На Сумщині створять молочний кооператив

Великі проекти з виробництва кормових водоростей запускаються в США

Відразу два досить великих проекту з фільтрації стічних вод, з витяганням корисних мікроелементів для подальшого їх використання при вирощуванні водоростей були анонсовані в США. У кожному разі передбачається застосування різних технологій фільтрації, а також вирощування різних видів водоростей, проте принцип роботи системи в кожному випадку приблизно однаковий.

Так, передбачається, що фільтраційні установки зможуть очищати стічні води, витягуючи з них фосфор і азот, які будуть акумулюватися і згодом направлятися на харчування водоростей. Згідно заявленим характеристикам одного з проектів при переробці 4 млн галонів стічної води в день установка буде забезпечена достатньою кількістю сировини для того, щоб вирощувати 8 тис футів водоростей, що еквівалентно приблизно 3,6 тонн в день.

Як зазначили автори обох проектів, передбачається, що вирощувані водорості будуть спрямовані на задоволення потреб комбікормової промисловості, а також в невеликих кількостях на виробництво продуктів харчування і біопалива.

Feed Navigator

У матеріалі Agropolit фахівці Асоціації тваринників України (АТУ) пояснюють, що передбачають нові стандарти та якими документами регламентуються, а також — як це вплине на селян і їхню можливість займатися виробництвом продукції тваринництва.

Свого часу саме АТУ стала ініціатором відтермінування заборони прийому молока 2-го сорту, щоб селяни не залишилися без чи не єдиного джерела заробітку.

Що в нормативних актах?

З 1 січня 2019 року набирає чинності ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Новий стандарт містить характеристики та технічні умови для здійснення закупівлі та приймання молока коров’ячого. Таке рішення передбачено у наказі Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 27.06.2018 № 188 «Про прийняття та скасування національного нормативного документа; про внесення зміни до наказу від 18 грудня 2017 р. № 420».

Наприклад, у відкритому доступі в мережі Інтернет текст проекту ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», який діятиме з 1 січня 2019 року, відсутній. Окремі веб-сайти пропонують на платній основі його переглянути: (перший, другий). Це щодо поінформованості виробників про нові вимоги щодо якості молока.

Водночас, із 1 січня 2019 року буде скасовано національний нормативний документ ДСТУ 3662−97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» в частині вимог до молока екстра, вищого та першого ґатунків.

В цілому зазначений стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. В частині ж вимог до молока другого ґатунку національний нормативний документ ДСТУ 3662−97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» буде скасований лише з 1 січня 2020 року. Але із цієї дати буде встановлено дворічний перехідний період, протягом якого молоко 2-го ґатунку буде прийматися, але виключно для технічних цілей (корми для тварин, казеїн тощо).

Підсумовуючи вищесказане, зазначимо наступне. З 1 січня 2019 року змінюються вимоги до якості молока екстра, вищого та першого ґатунків! Вимоги ж до молока 2-го ґатунку залишаються незмінними*. Селяни й усі ті, хто виробляє молоко 2-го ґатунку, зможуть спокійно його здавати на підприємства аж до 1 січня 2020 року.

milkua.info

Український бізнес, якщо немає небезпеки, може відновлювати діяльність. Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, пише delo.ua. Ідеться, зокрема, про безпечні регіони, куди евакуйовано працівників.

«Я звертаюся до бізнесу. І до тих, хто працює, і хто в ці дні евакуювався в інші регіони. До вас прохання, якщо немає небезпеки, збирайте своїх працівників та відновлюйте виробництво. Ваша допомога сьогодні як ніколи потрібна державі», – заявив він.

Він зазначив, що економіка воєнного стану передбачає чітке планування потреб, тому держава вже почала розміщувати державне замовлення на підприємствах для забезпечення критичних потреб.

Він додав, що уряд вже ухвалив рішення про обмеження експорту низки соціально-важливих товарів і сировини, з якої вони виробляються.

DELO.UA

7 липня 2017 року ще два українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Таке право отримало підприємство з виробництва молока і молокопродуктів та з виробництва риби і рибної продукції. 

Тепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 283 українські підприємства, в тому числі 103 виробників харчових продуктів, в тому числі м'ясо птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.

З початку функціонування Держпродспоживслужби було відкрито та відновлено експорт до таких країн: Європейський Союз (молочні продукти), Китайська Народна Республіка (молочні продукти, яловичина), Ізраїль (столове яйце, корми для домашніх тварин), Об’єднані Арабські Емірати (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець та продукти з нього),Королівство Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м'ясо птиці, мед), Сербія (м'ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м'ясо птиці), Ліван (м'ясо птиці та продукти з нього), Танзанія (м'ясо птиці та продукти з нього).

Упродовж 2016-2017 років Держпродспоживслужба проводила переговори із 22 країнами щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки.

Держпродспоживслужба