Моніторинг цін на молоко та молочні продукти — 18 травня

За вісім місяців 2022 року, з яких шість у стані у війни, молочний сектор України спромігся експортувати до країн ЄС 16,5 тис. тонн молочних продуктів загальною вартістю 88,5 млн євро. Якщо відрахувати об’єми відвантаженого казеїну для технічних та індустріальних потреб, то решта близько 10 тис. тонн припадає на товарні позиції для харчових цілей.  Сире молоко, яке йде на виробництво такої продукції, без виключень має відповідати визначеним у регламентах гігієнічним вимогам ЄС.

Таку думку в телеграм-каналі UA-82.5 висловлює Ірина Висоцька, координаторка компоненту «Молочний сектор», Quality FOOD Trade Program («Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»).

В українській молочній рутині прийнято ототожнювати таке сире молоко від корів з ґатунком «Екстра». То чи вистачить Україні «Екстри», щоб і далі тримати чи за можливості навіть розширити свої експортні позиції на Заході? Безумовно. Якщо взяти до уваги довоєнну статистику 2021 року, то виробникам сирого молока майже вдалося наблизитися до мільйонної позначки у тоннах молока, що за оцінками переробників відповідає ґатунку «Екстра».

У перші вісім місяців 2022 року до ЄС експортовано молочної продукції в перерахунку на еквівалент молока на рівні 100 тис. тонн. Очевидно з простих калькуляцій, що потенціал для зростання існує. Показовою є та кількість виробничих потужностей, що були ухвалені на право експорту до ЄС, зокрема у 2022 році, а на дату публікації вже становила сорок.

Втім, варто зауважити, що ще за результатами останнього аудиту Генерального Директорату Європейської Комісії DG SANTE у 2021 році у своєму звіті надало оцінку реалізації процедури включення потужностей до списку експортерів до ЄС як такої, що «не повністю відповідала вимогам ЄС, а отже, підриває надійність гарантій того, що лише потужності, які відповідають вимогам ЄС затверджуються та утримуються у списках експортерів до ЄС». У звіті європейських аудиторів неодноразово були посилання на вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2017/625 про офіційний контроль, зокрема щодо спроможності компетентного органу третьої країни забезпечити, щоб включені потужності були об'єктом регулярного та ефективного контролю.

Тому тісна співпраця виробників-експортерів з Держпродспоживслужбою, особливо в умовах воєнного стану (заборони на перевірки), дуже вітається аби підтримувати статус надійного постачальника молочних продуктів до ЄС. В розроблених спільно з компетентним органом України рекомендаціях періодичність такого контролю має бути щонайменше двічі на рік. Ознайомитися з іншими порадами для охочих потрапити та залишитися в списках експортерів до ЄС можна тут.

Повертаючись до звіту DG SANTE, хочеться зауважити на ще одному важливому моменті - це нотифікація через портал RASFF, яка була ініційована державою-членом ЄС у 2020 році і стосувалася виявлення у молочній сироватці хлорамфеніколу (забороненого до застосування в Україні!).

Розробка зазначених в наказі процедур контролю залишків ветеринарних препаратів та інших інгібіторів — це величезна робота кожного окремого оператора ринку молока та молочних продуктів в Україні. Приміром, в ЄС є багатолітньою нормою для членських бізнес-об'єднань розробляти такі уніфіковані моніторингові програми та галузеві стандарти, спираючись на мінімальні вимоги законодавства щодо максимально допустимих рівнів забруднювачів чи частоти контролю, ба більше, навіть перевищуючи їх.

Маю надію, що в близькому майбутньому українська молочна галузь також прийде до схожих практик, щоб забезпечити належне функціонування всієї системи контролю, а саме: приватного, що здійснюється операторами ринку молока та молочних продуктів чи їхніми об'єднаннями, та державного — відповідно до повноважень компетентного органу.

В Україні, за результатами діяльності у 2019 році, налічується 46 794 фермерських господарства.

Про це повідомляє прес-служба Держстату України.

У повідомленні ідеться, що в Україні діє 28 тис. кооперативів, з них сільськогосподарських виробничих — 1008.

Також у країні ведуть діяльність 1268 обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів і 761 споживчий кооператив.

Усього приватних підприємств, які вели діяльність у 2019 році, в Україні зареєстровано більше 200 тисяч.

milkua.info

На зовнішньому ринку Україна продовжує бути активним гравцем та залишається надійним постачальником органічної продукції, вишукуючи різні можливості для здійснення експорту. Натомість на внутрішньому ринку ситуація інша.

Понад 60% виробників до кінця року матимуть проблеми з прибутковістю або навіть очікують на банкрутство. Найбільше на виробничі процеси вплинули загальна безпекова ситуація (74%), доступ до фінансових ресурсів (72%) та зруйнована інфраструктура (65%), в тому числі найбільший негативний вплив був від відсутності достатньої кількості паливних матеріалів (79%).

Такі результати опитування представників органічного бізнесу, проведеного об’єднанням «Органічна ініціатива» та громадською спілкою «Органічна Україна».

Відзначається, що доступ до фінансових ресурсів та паливно-мастильних матеріалів залишається серед найбільших загроз на посівний сезон 2022/2023 років.

Також найбільше на внутрішній ринок впливають низька купівельна спроможність споживачів і зменшення попиту на органічну продукцію, зокрема через переміщення значної кількості населення в інші регіони України та за кордон, порушені ланцюги постачання через зруйновану інфраструктуру та закриття частини роздрібних торговельних мереж.

Тож, на думку експертів, на внутрішньому ринку органічні виробники потребують допомоги з налагодження збуту в нових умовах: скорочення ланцюгів постачання, здешевлення виробництва, пошук нових клієнтів.

Повідомляється, що у квітні стартувала грантова програма «Підтримка органічного сектору в Україні», ініційована об’єднанням «Органічна ініціатива». На першому етапі програми, завдяки внескам партнерів та донорів, було підтримано понад 100 органічних операторів мікро-, малих та середніх органічних підприємств України на загальну суму близько 180 тис. євро.

Представники «Органічної ініціативи» відзначають, що незабаром буде оголошено другий етап програми, на який вже зібрано близько 150 тис. євро. Але, на жаль, цих коштів та зусиль ще замало для підтримки органічного сектору в Україні.

Для довідки: Органічна ініціатива — об’єднання ключових учасників органічного сектору України, засноване у квітні 2020 року, має на меті сприяння розвитку органічного ринку та зростанню торгівлі українською органічною продукцією на внутрішньому і зовнішньому ринках. 

Детальна інформація про грантову програму «Підтримка органічного сектору в Україні»

agroportal.ua

У рамках проєкту з підтримки продовольчої безпеки агровиробників, який реалізує Всеукраїнська Аграрна Рада та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО, відбувся онлайн-тренінг для агровиробників: «Податкові перевірки. Як діяти?»

Експерти зауважили, що податкове законодавство змінювалось стрімко впродовж року. Разом з цим сотні українських сільгоспвиробників стикнулись із новими для себе викликами, пов’язаними з війною: окупація, неможливість проведення господарської діяльності через бойові дії, знищення майна тощо. Разом з цим податкова не припиняє працювати навіть під час воєнного стану.

«Потрібно чітко розуміти, які перевірки можуть проводитись під час воєнного стану. Це камеральні, документальні позапланові перевірки, що проводяться на запит платника податків або за підстав визначених Кабміном, та третій тип перевірок — фактичні. Варто також розуміти, що повернулись штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, чого не було під час карантину. Також сьогодні податкова мало задовольняє запитів на підтвердження неможливості податкових обов’язків від постраждалих від війни фермерів», — розповіла радник голови ВАР з питань оподаткування Ольга Богданова.

Агровиробникам також розповіли про те, як завчасно підготуватись до початку податкової перевірки, а також надали практичні рекомендації.

«Хочу звернути увагу, що податкова оприлюднила графік планових податкових перевірок. Тож підготовку до інспекцій потрібно розпочати з пошуку своїх компаній у цій таблиці. Також існує мораторій на позапланові податкові перевірки, але не для всіх типів перевірок, тому можуть прийти з позаплановою. Щоб підготуватись до приходу контролюючих органів, варто підготувати всі документи, перевірити свою роботу на податкові ризики, разом з тим і роботу своїх контрагентів», — розповів партнер податкової практики компанії Crowe Mikhailenko Віталій Смердов.

За його словами, з листопада-грудня цього року податкова активно проводить планові та фактичні перевірки, але мораторій на них може бути накладений у разі рішення Верховної Ради. Також варто пам’ятати, що податкова не зобов’язана попереджати про проведення фактичної перевірки, як і для позапланової.

Повний запис вебінару з детальними роз'ясненнями дивіться на Facebook-сторінці ВАР.

Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.

uacouncil.org