Скасування ввізного мита на рогату худобу стимулюватиме відновлення галузі, — Мінагрополітики

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів працює над відкриттям ринків збуту української продукції у 33 країнах світу.

Про це повідомила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час онлайн-зустрічі з членами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», йдеться на сайті відомства.

За її словами, в найближчій перспективі очікується відкриття таких ринків:

Канади — м’ясо птиці;

КНР — риби та рибних продуктів, кормів, меду, пшеничного борошна, бобових;

Кувейту — молока та молочних продуктів.

Також, як повідомила Владислава Магалецька, днями були отримані позитивні звістки від компетентних органів торговельних партнерів про погодження форм сертифікатів на експорт ВРХ в ОАЕ та меду в Сербію.

Голова Держпродспоживслужби підкреслила, що в пріоритеті — відкриття ринків країн Азії, зокрема, КНР, країн ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія), країн GCC (Катар, Кувейт, ОАЕ), країн Південної Азії (Індія, Шрі-Ланка, Пакистан, Афганістан) та країн Східної Азії (Республіка Корея та Японія).

Прес-служба Держпродпотребслужби

За оцінками USDA, у 2020 році виробництво курячого м’яса в Польщі зросте до 2,2 млн. тонн. Це на 1,5% більше порівняно з 2019. Незважаючи на, що зростання буде незначним, Польща залишиться найбільшим виробником м’яса птиці в Євросоюзі.

Бройлери складають 85% від загального виробництва м’яса птиці у Польщі, а індики – 14%. Обидва види птиці переробляються в основному на внутрішніх м’ясопереробних підприємствах країни. Середня ціна на курей у січні 2020 року в Польщі становила 3,77 злотих (1 долар США), що на 3% більше порівняно з січнем 2019 року.

Качине і гусяче м’ясо виробляється в менших масштабах і експортується переважно до Німеччини та Західної Європи. Виробництво м’яса птиці у Польщі значною мірою залежить від місцевого зерна (переважно кукурудзи) та 2 млн. тонн імпортного соєвого шроту, головним чином з Південної Америки та США.

Споживання м’яса птиці в країні у 2019 році складало 27,5 кг на душу населення, це майже на 2% більше, порівняно з 2018 роком.

М’ясо птиці становить 36% м’яса, споживаного в Польщі, 51% у структурі споживання займає свинина і 5% – яловичини. Хоча польські споживачі продовжують віддавати перевагу свинині (споживання на душу населення складає 41 кілограм на рік), м’ясо птиці сприймається як здоровіше і дешевше, що стимулює зростання попиту.

У звіті USDA підраховано, що експорт курячого м’яса в 2019 році досяг 1,34 мільйона тонн, що на 12% більше, ніж у 2018 році. Однак, у вартісному вираженні зростання становило 5% і експорт досяг позначки 2,53 мільярда доларів США.

Кілька країн запровадили заборону на імпорт польської птиці після спалаху пташиного грипу в країні в грудні 2019 року. До 12 березня 2020 року було підтверджено 30 випадків захворювання. Така ситуація негативно впливає на експорт курячого м’яса. Очікується, що у 2020 році обсяг закордонних продажів знизиться на 7%.

Meat-Inform

Котирування зернових культур на світовій американській біржі СВОТ за результатами минулого тижня розвивалось в підвищеному тренді. Внаслідок погіршення посівів озимої пшениці в Америці та введення експортного мита на зерно в поточному маркетинговому році в Аргентині, ціна на пшеницю зросла до 299,3 дол/т (+14,5 дол/т). Котирування кукурудзи підвищилось до 238,4 дол/т (+4,9 дол/т) через несприятливі погодні умови в країнах Південної Америки, які негативно впливають на посіви зернової культури та ріст ціни на нафту.

 На світовій біржі Euronext, котирування зернових культур на минулому тижні розвивалось вслід за американським ринком, в підвищеному напрямку. Котирування пшениці підвищилось до 290,25 євро/т (+11,75 євро/т). Головними факторами впливу стали хороший попит на зернову культуру в світі та ріст ціни на американському ринку. Ціна на кукурудзу зросла до 244 євро/т (+1,5 євро/т) через ріст ціни на сусідньому ринку пшениці та на біржі СВОТ.

Експортні ціни FOB на минулому тижні зросли. Ціна на пшеницю 11,5% та пшеницю фураж підвищилась до 330 дол/т (+2 дол/т) та 310 дол/т (+1 дол/т) відповідно. Головним фактором росту стало обмеження Росією та Аргентиною експорту пшениці в поточному сезоні. Котируванням кукурудзи залишилось без змін — 274 дол/т. Світовий попит на кукурудзу — помірний. Ячмінь зріс в ціні до 300 дол/т (+2 дол/т) через ріст ціни на пшеницю.

Внутрішні ціни на базисі СРТ-порт за результатами минулого тижня розвивались в позитивному напрямку. Ціна на пшеницю 3 клас та пшеницю фураж зросла до 9600 грн/т (+100 грн/т) та 9000 грн/т (+50 грн/т) відповідно. Головними чинниками росту стали ріст ціни на світовому ринку та на ринку FOB. Кукурудза зросла в ціні до 8100 грн/т (+100 грн/т) через низьку пропозицію від аграрних підприємств. Котирування ячменю залишилось без змін — 8350 грн/т. На внутрішньому ринку України ціни пропозицій на базисі EXW на минулому тижні розвивались різнонаправлено.

Ціна на продовольчу та фуражну пшеницю знизились до 8350 грн/т (-150 грн/т) та 7500 грн/т (-150 грн/т) відповідно. Ціна може зрости через позитивну динаміку котирувань зернової культури на експортному ринку та в портах України. Котирування кукурудзи знизилось до 7000 грн/т (-50 грн/т). Попит на зернову культуру помірний. Ячмінь зріс в ціні до 7300 грн/т (+100 грн/т) через ріст котирувань на експортному ринку.

аgravery.com

Світовий банк та Уряд України представили звіт про руйнування, завдані російськими військами, і верифікована сума, що необхідна для відновлення України, вже складає 349 млрд доларів. Про це розповів Денис Шмигаль під час прес-конференції з українськими журналістами в Києві.

Прем’єр-міністр відзначив, що відбудова нашої держави поділена на декілька основних етапів. Перший із них — це негайне відновлення, яке відбувається вже зараз і продовжиться наступного року. Інші етапи — це середньострокове та довгострокове відновлення, а також модернізація України за принципом build back better, або «відбудуємо краще, ніж було».

«Потреба в коштах на негайне відновлення в цьому та наступному році складає 17 млрд доларів, з яких 3,4 млрд потрібно на цей рік. Світовий банк уже створив трастовий фонд для того, аби ми могли акумулювати цю суму від наших союзників. Ми ведемо перемовини про таку допомогу з США, Німеччиною, ЄС та МФО. Поки ці перемовини тривають, Уряд та місцева влада вже працюють над відбудовою зруйнованої інфраструктури та житла. За останні місяці ми відновили більше трьох тисяч різних об’єктів, а загалом Уряд виділив на це майже 3,5 млрд грн», — відзначив Денис Шмигаль.  

Прем’єр-міністр відзначив, що програма швидкого відновлення передбачає відбудову об’єктів критичної інфраструктури, лікарень, шкіл, пошкодженого житла та транспортної інфраструктури. За словами очільника українського Уряду, довгострокове відновлення розпочнеться на наступний день після перемоги України та завершення бойових дій. 

agravery.com