Понад 60% органічних виробників матимуть проблеми з прибутковістю

Щорічно в Україні зникає така кількість корів, яке могла б скласти одне середнього розміру підприємство.

Про це розповів Вадим Чагаровський, голова «Союзу молочних підприємств України» в матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, кількість поголів'я корів в Україні досягла найменшого показника — 1,7 млн ​​голів.

«Навіть за радянських часів в 1946 році було 4,6 млн корів. Критичні показники свідчать про необхідність термінового втручання з боку держави і сприяння розвитку молочної галузі», — зазначив Вадим Чагаровський.

Він також додав, що в період карантину для протидії поширення коронавіруса попит на молочні продукти в магазинах України зменшився, тому що знизилася купівельна спроможність громадян. Також не працювали тривалий час установи, була обмежена робота готельно-ресторанного бізнесу.

«Отже, молочний бізнес втратив споживачів і ресурси, які могли отримати від продажу», — підкреслив фахівець.

З огляду на багаторічну ситуацію, в якій знаходиться молочна галузь, і форс-мажорні обставини 2020 року, пов'язані з карантином, Вадим Чагаровський запропонував чиновникам ряд кроків для підтримки галузі. А саме:

посилити боротьбу з фальсифікацією молочних продуктів, тому що в умовах пандемії «підприємства-фальсифікатори» активно використовують продаж через мережу Інтернет;

провести закупівлю вершкового масла АТ «Аграрним фондом» (механізм інтервенції вже використовувався);

надати підтримку експорту молочної продукції в вигляді дотування на 1 т;

підписати меморандум з виробниками, торгівлею та міністерством про скорочення термінів розрахунків торговельними мережами до 14 днів;

державні закупівлі молочних продуктів для ЗСУ, пенітенціарної служби, підприємств МОЗ здійснювати тільки від підприємств-виробників.

Експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас взяла участь у нараді з питань перегляду базисних показників молока-сировини. Зустріч пройшла 19 серпня під головуванням заступника міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

В рамках гармонізації законодавства до європейських норм, переробні підприємства звернулися до Мінагрополітики із проханням переглянути базисні показники молока-сировини. Заводи пропонують встановити масову частку жиру та білку на рівні 4 і 3,4% відповідно.

«Проте ми переконані, що зараз галузь не готова до таких змін. Крім того, зазначені показники не є типовими для всіх країн ЄС: для прикладу, у Польщі базисний показник по жиру складає 3,8%, а по білку — 3,4%. Наголошуємо, що господарствам-виробникам молока потрібно впровадити цілу низку норм і вимог нового харчового законодавства, серед яких, в тому числі, перехід до 2022 року на виробництво виключно екстра-ґатунку молока, згідно Наказу Мінагрополітики № 118. Такі зміни вимагають від молочних ферм оперативних і значних інвестицій у реконструкцію, модернізацію, навчання персоналу тощо, — коментує Олена Жупінас. —  Тим часом впродовж останніх трьох років МТФ переживають істотне зростання податкового навантаження і тиск, пов’язаний зі спекуляціями навколо строку й умов старту ринку землі. Всі ці фактори вже мають свої негативні наслідки: поголів'я корів у промисловому секторі за І півріччя цього року скоротилося на 9700 голів. Тому всі нововведення і реформи мають бути вкрай виваженими і поступовими».

Учасники наради домовилися про наступну зустріч у вересні, до якої як виробники, так і переробники молока мають підготувати детальну оцінку можливого економічного впливу ініціативи на учасників галузі.

Крім того, АВМ підтримали пропозицію Мінагрополітики створити робочу групу, яка працюватиме над пошуком шляхів покращити рентабельність виробництва молока та його переробки, а також здешевлення молочної продукції, щоб зробити її більш доступною для споживачів і, відповідно конкурентнішою не лише на вітчизняному, але й на експортних ринках.

Варто зазначити, що в профільному міністерстві підтвердили і свою підтримку законопроектів 7420−1, 2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції», які відстоює Асоціація виробників молока.

Асоціація виробників молока

За підсумками першого півріччя 2020 року, на молокопереробні підприємства України надійшло 1,8 млн т молока базової жирності, що на 7,1% менше, ніж за відповідний період минулого року. Це 39% від усього виробленого молока.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ з посиланням на ДССУ.

Відсоток молока, що потрапляє на переробку, з кожним роком скорочується. Основною причиною того є значне падіння виробництва в господарствах населення, яке промисловий сектор наразі не в змозі перекрити. При цьому саме промислові ферми забезпечують левову частку сировини для молокопереробних підприємств. Так, із загального обсягу закупленого переробниками молока 1,3 млн т молока надійшло від сільськогосподарських підприємств (-0,8%, до першого півріччя 2019 року), надходження від господарств населення склало 376,5 тис. т (-15,6%).

Частка молока ґатунку екстра у загальній структурі зросла з 19,2% до 27,3% (462,2 тис. т.), вищого ґатунку, навпаки, скоротилася — з 28,1 до 25,3% (429,2 тис. т.), першого ґатунку на переробку надходить найбільше — 42,5% проти 26,7% в минулому році (719,9 тис. т.).

Такий різкий стрибок експерти ринку пояснюють зокрема тим, що через нові вимоги до гігієни молока-сировини низка переробників просто почали вказувати молоко другого сорту від населення як молоко першого сорту.

Як наслідок, частка молока, яке надійшло від населення першим ґатунком, в першому півріччі цього року зросла у вісім разів — з 10,4% до 81,2%! А другого сорту, навпаки, різко скоротилася — з 84,6% до 17,2%. Тобто, відбулась підміна понять. Серед причин — брак сировини, через який переробники не можуть повністю відмовитися від селянського молока.

В сільськогосподарських підприємствах все прогнозовано стабільно. Надходження молока екстрагатунку зросло з 25,6% до 35,1% (462,1 тис. т.), вищого — скоротилося з 37,5% до 32,6% (428,8 тис. т.), а першого скоротилося з 32,2% до 31,4% (414 тис. т.).

Якість молока зданого підприємствами на переробку перше півріччя 2020 року, %

Одним з можливих варіантів, який допоможе аграріям збути минулорічне зерно, а також зберегти збіжжя 2022 р., є створення в Україні міжнародного резервного фонду агропродукції.

Про це заявив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики, народний депутат Олександр Гайду під час зустрічі з фермерами Полтавської області, повідомила пресслужба ВР України.

«Йдеться про те, що наші партнери викуплять в українських аграріїв зерно, а держава зі свого боку гарантуватиме його збереження та вивезення після розблокування портів. У такому випадку дуже важливо зараз вирішити, де буде зберігатися це зерно. Адже восени ми можемо зіткнутися зі значним дефіцитом площ — орієнтовно не вистачатиме сховищ для 15 млн тонн продукції», — зазначив депутат.

За словами О. Гайду, аби уникнути цього, опрацьовуються кілька ініціатив: зареєстрований законопроєкт щодо скасування мит на імпорт рукавів, мішків для тимчасового зберігання та відповідного обладнання. Також розглядається варіант допомоги міжнародних партнерів у будівництві підлогових зерносховищ.

«Ми розуміємо, що темпи експорту через блокування портів поки удвічі менші, ніж були до війни. А це також впливає на роботу аграріїв, які хвилюються, що не матимуть чим платити зарплати працівникам, пайовикам та засіятися восени. Тому, не зважаючи на війну, шукатимемо всі можливі варіанти, аби підтримати аграріїв та забезпечити продовольчу безпеку України та світу», — підсумував голова комітету.

milkua.info