Мінагрополітики має направити частину державної підтримки АПК у 2021 році на програми тваринництва, аби зупинити галопуюче зростання збитковості галузі. Про це повідомив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.
Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.
За його словами, рослинний білок, який є базою для кормів у тваринництві, вдвічі подорожчав на світових ринках.
«Відтак, внутрішня ціна на соняшник та сою стрімко зростає. Це означає, що українське тваринництво стає надзбитковим. Існує величезний ризик, що наше тваринництво, яке сьогодні і так „ледве дихає“ в Україні, може ще довго перебувати в стадії стагнації, або ж „продумана“ урядова політика його просто знищить до кінця», — попереджає досвідчений аграрій, а нині депутат про кризу в тваринництві, яка насувається.
Аби запобігти цьому, каже Іван Чайківський, слід швидко вирішити, як сьогодні захистити тих товаровиробників, які несуть колосальні збитки за рахунок подорожчання рослинного білка.
«Якщо рослинництво в Україні є більш стабільним та прибутковим (залежно від регіону та за винятком форс-мажорів), то тваринництво сьогодні опинилося під серйозною загрозою. Ви подивіться, що робиться з тваринницькою галуззю загалом?! Якщо не підтримати тваринників вже, це може в загальному сенсі стати катастрофою для всього аграрного сектору. Подорожчання рослинних білків призведе до збільшення ціни комбікорму, і фактично виробництво м’яса та молока стане збитковим», — говорить політик.
Він також додав, що цінову політику на зернові та інші продукти формує ринок. І ми повинні розуміти, що якщо в Китаї буде кукурудза дорожча, то аграріям, звісно, вигідніше її продавати туди. Це об'єктивна реальність.
«Я особисто не бачу ризику дефіциту зернових. Але МЕРТ справді має прискіпливіше ставитися до експорту, тобто чітко визначити граничні межі по ньому і відстежувати їх дотримання, дбаючи про баланс на внутрішньому ринку», — сказав Іван Чайківський.
Щодо тваринників, то вони мають робити певний запас фуражного балансу. В Україні він невеликий. Тому я не бачу ризиків, які б підштовхували державу до цінового регулювання на зернові. Навпаки — в жодному разі не треба державного регулювання.
