Офіційно затверджено перелік територій, на яких ведуться бойові дії

Відповідно до інформації головних управлінь Держпродспоживслужби в Одеській, Херсонській, Черкаській, Рівненській та Сумській областях з 09.07.2018 по 16.07.2018 на території вказаних областей було зареєстровано 7 випадків захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), а саме:

- 09.07.2018 – в СВК «Дунай», м. Кілія, Одеської області (звіт про результати дослідження Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) № 007516 п.м./18 від 09.07.2018);

- 13.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Кізомис, Білозерського району, Херсонської області (звіт про результати дослідження Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001280 п.м./18 від 13.07.2018);

- 15.07.2018 – в ТОВ «Україна 2010», смт Овідіополь, Одеської області (звіт про результати дослідження ДНДІЛДВСЕ № 007907 п.м./18 від 15.07.2018);

- 15.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Балаклея, Смілянського району, Черкаської області (звіт про результати дослідження ДНДІЛДВСЕ № 007908 п.м./18 від 15.07.2018);

- 16.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Надеждівка, Білозерського району, Херсонської області (звіт про результати дослідження Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001286 п.м./18 від 16.07.2018);

- 16.07.2018 – в ДП ДГ «Городецьке», с. Городець, Володимирецького району, Рівненської області (звіт про результати дослідження Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини № 000845 п.м./18 від 16.07.2018);

- 16.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Стеблянки, Лебединського району, Сумської області (звіт про результати дослідження Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області № 002353 п.м./18 від 16.07.2018).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Пресс-служба Держпродспоживслужби

Європейський парламент нещодавно дійшов консенсусу щодо оновлення Спільної аграрної політики (САП) ЄС.

Про це розповіла громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.) Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.

Вона назвала деякі пункти, які вважає цікавими для більш детального аналізу:

• 30% прямих виплат (які є основною складовою САП) мають бути зарезервовані для так званих «екологічних» регулювань. Країни на початку домовились про 20%, але Європарламент підвищив цей відсоток. Мова йде про додаткові кошти для фермерів за виконання екологічних вимог поза обов'язковими їхніми зобов'язаннями. Виконає фермер ці додаткові вимоги — отримає додаткові кошти.
• Мінімум 35% бюджету мають бути спрямовані на розвиток сільських територій, заходи на тих територіях щодо захисту навколишнього середовища та адаптації до змін клімату.
• В кожній країні-члені ЄС мають бути створені консультаційні служби для фермерів.
• Мінімум 30% коштів, які направляються з бюджету ЄС на підтримку фермерів, мають спрямовуватись на допомогу агровиробникам у боротьбі з наслідками зміни клімату, захист біологічного різноманіття та сталого виробництва.
• Прямі виплати на рік, починаючи з суми €60 тис., мають поступово знижуватись і обмежуватись сумою в €100 тис.
• Мінімум 6% національних прямих виплат (тобто на рівні окремої країни) мають йти на підтримку малих та середніх виробників. Якщо країна спрямовує 12 і більше відсотків прямих виплат на підтримку малих виробників, то вона може добровільно регулювати/обмежувати перерозподіл цих дотацій.
• Фермери мають бути заохочені до 10% своїх сільгоспугідь відводити під ландшафтні проєкти, наприклад, висаджування дерев, живих огорож, озер.
• Задля запобігання кризам ринок ЄС має стати більш прозорим, а для боротьби з кризовими явищами в довгостроковій перспективі має бути закладений відповідний бюджет.
• З метою забезпечення рівних умов конкуренції на ринку ЄС та запобігання її викривленню, країни-члени ЄС не можуть самостійно встановлювати вищі національні стандарти, які стосуються, наприклад, здоров«я тварин чи захисту навколишнього середовища.
• Пропозиція Європарламенту також передбачає, що 4% прямих виплат має йти на підтримку молодих фермерів.
• Більш суворі штрафні санкції для фермерів, які не дотримуються покладених на них зобов«язань в рамках вимог САП та отримання прямих виплат: скорочення виплат, на які претендував фермер, на 10% (раніше було 5%).
• З метою забезпечення біорізноманіття Європарламент пропонує, що 5% площ кожного агропідприємства мають бути виведені з сільгоспобробітку для того, щоб там знаходили собі місце дикі тварини і рослини.

«Наступні 7 років ЄС витратить на Спільну аграрну політику €387 млрд», — підсумувала Ольга Трофімцева.

milkua.info

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) вважає, що слід припинити регулярне використання антибіотиків з метою стимулювання зростання та профілактики хвороб серед здорових сільськогосподарських тварин. Через їх надмірне застосування зростає загроза розвитку у хвороботворних бактерій стійкості до ліків, йдеться в поширеній у вівторок в Женеві заяві ВООЗ.

Розроблені організацією нові рекомендації, зазначає ВООЗ, «спрямовані на збереження ефективності антибіотиків, важливих для лікування людини». Організація нагадує, що в деяких країнах близько 80% важливих в медичному відношенні антибіотиків припадає на тваринницький сектор, де вони «використовуються в основному для стимулювання зростання здорових тварин». В результаті «у деяких типів бактерій, що викликають важкі інфекції у людей, вже розвинулася стійкість до багатьох або всіх наявних лікарських засобів».

«Відсутність ефективних антибіотиків являє таку ж серйозну загрозу для безпеки в області охорони здоров'я, як і раптовий спалах смертельно небезпечної хвороби», — заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебрейесус. Щоб повернути назад розвиток стійкості до протимікробних препаратів, підкреслив він, необхідні «рішучі і стабільні дії у всіх секторах».

У зв'язку з цим ВООЗ «настійно рекомендує» загальне скорочення застосування всіх класів важливих в медичному відношенні антибіотиків в продовольчому тваринництві, в тому числі повне припинення «з метою стимулювання зростання та профілактики хвороб під час відсутності діагнозу». Хворих тварин, підкреслюють експерти, необхідно тестувати для визначення найбільш ефективного засобу для лікування конкретної інфекції. При цьому слід вибирати препарати, які відповідно до класифікації ВООЗ, є «найменш важливими» для здоров'я людей, і не входять в число «високопріоритетних». Крім того, організація звертає увагу на наявність альтернативних антибіотиків варіантів запобігання хворобам у тварин, таких як поліпшення гігієни, застосування вакцин, зміна умов утримання.

milkua.info за матеріалами tass.ru

Основним завданням для України і українського агробізнесу є не відкриття нових ринків збуту сільгосппродукції, а утримання вже наявних. Про це 26 травня під час виступу на конференції «Grain&Maritime Days in Odessa-2021» сказав незалежний експерт Владислав Седик.

«На жаль, Україна дуже яскраво женеться за валом і дуже яскраво «сиплеться» стосовно фітосанітарного стану сільгосппродукції, що експортується. На сьогоднішній день ті країни, які для нас, здавалося б, не були проблемними, - Африки, Азії - активно захищають свої ринки регуляторними нормами, щоб на них не надходила неякісна і непотрібна продукція. Якщо розглянути ту ж Туреччину, яка має чітку специфіку «що купити/що продати». Її влада зараз заговорила і про проблеми, пов'язані з мікотоксинами, і з ГМО та з фітосанітарними вимогами», - пояснив він.

В.Седик також зазначив, що, незважаючи на всі очікування відкриття китайського ринку для постачання ячменю з України через конфлікти КНР з Канадою та Австралією, українські компанії «повилітали» з реєстрів Китаю, що дозволяють здійснювати експорт.

«Ми не розуміємо зараз, контрактуючись, чи буде відвантажена продукція на той чи інший ринок. Навіть немає гарантій, що завтра не буде введена заборона на відвантаження продукції з якихось областей України. Адже сьогодні Україна повинна пояснити тому ж Китаю, чому в 2014-2015 рр. на посівах ячменю в Донецькій, Житомирській та Тернопільській областях було виявлено Tilletia controversa. І необхідно або порозумітися, або більше не відвантажувати зерно з даних регіонів взагалі», - розповів експерт.

За його словами, найбільш поширеними проблемами українського зерна в останні 10 років є фузаріоз, сажка, амброзія і до всього цього - підроблені фітосанітарні сертифікати.

apk-inform