Незбалансована годівля спричиняє неплідність корів

Найбільший внесок в валовий внутрішній продукт, найбільший роботодавець, постачальник кожного другого експортного долара і один з найбільших платників податків.

Всі ці критерії відносяться до українського агровиробництва. А свіжі дані Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) свідчать про те, що Україна — єдина країна в світі, де держава не підтримує аграрне виробництво. Навіть більше: відкачує з нього гроші.

Простіше кажучи, від дійної корови — агросектора — Україна не тільки отримує молоко, але і намагається ще брати з неї кров і знімати шкуру.

Українські парадокси: хто платить — той залишається без музики

Досить парадоксально, що аграрний сектор навіть не потрапив в сферу пріоритетів стимулювання експортоорієнтованих галузей, яку затвердив уряд. Зате перші місця серед пріоритетів посіли модні нині сектор інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), сектор креативних послуг, моди і дизайну, культурні та цифрові послуги, образотворче та сценічне мистецтво, туризм, і навіть сектор машинобудування, який за багато років державної протекції і підтримки зміг народити лише Ланос, який не став конкурентним навіть на внутрішньому ринку.

Зараз сумарна вага цих галузей в українській економіці і в експорті коливається в межах статистичної похибки і, ясна річ, ці сектора навіть не можуть в найближчому майбутньому стати ні локомотивами вітчизняної економіки, ні, тим більше, постачальниками валюти в країну. Лише скромно пріоритетом номер сім вказано харчопром.

Невблаганна статистика, яку намагаються ігнорувати євангелісти реформ, говорить про зовсім інших локомотивах українського економічного зростання.

Так само не можна ігнорувати той очевидний факт, що саме аграрне виробництво — найбільший постачальник валюти в країну, навіть якщо аналізувати експорт в товарному розрізі. У таблиці - ТОП-10 товарів українського виробництва, які дають 50,9% експортної виручки. Чотири з десяти позицій цього рейтингу зроблені агросектором.

Страшний діагноз: про що говорять дані ОЕСР

Що б не говорили ліберальні євангелісти-реформатори з нової генерації українських політиків, які мріють про українського технологічному прориві, Україна — аграрна країна. Близько 14% її ВВП формує агросектор- це друга позиція рейтингу країн-членів ОЕСР. При цьому українська аграрка — найбільший роботодавець: тут задіяно понад 15% населення країни, за цим показником країна входить в ТОП-10.

Здавалося б, країна повинна підтримувати галузь, яка є куркою, що несе золоті яйця. Але тут починається повне задзеркалля, в якому Україна примудрилася винайти унікальний велосипед і намагається рухатися на ньому за своїм унікальним шляхом.

В Україні - найнижчий в світі номінальний коефіцієнт державної протекції в агросекторі, всього 0,92. Яку можна порівняти величину — лише 0,98 — має Казахстан, де внесок агровиробництва в ВВП менше 5%. У той час як у більшості країн цей показник перевищує одиницю, а в Ісландії і Кореї близький до двох. Усереднений серед країн ОЕСР коефіцієнт державної протекції в агросекторі становить 1,1.

Але сама плачевна ситуація для українського агровиробника — в сфері державної підтримки. Колонка таблиці Producer Support Estimate якраз говорить про ту саму спробу здирання шкури і кровопускання корові, яка дає молоко. Україна виявилася єдиною країною, де частка державної підтримки в доходах агрогосподарств має від'ємне значення — мінус 7,1%. Це означає, що агросектор віддає державі більше, ніж від нього отримує. Схожа ситуація і в сфері співвідношення сплачених агровиробниками податків і отриманої держдопомоги — мінус 1,77% від ВВП. Це означає, що держбюджет «відкачує» з агросектора у вигляді податків суму, близьку до 20 мільярдам гривень. Натомість на це аграрії отримують з держбюджету близько 6 млрд гривень — приблизно таку суму складають бюджетні агродотації за всіма програмами державної підтримки.

Тому досить дивною виглядає ситуація, коли щорічно українському суспільству намагаються представити ці 6 мільярдів гривень як «божевільні гроші». Для порівняння, в Росії показник ваги держпідтримки в доходах агрогосподарств перевищує 12% при внеску галузі в ВВП всього лише 4,7%. Доходи ісландського агровиробника на 55,7% складаються з бюджетних трансферів (частка у ВВП — 6,3%), схожа ситуація в Норвегії і Кореї, де більше половини доходів агропідприємств — бюджетні гроші.

gazeta.ua

Компанія «Миронівський Хлібопродукт» (МХП) за 9 місяців 2017 р збільшила обсяги продажів продуктів м'ясопереробки на 10% до 27,17 тис. Т в порівнянні з аналогічним періодом 2016 р

Про це повідомляє прес-служба компанії.

Збільшення продажів відбулося в результаті продовження стратегії просування продукту і рекламної кампанії, як асортименту продукції, так і бренду

У 3 кв. 2017 року обсяг продажів ковбас і готових м'ясних виробів збільшився на 5% до 9,92 тис. Т.

Середня ціна на ковбаси і готові м'ясні вироби в 3 кв. 2017 р збільшилася на 16% до 49,82 грн за 1 кг без ПДВ. За 9 місяців 2017 р середня ціна збільшилася на 12% до 46,96 грн за кг без ПДВ.

www.poultryukraine.com

Переважання дощової погоди у першій декаді жовтня заважало збиранню пізніх культур та проведенню повноцінної осінньої посівної.

За даними Гідрометцентру, сприятливою погода була лише для накопичення та збереження вологи в ґрунті під сівбу та на вже засіяних площах озимих культур, їх початкового росту і розвитку, повідомляє ІА «АПК-Інформ».

«Перешкоджало вчасній сівбі озимини, крім дощів, ще й пізнє звільнення полів від попередників. Темпи збирання кукурудзи, сої, соняшнику, гречки, проса через дощі, перезволоження ґрунту і рослинної маси були повільними. Значна частина урожаю зернових та технічних залишалася незібраною. Площі з пізно засіяними озимими культурами потрапляють до зони ризику на час перезимівлі», — зазначають експерти.

Нинішньої осені в оптимальні строки сівби озимої пшениці (15-25 вересня) було посіяно менше 30% запланованих площ озимих культур, що значно менше, ніж у попередньому році.

«Для посівів, які будуть посіяні у жовтні, складається велика імовірність того, що рослини внаслідок недостачі тепла увійдуть у зиму в початкових фазах розвитку, будуть ослаблені та вразливі до несприятливих зимових умов у разі їх виникнення.

За середніми багаторічними даними, у жовтні накопичується лише близько 100-120°С ефективного тепла вище +5°С, а для нормальної перезимівлі та формування 2-3-х стебел (сильно кущистим сортам — 3-4 стебел) рослинам озимої пшениці потрібно отримати 200-300°С та загартуватися», — пояснюють метеорологи.

Велика кількість опадів виявилася шкідливою для незібраних пізніх культур, в частині погіршення якості незібраного насіння соняшнику та сої спостерігалося загнивання кошиків, розповсюдження грибкових захворювань. На посівах сої відмічалося розтріскування бобів, проростання зерен у бобі на корені та їх почорніння.

Червневий УМІ (український молочний індекс) в 2021 році був на 18,2% нижчим, ніж за аналогічний період 2020 року і найнижчим за п’ять років для цього місяця. Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Перше півріччя 2021 року було найгіршим за шість років з точки зору прибутковості і гіршим за попередній рік на 31%. Світовий ринок в червні 2021 також мав переважно негативні тенденції: ціни значно вищі минулорічних, а прибутки значно нижчі», — розповідає експерт.

Крім негативних моментів, Андрій Ярмак звернув увагу й на позитивні. Зокрема в червні УМІ в професійних господарствах України зріс проти травневого показника. Ціни на корми в цьому місяці подешевшали на 4,7%. І вперше в історії закупівельні ціни на молоко були стабільними весь період «великого молока».

«Ціни на молоко в червні 2021 року були на 21% вищим, ніж торік в цей час і взагалі найвищими, ніж будь-коли. Але не забуваймо, що корми подорожчали на 48% за останній рік. Тому позитив лише умовний, адже прибутковість, не зважаючи на вищі ціни, впала», — зауважує він.

milkua.info