Перше виробництво кормових добавок з водоростей буде запущено в Австралії

Україна та Узбекистан нарощують співробітництво в галузі тваринництва.

Під головуванням заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої та за участю директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Бориса Кобаля відбулася зустріч з делегацією Республіки Узбекистан, яку очолив Надзвичайний і Повноважний Посол Узбекистану в Україні Алішер Абдуалієв.

Сторони обговорили стан та перспективи співробітництва між Україною та Узбекистаном, зокрема, в галузі тваринництва.

Під час зустрічі заступник міністра Ольга Трофімцева відзначила зростання показників експорту української продукції з України на узбецький ринок, тому наразі надзвичайно важливо зберегти цю позитивну динаміку та розвивати двосторонні торгово—економічні відносини між країнами.

У свою чергу Посол Республіки Узбекистан в Україні наголосив, що його країна зацікавлена в експорті племінної великої рогатої худоби з України до Узбекистану.

Як зауважив Алішер Абдуалієв, в Узбекистані зараз спостерігається тенденція до нарощування поголів'я ВРХ, тому необхідно всіляко сприяти у питанні експорту української племінної ВРХ на ринок Узбекистану.

Крім того, узбецька сторона підкреслила надзвичайну зацікавленість у взаємному розвитку спільних наукових розробок у галузі племінних (генетичних) ресурсів.

Сторони домовилися підтримувати постійний діалог та розвивати подальшу співпрацю.

consumer

Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулася нарада щодо підготовки нашої держави до майбутнього членства у Європейському Союзі після отримання статусу кандидата в члени ЄС.

У зустрічі також взяли участь керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак і його заступники, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, народні депутати та урядовці, керівники правоохоронних і судових органів влади.

Президент привітав присутніх з отриманням нашою державою статусу кандидата в члени ЄС і подякував за роботу, яка була зроблена для досягнення цього історичного рішення.

«Але ми не маємо зупинятися. Поставлено завдання, ми дали нашим людям важливі обіцянки. Цей курс ми не змінюємо», – наголосив Глава держави.

Як зазначив Володимир Зеленський, мають бути чітко окреслені завдання для всіх гілок влади, щоб оперативно рухатися в напрямку набуття повноправного членства в ЄС.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зауважила, що вже напрацьована дуже хороша секторальна база відносин між нашою країною та ЄС, що допоможе швидше проходити певні процедури.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доповів, що триває виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За його словами, статус кандидата дає Україні змогу розпочинати секторальні перемовини, і сьогодні в роботі – вісім напрямів.

Зокрема, йдеться про приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) – так званий митний безвіз. Наприкінці червня в онлайн-форматі відбулася фінальна оціночна місія готовності України до приєднання до NCTS, яка надала позитивний висновок. Очікується ухвалення відповідного закону в другому читанні.

Іще один напрям – підготовка до підписання Угоди про лібералізацію автомобільних перевезень, що має відбутися найближчими днями. Завдяки цьому дозволи на транспортні перевезення для українських компаній будуть непотрібні.

Як зазначив Денис Шмигаль, важливим також є створення спільного простору роумінгу між Україною та ЄС. Це означає, що українці не платитимуть за роумінг у країнах Європейського Союзу, а громадяни ЄС не сплачуватимуть за роумінг в Україні.

Крім того, триває підготовка до приєднання нашої держави до єдиної зони платежів у євро без комісії, що буде відчутним для наших громадян як всередині країни, так і за кордоном. Очільник уряду також зробив акцент на значенні інтеграції енергосистеми України з енергомережею континентальної Європи, особливо в контексті розширення експорту, для чого вже отримано відповідний висновок.

Важливим є й укладення угоди про так званий промисловий безвіз для відкриття взаємного доступу на ринки промислової продукції, інтеграція України в цифровий ринок ЄС, долучення до всіх ініціатив європейського «зеленого курсу».

Президент обговорив з учасниками наради законопроекти для європейської та євроатлантичної інтеграції України, визначені як пріоритетні на 2022 рік.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував про роботу з державами – членами ЄС щодо збереження підтримки євроінтеграції України.

Джерело: Agravery.com

Експерт свинарського ринку Джон Страк в публікації для PigProgress зазначив, що у 2021 році на галузь свинарства буде впливати сукупність обставин: ситуація з COVID-19, поширення африканської чуми свиней, відновлення поголів’я свиней у Китаї.

Центральним фактором невизначеності та ризику є позиція Китаю, вважає пан Старк, оскільки ціни на свинину та загальна ситуація у світовому свинарстві залежать від найбільшого ринку — КНР.

«Усі сходяться на думці, що свинарський сектор Китаю досить помітно постраждав від АЧС у 2019 році - племінне поголів'я скоротилося приблизно на 40%. Але головним питанням для західних експортерів свинини є те, як ми оцінюємо швидкість і масштаби відновлення Китаю? Рік тому консенсусна думка полягала в тому, що Китаю знадобиться кілька років, щоб повернути виробництво свинини до рівня, який фіксували до АЧС. У своєму останньому звіті Rabobank зазначає, що „виробництво свинини в Китаї нормалізується до 2024 року“ із збільшенням виробництва у 2021 році щонайменше на 10% порівняно з рівнем 2020 року та „повним відновленням кількості свиней, яке повинно відбутися в 2023 або 2024 роках“. Влада Китаю налаштована ще більш оптимістично», — говорить експерт.

Через відновлення свинарської промисловості в Китаї попит дещо зменшиться. Утім, вдала кампанія вакцинації від COVID-19 та подолання пандемії призведе до активізації туризму та ресторанного бізнесу, що стимулюватиме збільшення попиту. Якщо ситуація розвиватиметься так, а африканська чума свиней продовжить поширюватись, то світові ціни на свинину вже в другій половині 2021 року будуть зростати. Однак, у першому кварталі помітного збільшення котирувань очікувати не варто, вважає Джон Страк.

pigprogress.net

В українському агробізнесі зростає інтерес до розвитку тваринництва, зокрема, серед великих аграрних компаній. Це пов’язано з тим, що галузь дає змогу продукувати додану вартість.

Про стан агросектора в Україні розповів Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) та засновник Фонду SAVEUA на конференції «Боротьба за існування українського тваринництва» в рамках провідної виставки тваринництва EuroTier 2022 у німецькому місті Ганновер.

«На сьогодні в Україні більш-менш виживають фермери, які мають підрозділ тваринництва. Війна всім довела, наскільки важливо виробляти продукцію з доданою вартістю. Таку змогу дає тваринництво, про це почали замислюватися вже і великі аграрні компанії», — зазначив очільник ВАР.

Щодо молочної галузі, то в Україні вже розроблена Дорожня карта, яка погоджена з учасниками ринка, Мінагрополітики та Президентом України, і це важливий крок уперед.

«Я прогнозую, що відродження українського тваринництва після війни буде надзвичайно бурхливим. Але нам потрібні європейські та американські технології переробки, а також розуміння, хто буде нашими партнерами. Україна активізує експорт молочної продукції, але немає жодного заводу, який би міг переробляти більше тисячі тонн молока. За цим майбутнє, і в нас шикарні молочні ферми. Вважаю, що українські молочні ферми сьогодні є найефективнішими у Європі, проте їм бракує ефективної переробки», — додав Андрій Дикун.

uacouncil.org