Будівництво комбікормових заводів в світі відновлюється після паузи, викликаної пандемією коронавірусу

25-жовт-2021

Інвестори по всьому світу знову стали будувати комбікормові заводи, свідчать дані опитування, проведеного журналом WorldGrain. Відзначається, що продовольча і комбікормова галузі постраждали не так сильно від пандемії, як деякі інші сектори економіки.

Проте хвиля невизначеності змусила інвесторів відкласти цілий ряд проектів. Частково цей тренд був обумовлений міжнародними обмеженнями на пересування, в результаті якого фахівці не могли дістатися до місця будівництва.

Разом з тим представники галузі, опитані журналом, відзначають відновлення інвестиційної активності в комбікормової галузі. Зокрема, нові заводи сьогодні масово будуються в Південній Америці і деяких інших регіонах світу.

За матеріалами WorldGrain

Більше новин
Агропродукція на світових біржах обвалилася у ціні
20-бер-2020

Якщо під час обвалу біржових індексів та цін на нафту минулого тижня ринки сільгосптоварів втрималися від падіння, то на поточний момент вони не встояли.

Як повідомляють аналітики GrainTrade, ф’ючерси на кукурудзу знизилися на 3%, на сою – на 2,5%, на соєву олію – на 4,5%.

Зазначається, що цьому падінню передувало те, що у понеділок основні фондові індекси на біржах США знизилися на 12% на тлі оголошення карантину та закриття кордонів багатьма країнами, що зупинить розвиток світової економіки.

Ринки не підтримало навіть зниження ФРС США відсоткових ставок до 0,25% та програма підтримки ринків на 1,5 трлн доларів.

Трейдери вважають, що такі різки кроки держави свідчать про нерозуміння глибини падіння економіки через пандемію короновірусу, тому паніка триває вже другий тиждень.

Основні індекси на європейських біржах 16 березня знизилися на 4-6%.

Вчора відбувалося незначне коригування цін після падіння, проте спрогнозувати подальший рух котирувань експерти поки не можуть.

agro-business.com.ua

Детальніше
Збитки агросектору України загрожують продовольчій безпеці світу
15-груд-2022

Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, агросектор, який ще до війни створював 20% ВВП, налічує 127 млрд дол., становлять на вересень 2022 р. З них прямі збитки — 6,6 млрд дол., непрямі — 34,5 млрд дол., з останніх — майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції. 

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», — назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса — більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам: «Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні — це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», — наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі — www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org

Детальніше
США: Підписано меморандум про взаєморозуміння на підтримку птахівництва
22-квіт-2021

Міжнародна яєчна комісія (IEC) і Міжнародна рада по птахівництву (IPC) об'єднують свої зусилля для підтримки безперервного зростання яєчної промисловості та птахівництва.

IEC і IPC підписали Меморандум про взаєморозуміння (MOU), щоб зміцнити свої давні стосунки і підтримати подальше зростання в яєчній і птахівничій галузях. Відповідно до оновленої угоди, підписаної президентом IEC Суреш Чіттур і президентом IPC Робіном Хорелом, організації будуть працювати разом в областях, що становлять спільний інтерес, включаючи зоонози і хвороби птахів, а також біобезпеку.

Говорячи про Меморандум про взаєморозуміння, президент IEC Суреш Чіттур сказав: «Яєчна і птахівницька промисловість мають прекрасні можливості для підтримки зростаючого населення світу, забезпечуючи високоякісний, доступний, безпечний і стійкий білок. Співпрацюючи в областях, що становлять спільний інтерес, ми можемо прискорити розвиток наших галузей з потенціалом для підтримки мільйонів малих і середніх підприємців, створюючи робочі місця для жінок і сільських громад, особливо в країнах з низьким і середнім рівнем доходів».

Президент IPC Робін Хорел додає: «Від імені Міжнародної ради по птахівництву я радий підписати цей Меморандум про взаєморозуміння з Міжнародною комісією з яіцам. Формалізація нашого наміру працювати разом в областях, що становлять спільний інтерес, має сенс для наших членів і секторів».

poultryukraine.com

Детальніше
ВАР закликає народних депутатів ухвалити важливі закони для агросектору
08-вер-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає відкриття 8 сесії Верховної Ради України 9 скликання. У надскладних умовах повномасштабної війни країна продовжує жити, розвиватись, забезпечувати продовольством себе та навіть інші країни. Для полегшення роботи аграріїв, які кожен день стикаються із новими викликами у податковій, логістичній, воєнних сферах народні депутати мають оперативно прийняти нові закони. ВАР звертає увагу парламентарів на важливі для агросектору законопроєкти:

  1. РОБОТА В ОКУПАЦІЇ

Законопроєкт № 7646 «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України“ щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України» та № 7647 Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність».

Аграрії, чиї господарства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, опинилися у складному стані через невизначеність законодавства. З одного боку, їх господарська діяльність може вважатися злочином з боку українського права, з іншого — власник наражає себе на небезпеку у разі відмови від, наприклад, виконання незаконних вимог щодо «перереєстрації» на окупованій території. Тому ВАР закликає ухвалити вказанізаконопроєкти, які чітко розмежують поняття «колабораціонізм» від звичайного ведення господарської діяльності у випадку якщо це не є пособництвом державі агресору.

  1. ПОДАТКОВІ ЗМІНИ.

А) Закон, який відмінить єдиний податок 4 групи, підприємства яких знаходяться на окупованих територіях.

Сьогодні фермери 4-ї групи оподаткуванні, які втратили можливість обробляти свої землі та отримувати дохід, вимушені сплачувати власні кошти у бюджет. Це прямо дискримінує платників єдиного податку порівняно із іншими платниками податків і змушує їх до невиправданих витрат.

Б) Відтермінувати введення механізму мінімального податкового зобов’язання до 2023 року. Існуюче законодавство України в цій сфері робить 2022 рік першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання. Тобто, на початку 2023 року українські аграрії повинні подавати відповідні звіти та розрахунки по МПЗ.

Проте, у зв’язку з повномасштабною війною з російською федерацією, запровадження і використання механізму МПЗ, може мати негативні наслідки для аграрного бізнесу.

Тому важливо ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України для відтермінування введення механізму мінімального податкового зобов’язання і встановити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2023 рік замість 2022 року;

  1. ЗРОШЕННЯ.

Законопроєкт № 7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».

Прийняття цього документу буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу. Зокрема законопроєкт передбачає створення операторів меліоративних систем. Завдяки цій реформі держава з свого боку створює гравця, що матиме бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем. В свою чергу аграрії отримають реальний механізм контроля за тими фінансами, які сплачують.

  1. ПЕСТИЦИДИ ТА АГРОХІМІКАТИ.

Ухвалити в другому читанні законопроєкт 4558 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.

Головні норми документу:

  • деталізують вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів,
  • наближають законодавство України до законодавства ЄС,
  • приводять визначення термінів у відповідність до визначень, передбачених законодавством ЄС,
  • посилюють боротьбу з фальсифікованими препаратами.
  1. ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО

Під постійним прицілом в країни-агресора знаходяться нафтобази та склади зі зберіганням пального компаній-постачальників та господарствах. Аграрії, в період активних бойових дій були вимушені вивозити пальне із небезпечних районів та розливати у будь-які придатні для зберігання ємності. В той час, податковий кодекс вважає такі дії - реалізацією, яка може відбуватись тільки в межах сертифікованих складів. Проти в умовах війни зареєструвати нові склади майже не можливо. Тому ВАР закликає розглянути порушену проблематику комплексно та ініціювати зміни, направлені на лібералізацію регулювання обігу пального у аграріїв на період воєнного стану.

  1. ВІДНОСИНИ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ТОРГІВЕЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ

Українські торгівельні мережі, користуючись монопольним становищем виставляють жорсткі та необґрунтовані вимоги постачальникам та виробникам. Чисельні факти несправедливої націнки, коли велику частку доходу від продажу товару забирає саме рітейл. Часто власники великих торгівельних мереж розраховуються із постачальниками невчасно, терміни виплат за проданий товар може становити до 120 днів, що фактично паралізує роботу виробника.

ВАР закликає імплементувати Директиву 2019/633 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про заборону недобросовісних торгових практик та ухвалити законопроєкт, який чітко розмежує відносини між рітейлом та постачальниками.

  1. ПАТРОНАЖНІ ДИВІДЕНДИ

Ефективна робота кооперативів стане можливою тільки після ухвалення норми про «Патронажні дивіденди». Цей термін врегульовує питання оподаткування виплати доходу його членам від кооперативної діяльності (платникам фіксованого податку). Тобто фізична особа вже сплачує податки, від своєї діяльності. Але кооператив теж сплачує податок від реалізації цієї ж продукції.

Тому пропонується ухвалити законопроєкт № 4457−1, який ставить на меті не оподатковувати суму доходів фізичної особи від реалізації власної с\г продукції, а запроваджує виплати патронажних дивідендів кооперативом, якщо вони не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

uacouncil.org

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок