Близько 300 українських підприємств мають право експорту до ЄС

В Україні на сьогоднішній день HACCP впровадили 90% великих підприємств.

Про це в ефірі Agro FM розповів голова Громадської спілки «Асоціація з інтеграції НАССР» Владислав Веремеєнко.

За його словами, великі підприємства не можуть працювати без HACCP. Цього вимагають їх партнери, тим більше, якщо продукція експортується.

Натомість серед малих підприємств ситуація з впровадженням HACCP набагато гірша. Їм не потрібен експлуатаційний дозвіл, достатньо надіслати папери декларативним способом. Так вони потрапляють до реєстру Держпродспоживслужби, і їх перевірятимуть планово або позапланово, якщо надходитимуть скарги від споживачів.

«У відділі кулінарії одного черкаського супермаркету продавали млинці з куркою, якими отруїлися 30 людей. Після позапланової перевірки супермаркет оштрафували на 130 тис. грн. Я думаю, що така сума штрафів змусить підприємства більш ретельно контролювати якість своїх товарів», — говорить фахівець.

Також додає, що для впровадження НАССР в першу чергу потрібно познайомитись з вимогами законодавства (основний закон про безпечність харчових продуктів № 771 і № 590).

«Система НАССР — це аналіз ризиків. За порушення норм виробник може нести не тільки адміністративну, але й кримінальну відповідальність. Є два уніфіковані акти, по яким проходить перевірка: акт про інспектування і про аудит. На перший раз підприємство без системи НАССР штрафувати не будуть, напишуть тільки припис. Ще за одне порушення для юридичних осіб штраф складатиме 30 мінімальних зарплат (142 тис. грн у 2020 р.), для фізичних осіб — 15 (71 тис. грн). Існує багато супутніх штрафів — мінімальний 25 тис. грн», — зауважив Веремеєнко.

milkua.info

Інвестори по всьому світу знову стали будувати комбікормові заводи, свідчать дані опитування, проведеного журналом WorldGrain. Відзначається, що продовольча і комбікормова галузі постраждали не так сильно від пандемії, як деякі інші сектори економіки.

Проте хвиля невизначеності змусила інвесторів відкласти цілий ряд проектів. Частково цей тренд був обумовлений міжнародними обмеженнями на пересування, в результаті якого фахівці не могли дістатися до місця будівництва.

Разом з тим представники галузі, опитані журналом, відзначають відновлення інвестиційної активності в комбікормової галузі. Зокрема, нові заводи сьогодні масово будуються в Південній Америці і деяких інших регіонах світу.

За матеріалами WorldGrain

У березні 2018 року з України було експортовано понад мільйон тонн пшениці, що на 5% менше показника цього ж місяця минулого року (1,05 млн тонн)

Про це інформують аналітики УкрАгроКонсалт .

За підсумками дев'яти місяців поточного сезону українські експортери поставили на зовнішні ринки 14,2 млн тонн пшениці, що на 3% менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року (14,6 млн тонн).

Основними регіонами збуту української пшениці в поточному сезоні є Південно-Східна і Південна Азія за рахунок нарощування поставок в Індонезію, Бангладеш і на Філіппіни, а також в Південну Корею, Таїланд і Індію. Сумарно частка цих регіонів виросла до 45% в структурі експорту пшениці з України в липні-березні 2017/18 МР (6,3 млн тонн).

Частка африканських країн в березні поточного сезону зросла до 29% (4,2 млн тонн) завдяки стабільному експорту пшениці в Єгипет, а також збільшення поставок в Туніс, Мавританію, ПАР, Нігерію, Сенегал та інші.

Крім цього, в 2017/18 МР українські експортери істотно наростили поставки пшениці на ринок Євросоюзу. У поточному сезоні частка країн ЄС досягла 11% проти 6,5% в 2016/17 МР. Варто відзначити, що поточні поставки пшениці з України в ЄС вже на 45% перевищили експорт за весь минулий сезон і склали 1,6 млн тонн.

Нагадаємо, втрати озимих цьогоріч є найнижчими за всю історію незалежності України.

agravery

Всеукраїнська Аграрна Рада підтримує ініціативу зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ), яка активно обговорюється в суспільстві, однак пропонує знижувати її не до 0%, а до 10%. Оскільки на сьогодні запровадження нульової ставки загрожує низкою негативних наслідків і для держави, і для агровиробників.

На цьому заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив під час круглого столу «Збереження конкурентоспроможності української агропродовольчої продукції в умовах запровадження на території ЄС нульової ставки ПДВ на харчові продукти з 1 липня 2022 року».

Михайло Соколов зауважив, що питання зниження ПДВ на харчові продукти в Україні назріло давно і ВАР вже кілька років наголошує на важливості такого кроку. Так, згідно з дослідженням ФАО легкий або середній ступінь недоїдання спостерігається вже у 20% населення України. Це серйозний показник, але ситуація, на жаль, буде лише погіршуватись, оскільки очікується ріст цін на продукти харчування через зростання вартості добрив та газу. Відповідно, зниження ставки ПДВ на продукти харчування — це гарна ідея, бо вона дозволяє знизити ціни на них.

«З іншого боку знижувати ставку ПДВ до 0% не потрібно, бо тоді виробники с/г продукції і продуктів харчування перетворяться на тих, кому постійно потрідно буде відшкодовувати ПДВ. Вони матимуть податковий кредит, оскільки купують матеріально-технічні ресурси для виробництва з ПДВ. Зараз, за нашими оцінками, підприємств, які постійно звертаються до держави за відшкодуванням ПДВ, не більше 2 тисяч. Але якщо всі аграрії, які є платниками ПДВ, будуть потребувати його відшкодування, то це щонайменше 16 тисяч додаткових підприємств. Це збільшення адміністративного навантаження на податкову службу майже в 10 разів. І ми зіткнемось з тим, що процес відшкодування просто зупиниться. Агровиробники змушені будуть чекати коштів місяцями. Тому ми підтримуємо ініціативу зниження ставки ПДВ, але пропонуємо знижувати її до 10%, а не нуля. Крім того, варто взяти до уваги, що ЄС знижує ставку до 0% не з 20%, а з 5%-7%. Тому, якщо ми знизимо зі своїх 20% до 10%, то будемо мати той самий ефект, що і вони», — пояснив заступник голови ВАР.

Зниження ставки ПДВ на продукти харчування матиме й інший позитивний ефект: виробники, які працюють легально, отримають перевагу над тими, хто працює в тіні. Адже передусім знизяться ціни на харчові продукти на поличці магазинів, але самі виробники нічого не втратять. Разом з тим ті підприємства, які працюють нелегально, матимуть збитки: вони ПДВ не платять і зниження ціни на продукти — це і їх втрати також. Тому такий крок допоможе державі скоротити обсяг нелегального ринку. Заступник голови ВАР також наголосив, що Україна має серйозно поставитись до питання зниження ставки ПДВ на продукти харчування. Оскільки в разі її збереження на рівні нинішніх 20%, в той час, як Євросоюз знизить ПДВ до 0%, це загрожує Україні засиллям нелегального імпорту.

«Ми навряд чи зможемо перешкодити цьому. Адже вже й сьогодні маємо проблему, наприклад, з польськими сирами, які масово завозяться в Україну, бо в Польщі значно нижча ставка ПДВ. Тому маємо розглянути зниження ставки ПДВ на харчові продукти, щоб ця різниця не була такою значною, і щоб не виникало великого стимулу завозити продукти», — зауважив Михайло Соколов.

 agravery.com