Наслідки війни: молочні ферми втричі зменшують кількість дійних корів

28-жовт-2022

На молочній фермі «Пані Юпітер» на Харківщині до війни було 700 голів ВРХ голштинської породи, з них 350 корів. Дійних було 293, решта — сухостійні. Умови, в яких опинилося господарство з початку повномасштабного вторнення росії на териториторію України, змусили скоротити кількість дійних корів до 100 голів.

Про це AgroPortal.ua розповіла засновниця ферми Наталія Коваль.

За її словами, влітку не було можливості заготовити корми. Не було ані сітки для заготівлі сіна, ані плівки та консервантів для заготівлі силосу, ані дизеля, ані техніки — всі автівки в окрузі було вкрадено. В таких умовах вони виживали на минулорічних запасах силосу та кукурудзи. Це дуже обмежений раціон для лактуючих корів. Тому довелось скоротити період лактації до 2-3 місяців, щоб уникнути маститу. Тож зараз мають близько 100 дійних корів із надоєм 5-6 л на добу.

«Це не зменшення виробництва, це його знищення... Жахливість ситуації в тому, що ми втратили не лише надій цього року, ми втратили і здоров'я тварин. Ми не мали можливості запліднювати — не було рідкого азоту, спермопродукції. Крім того, ослаблені тварини не готові до запліднення. Допомоги немає. Відновлення ще попереду, ми на це сподіваємось. Поки що йдемо на дно...» — зазначає Наталія Коваль.

Вона додає, що навіть за умов отримання підтримки на переїзд необхідно вкладати й вкладати гроші. А їх немає.

AgroPortal.ua

Більше новин
Як війна вплинула на ринок праці у сфері сільського господарства?
06-вер-2022

Війна стала причиною величезних збитків української економіки. Зокрема, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), галузь сільського господарства внаслідок воєнної агресії рф втратила до $6 млрд. Близько 30% земель сільськогосподарського значення потрапило під окупацію чи у зону активних бойових дій, були знищені посіви, техніка та зерносховища.

Функціонування цієї галузі є стратегічно важливим для утримання економіки держави. Усвідомлюючи це, компанії сфери сільського господарства продовжують роботу попри всі складнощі війни. Активний сезон збору зернових культур відбився і на пожвавленні ринку праці у цій сфері. Так, починаючи з травня, не зважаючи на загальну кризу на ринку праці, у сфері сільського господарства почалося активне зростання кількості вакансій. Якщо у період з лютого до квітня частка пропозицій роботи для працівників сільського господарства складала 3,3−3,4% від усіх на ринку праці, то у травні вона збільшилася до 4,2%, а у червні до 5%.

За даними grc.ua, сфера сільського господарства зараз входить до десятки найбільш активних на українському ринку праці. На неї на початку вересня припадає 4% від усіх актуальних вакансій на порталі. У багатьох сферах через війну цей показник значно знизився, проте сільське господарство тримає марку. Попри те, що у кількісному вираженні вакансій на ринку праці досі втричі менше, ніж було до війни, частка пропозицій роботи у сільському господарстві зараз наблизилася до показників мирного 2021 року. Середній показник частки вакансій для працівників сільського господарства за весь 2021 рік — 4,1%.

Згідно з інсайдерськими даними, які є в наявності у grc.ua, компанії щосили стараються зберегти існуючий персонал. Зазвичай набір нових фахівців відбувається лише з метою заміни спеціалістів, які відбули до ЗСУ або виїхали за межі України. Деякі компанії навіть практикують бронювання співробітників, аби бути упевненими у завтрашньому дні.

Що цікаво, найбільшу активність у сільському господарстві з великим відривом демонструє Київ: на столицю припадає 25% відкритих вакансій. Другу позицію займає Львівська область, куди після початку війни переїхала велика кількість компаній та фахівців, — 15%. Третє та четверте місце з однаковим показником у 11% зайняли Дніпропетровська та Хмельницька області. П’ятірку лідерів замикає Полтавська область — 7%.

Заробітні плати у сільському господарстві

Станом на серпень 2022 року середня зарплата у цій сфері — 17 500 грн. Перед війною фахівці отримували у середньому 21 300 грн. Сьогоднішній показник поступається також середньорічному прибутку за 2021 рік, який становив 18 606 грн. До початку повномасштабної війни цей ринок демонстрував дуже хороші тенденції з точки зору заробітку. Сьогодні, на жаль, роботодавці змушені економити.

Розгляньмо статистику зарплат більш детально:

  • 12 400−16 400 грн пропонують 36% роботодавців;
  • 16 400−20 400 грн — 28%;
  • 20 400−24 400 грн — 15%;
  • 24 400−28 400 грн — 13%;
  • понад 28 400 грн — 8%.

Як бачимо, сільське господарство дійсно наразі не можна віднести до найбільш високооплачуваних сфер ринку праці України: у 79% випадків працедавці пропонують фахівцям менш ніж 550 доларів.

Найбільше заробляють керівники підприємств — 24 700 грн у середньому. На другому місці знаходяться фахівці з управління проектами — 23 700 грн. Головні агрономи замикають трійку лідерів з показником 21 000 грн. Цікаво, що фахівці з категорії «початковий рівень, мало досвіду» отримують майже середню заробітну плату по сегменту сільського господарства — 14 000 грн.

Хто найчастіше потрібен роботодавцям

Найбільший попит серед компаній мають фахівці з контролю якості: на них припадає 9,3% актуальних вакансій. Другу позицію займають «закупівлі та постачання» — 9%. Третю та четверту сходинку з показником 6% зайняли агрономи та зоотехніки.

Роботодавці у 4,9% випадків цілеспрямовано шукають фахівців без досвіду або з мінімальним досвідом. Як ми уже згадували вище, багато компаній наразі стараються економити, і наймання новачків — хороший спосіб це робити.

Відсутність вимог щодо досвіду бачимо у 19% актуальних вакансій. Найчастіше роботодавцям потрібен досвід від 1 до 3 років — 60%. Наявність досвіду від 3 до 6 років вимагає 18% компаній, а понад 6 років — 3%.

agravery.com

Детальніше
Виробники продукції тваринництва мають півтора року для переходу на систему HACCP
23-черв-2017

Виробники продукції тваринництва мають 1,5 року на адаптацію до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування.

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, пише AgroPolit.com.

Заступник міністра підкреслила, що перехід на цю систему підніме якість української продукції та спростить вихід виробників на міжнародні ринки.

«Щодо безпечності харчових продуктів, то вже прийнято закон № 1602, який декларує, що всі оператори харчового ринку мають запровадити систему HACCP (система управління безпечністю продуктів) у три етапи. Останній „дедлайн“ ― до 1 січня 2019 року. Запровадити його мають навіть невеликі виробники продукції тваринництва. Мінагрополітики організовує безкоштовні семінари у всіх регіонах, якщо є необхідність, звертайтеся, будь ласка», ― додала Ковальова.

Вона також уточнила, що наразі експорт саме тваринницької продукції ще незначний.

Так, за 4 місяці 2017 року на зовнішні ринки поставлено агропродукції на суму $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року). Однак ці рекорди ― заслуга переважно рослинників. Так, вони продали на зовнішні ринки зернових на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше, ніж у січні—квітні минулого року. А от продуктів тваринного походження у 10 разів менше ― лише на $304,4 млн. Втім, це все одно більше, ніж за аналогічний період минулого року (154,1%).

На думку народного депутата («Самопоміч»), члена аграрного комітету Івана Мірошниченка, сьогодні потрібно комплексно, а не точково вирішувати проблеми тваринництва.

«Існує великий розрив між різними напрямками тваринництва в Україні. З одного боку, впроваджуються абсолютно першокласні технології й передові компанії працюють у виробництві м’яса птиці та яєць, гідний рівень промислового виробництва свинини (данські, французькі та канадські технології). З іншого ― повна катастрофа у переробці м’яса ВРХ, баранини, овець. Досить обмежений попит і, відповідно, виробництво індиків, качок та гусей. Скромні успіхи в молочному напрямку: на жаль, є лише окремі індивідуальні, але ще не системні проекти. Тож пазл українського тваринництва складений частково і ще багато потрібно правильно скласти, щоб вийти на цілісний розвиток-зображення», ― сказав Мірошниченко.

pigua.info

Детальніше
Офіційно затверджено перелік територій, на яких ведуться бойові дії
30-груд-2022

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій офіційно затвердило перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Відповідний наказ (№309) опубліковано на сайті міністерства, повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

«Даний документ скасовує попередній наказ №75 (від 25 квітня), яким було затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, однак до якого не увійшли деякі території, які вже на цю дату були деокуповані (Київська, Житомирська, Чернігівська області)», — говориться у повідомленні.

В асоціації підкреслили, що бізнес наголошував на необхідності доопрацювати та затвердити оновлений перелік. Адже змінами до Податкового кодексу від 15 березня було передбачено, що бізнес, який працює на таких територіях, може не сплачувати екоподаток на час війни. Аналогічні пільги було запроваджено по платі за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. Проте через відсутність постанови КМУ, яка б затверджувала перелік таких територій для цілей оподаткування, скористатись даними пільгами було неможливо, пояснили в ЄБА.

«Водночас до постанови №309, що набрала чинності вчора, включено як вищезазначені області, так і окуповані з 2014 року території (Крим) — документом затверджено цілі населені пункти. Тож бізнесу, який працює на даних територіях, потрібно буде, аби скористатись пільгами, задекларувати вищевказані пільги в податковій звітності, яка подається до Державної податкової служби», — уточнили в асоціації.

agroportal.ua

Детальніше
Ринок живця: попит «ріже» ціни
09-лист-2018

Ціни закупівлі свиней у першу декаду листопада продовжили падіння та навіть дещо його прискорили. За підсумками моніторингу цін на ринку живця, який проводить Асоціація «Свинарі України», середньоринкова позначка на свиней забійних кондицій понизилася більш ніж на 3% у порівнянні з показником попереднього тижня.

На початку листопада діапазон закупівельних цін на свинину живою вагою понизився до 43-44,5  грн/кг. Хоча і верхня, і нижня межі опустилися на 1 грн/кг, вже упродовж 45-го тижня з різних частин України лунали нижчі цінові пропозиції як з боку переробників, так і з боку виробників свинини. Закупівельники в свою чергу пояснюють таку ситуацію перевищенням наявних обсягами товарного поголів’я попиту на нього. З огляду на це, представники м’ясопереробної галузі вважають, що наступного тижня максимальна цінова позначка може зрівнятися з «бар’єрним» рівнем цін (44 грн/кг), а нижній поріг цін опуститься до 42 грн/кг.

Так, оператори відзначили суттєве послаблення попиту як з боку кінцевого споживача, так і з боку м’ясокомбінатів. При цьому, якщо млява купівельна активність населення пояснюється сезонними чинниками (збільшення витрат на комунальні послуги, присадибний забій худоби та птиці, збір грибів та вилов риби), то зміну настроїв виробників м’ясних та ковбасних виробів пов’язують з частковою переорієнтацією на дешевшу сировину (курятину, імпортний свинячий жир та морожену свинину в елементах).

З іншого боку, внутрішня ціна вже цього тижня опустилася нижче ціни входу імпорту, яка у відповідь на низьковолатильні коливання на європейському ринку упродовж жовтня та на початку листопада зупинилася на рівні 44 грн/кг. Водночас, від виробників свинини все частіше лунають зауваження, що нинішня ціна в умовах здороження кормів ставить під питання окупність виробничих витрат.

Зазначимо, що на початку осені гравці ринку не очікували послаблення цін нижче «літнього» мінімуму. Тому така зміна ситуації та прискорення падіння цін навіть дещо дезорієнтувало операторів. Втім, з огляду на останнє, окремі м’ясопереробники не виключають стрімкішого відновлення закупівельних цін по мірі наближення до зимових свят.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок