Борошно з виноградної макухи може поліпшити споживання комбікорму дорослим поголів'ям курей-несучок

Будівництво першого заводу з переробки червоних водоростей для виробництва кормових добавок для великої рогатої худоби з метою значного скорочення вироблення їм метану почнеться в кінці цього року на майданчику недалеко від Порт-Пірі в Південній Австралії.

Проєкт є результатом партнерства між CH4 Global з США і австралійськими компаніями Pirie Meats, Organic Technology Holdings і Siemens Australia. Будівництво планується почати в четвертому кварталі 2021 року і завершити протягом року. Завод також буде працювати як центр технологічних інновацій в напрямку стійкої вуглецево-нейтральної сільськогосподарської діяльності, заявили автори проєкту.

За матеріалами Feed Navigator

Статус АЧС-позитивної країни ускладнює відкриття нових ринків для української свинини, проте не робить це неможливим. Про це у ході зустрічі з Асоціацією «Свинарі України» заявив Директор Департаменту міжнародних комунікацій внутрішніх та зовнішніх зв'язків ДПСС Костянтин Паскевич.

Через поширення АЧС в Україні Південна Корея та 5 інших країн, зокрема і Китай, поставили спілкування щодо допуску нашої продукції свинарства на їх ринок на паузу. Однак, перемовини з низкою інших країн тривають: «ДПСС відправила запит щодо відкриття ринку ПАР для експорту м’яса свинини, тож тепер очікуємо відповіді та переліку їх акредитаційних вимог. Відповідні вимоги від В’єтнаму вже опрацьовані, тож у кінці червня їх направили для подальшого розгляду та оцінки. На цьому ж етапі наразі знаходяться перемовини з Гонконгом. З березня 2021-го фахівці ДПСС працюють над акредитаційними вимогами щодо поставок охолодженої та мороженої свинини до Сінгапуру. Наразі підписаний двосторонній сертифікат, за яким можна постачати термічно оброблену свинину, тобто консервовані продукти з неї,» — повідомив пан Паскевич.

pigua.info

Мінагрополітики має направити частину державної підтримки АПК у 2021 році на програми тваринництва, аби зупинити галопуюче зростання збитковості галузі. Про це повідомив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, рослинний білок, який є базою для кормів у тваринництві, вдвічі подорожчав на світових ринках.

«Відтак, внутрішня ціна на соняшник та сою стрімко зростає. Це означає, що українське тваринництво стає надзбитковим. Існує величезний ризик, що наше тваринництво, яке сьогодні і так „ледве дихає“ в Україні, може ще довго перебувати в стадії стагнації, або ж „продумана“ урядова політика його просто знищить до кінця», — попереджає досвідчений аграрій, а нині депутат про кризу в тваринництві, яка насувається.

Аби запобігти цьому, каже Іван Чайківський, слід швидко вирішити, як сьогодні захистити тих товаровиробників, які несуть колосальні збитки за рахунок подорожчання рослинного білка.

«Якщо рослинництво в Україні є більш стабільним та прибутковим (залежно від регіону та за винятком форс-мажорів), то тваринництво сьогодні опинилося під серйозною загрозою. Ви подивіться, що робиться з тваринницькою галуззю загалом?! Якщо не підтримати тваринників вже, це може в загальному сенсі стати катастрофою для всього аграрного сектору. Подорожчання рослинних білків призведе до збільшення ціни комбікорму, і фактично виробництво м’яса та молока стане збитковим», — говорить політик.

Він також додав, що цінову політику на зернові та інші продукти формує ринок. І ми повинні розуміти, що якщо в Китаї буде кукурудза дорожча, то аграріям, звісно, вигідніше її продавати туди. Це об'єктивна реальність.

«Я особисто не бачу ризику дефіциту зернових. Але МЕРТ справді має прискіпливіше ставитися до експорту, тобто чітко визначити граничні межі по ньому і відстежувати їх дотримання, дбаючи про баланс на внутрішньому ринку», — сказав Іван Чайківський.

Щодо тваринників, то вони мають робити певний запас фуражного балансу. В Україні він невеликий. Тому я не бачу ризиків, які б підштовхували державу до цінового регулювання на зернові. Навпаки — в жодному разі не треба державного регулювання.

У селі Тавричанка, що на Херсонщині, знаходиться Державне підприємство Дослідне господарство «Асканійське», яке займається вирощуванням худоби для виробництва мармурової яловичини. Це м'ясо вважається одним із найдорожчих делікатесів у світі.

У господарстві утримують шість сотень голів південної м’ясної породи великої рогатої худоби, яку в народі називають «зебу».

Справжні зебу родом із Індійського субконтиненту. У них небагато спільних рис із українськими тваринами, чи не єдина — це габарити. Ці бики досягають гігантських розмірів — до півтори тонни. Зебу на асканійський манер поєднала в собі аж 14 порід «родичів» з Європи, США, Канади — країн, які спеціалізуються на вирощуванні копитних гігантів.

В Україні південну м’ясну породу великої рогатої худоби збережено виключно завдяки ДП ДГ «Асканійське».

Кормова база дитинчат зебу має свої особливості. На відмінну від домашніх телят зебу аж до семи місяців залишається поряд із матір'ю, харчується її молоком. Потім тварина, яка живе у степу переводиться на трави — природні корми.

Мармурове м'ясо не жорстке і особливе на смак, а на вигляд — як мармур. Його замовляють декілька найелітніших ресторанів на Херсонщині. Делікатес, особливо у вигляді стейків, цінують їхні відвідувачі-гурмани.

Ще одна мета вирощування зебу, одна із головних — це розведення та реалізація племінного поголів'я. До військових подій на сході найактивнішими замовниками «зебу» були господарства Донеччини та Луганщини. Зараз рогаті гіганти користуються великим попитом на Одещині та Прикарпатті.

milkUa.Info за матеріалами newday.kherson.ua