Ринок живця: попит «ріже» ціни

Минулого тижня експерти Strategie Grains знизили прогноз виробництва кукурудзи в ЄС у 2022/23 МР з 55,4 до 52,9 млн т, що на 34% поступатиметься торішньому врожаю та на 20% — початковому червневому прогнозу у 66,8 млн т. Водночас оцінку імпорту кукурудзи з України підвищено з 9 до 10,4 млн т порівняно з 8 млн т у 2021/22 МР. Про це повідомляє Електрона зернова біржа України. 

Агенція Coceral 16 вересня знизила прогноз врожаю кукурудзи в ЄС у 2022/23 МР до 51,9 млн т порівняно з 70,2 млн т у 2021/22 МР.

За даними FranceAgriMer, у Франції кукурудза обмолочена на 14% площ, а в доброму або відмінному стані знаходяться 43% посівів, тоді як рік тому таких було 89%.

Аналітики Agritel повідомляють, що перші дані по збиранню свідчать про дуже низьку врожайність кукурудзи у Франції, тому прогноз виробництва знижено до 10 млн т порівняно з 15,2 млн т торік.

Проте ціни на європейську кукурудзу не відреагували на зниження прогнозів врожаю, і листопадові ф’ючерси на паризькій Euronext протягом тижня торгувалися на рівні 328 євро/т або 327,8 дол./т, хоча з початку вересня виросли на 3,1%.

agravery.com

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.

Такими оцінками поділилася керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, пише AgroPortal.ua.

За її словами, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки, зазначають у KSE.

«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій», — говорить Богонос.

Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.

Та й розробка нових технологій — дуже витратна справа, додає директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Але після перемоги та відновлення експорту постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.

Він погоджується, що умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування.

Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК

«Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає. Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)».

Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів уже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт. 

Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання, додає керівник відділу R&D ІМК.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план із упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».

У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.

У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian. 

Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — підсумували в компанії «Сингента».

agroportal.ua

«Офіційна статистика за перші шість місяців поточного року дає нам можливість для оптимістичних прогнозів щодо річної вартості аграрного та харчового експорту. Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за січень-червень 2017 року досяг 10 903,1 млн дол. США або 25,2% всього зовнішньоторговельного обігу України. При цьому, експорт продукції аграрного сектору за вказаний період становив 8 771,2 млн дол. США або 42,5% від загального експорту України, імпорт – 2 132 млн дол. США або 9,4% від загального імпорту України, сальдо позитивне склало 6 639,2 млн дол. США», - зазначила Ольга Трофімцева та підкреслила, що аграрний експорт порівняно з аналогічним періодом зріс на 28% або на 1 919,5 млн дол. США.

«Дані цифри є для нас чудовим проміжним результатом, більше того, ми раді бачити закріплення географічної структури експорту з лідерством країн Азії з 40,4% в структурі експорту, країнами Європейського Союзу – 31,6% та Африки - 17,9%»,- підкреслила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, у топ-5 ключових країн, до яких експортувалась українська аграрна продукція входять: Індія- $ 1,034 млрд, Єгипет - $ 862,05 млн, Нідерланди -$ 588,5 млн, Іспанія - $ 584,3 млн, Туреччина - $485,2млн.

«Три найбільш вагомі товарні групи в нашому аграрному експорті на сьогодні це зернові культури – 37,8%, олія – 27,9% та насіння олійних культур – 8%. Але при цьому ми відмічаємо і збільшення частки переробленої харчової продукції та певних нішевих продуктів в загальному експорті, наприклад, за рахунок продукції птахівництва, овочівництва та інших. Така диверсифікація є позитивним сигналом, і ми з боку міністерства будемо й надалі підтримувати збільшення експорту української продукції з доданою вартістю», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Прес-служба Мінагрополітики

Країни Європейського союзу знизили виробництво молока на 2,4% в січні-лютому 2021 року, пише The DairyNews з посиланням на інформацію USDA.

Крім того, очікується, що в першому півріччі валовий надій буде на рівні або трохи нижче за аналогічний показник 2020 року. Це пов'язано з обмеженнями в сегменті HoReCa та порушеннями ланцюжків поставок.

Проте, зниження виробництва молока-сировини в ЄС не позначиться на експорті сирів і вершкового масла. Згідно з прогнозами, закордонні поставки зазначених продуктів за підсумками поточного року виростуть на 1%. Так, експорт сирів складе 950 тисяч тонн, вершкового масла — 250 тисяч тонн.