Огляд молочного ринку за січень — серпень 2017

Закупівельні ціни на молоко під тиском сезонного зростання виробництва невпинно падають. Навіть попри позитивні тенденції світового ринку.

За підсумками квітня середня ціна на молоко склала 9,12 грн/кг (з урахування ПДВ), що на 44 копійки нижче ціни квітня. Вищий ґатунок переробники купували в середньому за 9,01 грн/кг (-12 коп.), а перший за 8,40 грн (-44 коп.).

Травень почався з продовження цінового падіння. Екстраґатунок коштував 8,85 грн/кг, що на 23 коп. нижче ціни кінця квітня, вищий — 8,30 грн/кг (-64 коп.), а перший — 7,90 грн/кг (-81 коп.).

Переробники пояснюють це надлишком пропозиції молока на ринку. Але, як відомо, сезонності в промисловому молочному тваринництві немає. Господарства забезпечують стабільне постачання молока протягом всього року, на відміну від присадибників.

Сезонність виробництва молока, тис. т

При цьому, якщо в літній період господарства населення практикують випас, то промислові господарства продовжують годувати худобу сталим кормовим раціоном, який останнім часом значно подорожчав. Протягом останніх декількох місяців ціна на концентровані корми катастрофічно підскочила. До прикладу, соняшниковий шріт від листопада 2017 року подорожчав на 78,3% — 7666,7 грн/т, соєвий шріт — на 16,7% — до 14 000 грн. Як відомо, 70% у структурі собівартості складають саме корми. Відповідно, рентабельність молочного тваринництва знову в мінусі.

Підтримку цінам не надають навіть позитивні тенденції світового ринку. До прикладу, середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію продовжує збільшуватися третій місяць поспіль, і у квітні склало 204,1 пункту, що на 6,7 пункту (3,4%) вище рівня березня. Таким чином, значення індексу виявилося більш ніж на 11% вищим за рівень квітня минулого року. Тенденція до зростання цін пояснюється стійким імпортним попитом на всі види молочної продукції, а також побоюваннями на ринку в зв'язку з можливим скороченням експортної пропозиції в Новій Зеландії після більш значного, ніж очікувалося, зниження виробництва молока.

Підтвердженням позитивних трендів також є середнє значення ціни на молоко від IFCN, яке за підсумками березня склало 35,1 дол./100 кг ЕСМ (жир 4%, білок 3,3%), тоді як у січні було на рівні 31,9 євро.

Українські переробники ж пояснюють зниження цін перекриттям «сирних схем» та низькою експортною ціною на решту української молочки. Хоча закріплення цінових позицій на світових торгових площадках зовсім скоро може позбавити їх будь—яких відмовок.

Прес—служба АВМ

В період з 5 по 11 жовтня 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 218 осередків особливо небезпечних хвороб.

Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили на території Болгарії (3 вогнища), Угорщини (51 вогнище), Латвії (2), Польщі (40 вогнищ), Словаччини (2 вогнища) та Румунії (53 вогнища), а також у Південній Кореї (5 вогнищ) та Лаосі (47). У Бразилії зафіксували 2 вогнища класичної чуми свиней.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнище низькопатогенного грипу птахів у Франції (1); осередки сибірської виразки в Італії (2 вогнища) та в Республіці Нігер (3 вогнища); про вогнища лихоманки Західного Нілу в Німеччині (7 осередків).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Україна у 2021/22 МР має намір експортувати понад 60 млн тонн зерна. Серйозним викликом в цьому питанні є забезпечення пропускної здатності морських портів.

Таку думку висловив заступник міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка в рамках заходів Глобальної зернової конференції — 2021 у Женеві (Швейцарія), говориться у повідомленні Мінекономіки.

«Ще 10 років тому питання пропускної здатності українських морпортів викликало жваві дискусії, однак, останні п'ять років їх потужність збільшилася — з 49,3 млн т у 2016 р. до 81,5 млн тонн у 2021 р. Сектор морських перевезень діє без затримок, в той час як ми спостерігаємо волатильність цін на залізничні перевезення. В цьому контексті стратегія українського уряду направлена на розвиток інфраструктури, щоб зацікавити інвесторів цією галуззю», — зазначив Тарас Качка.

Він додав, що зростання світового попиту на тлі послаблення карантинних обмежень підняло ставки на вантажні перевезення до багаторічних максимумів і збільшило доходи галузі. Це створює можливості для додаткових інвестицій у новітні технології, цифровізацію, автоматизацію тощо. Впровадження нових технологій сприятиме стійкості ланцюгів постачання і логістики, підвищенню прозорості та доступності даних, оптимізації витрат на експлуатацію та обслуговування, відповідності вимогам з декарбонізації.

Тарас Качка також зазначив, що в контексті ефективного використання нових можливостей Україна здійснює низку заходів в рамках угоди з СОТ про спрощення процедур торгівлі. Йдеться про запровадження механізму «Єдиного вікна» для міжнародної торгівлі, інституту АЕО — Авторизованого економічного оператору, режиму спільного транзиту.

«Завершення процесу імплементації угоди забезпечить спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності, шляхом переведення взаємодії бізнесу з митними та контролюючими органами в новий формат. Це дозволить забезпечити входження України до переліку топ країн з найбільш безпечними та комфортними умовами ведення бізнесу», — зазначають у міністерстві. 

Згідно з дослідженням, проведеним на замовлення Ingredient Communications, 60% веганів готові спробувати м’ясо, виготовлене в лабораторії.

29% споживачів у Сполученому Королівстві і США кажуть, що вони будуть їсти м’ясо «з пробірки».

40% американців із задоволенням зроблять це.

60% веганів хотіли б спробувати.

PR агентство Ingredient Communications доручило Surveygoo провести онлайн-опитування 1000 респондентів у Великобританії і США.

Респондентам повідомили, що м’ясо з культури тканин — це реальне м’ясо, вирощене з клітин у лабораторії, а не м’ясо забитих тварин. Потім їх запитали, чи готові вони з’їсти цей вид м’яса, якщо він буде доступним в магазинах і ресторанах. 29% респондентів дали позитивну відповідь, 38% — негативно відгукнулися про таку перспективу, інші 33% не змогли відповісти на поставлене запитання.

Цікаво, що респонденти-вегани згодні спробувати штучне м’ясо, а 60% висловили готовність це зробити. Це число було нижче для вегетаріанців (23%) і пескаратів (людей, які віддають перевагу рибі) (21%). 28% людей, які вживають в їжу м’ясо, повідомили, що готові спробувати продукт з лабораторії.

PigUA.info за матеріалами agroxxi.ru