадаємо, 5 листопада ВАР та інші члени ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулись до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Незважаючи на катастрофічні результати виконання програм держпідтримки АПК за підсумками 2018 року, уряд наполягає на продовженні цієї негативної практики у 2019 році - на наступний рік запланований порядок розподілу коштів аналогічний тому, що діяв цьогоріч. Це свідчить про інституційну неспроможність Кабінету міністрів та Верховної Ради справедливо і ефективно розподіляти бюджетні кошти. Тому аграрії вирішили відмовитись від такої «допомоги», натомість запропонували направити зекономлені кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

uacouncil

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок