Молочна галузь України відновила роботу і працює стабільно — Арсен Дідур

Парламенту пропонують прийняти законопроект 3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти», який регулюватиме продаж якісної молочки та продуктів, які її імітують.

Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, автор законопроекту Олег Тарасов.

Законопроект стосується харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти, яким, зокрема, встановлюється жорстка фінансова відповідальність за порушення вимог щодо маркування, реалізації молочних та імітаційних продуктів на рівні закону.

Олег Тарасов повідомив, що потреба у захисті інтересів споживачів молочних продуктів назріла вже давно, ще з того часу, як з’явилися технологій виробництва молочних харчових продуктів з використанням рослинних (пальмових) жирів, білків, замінників лактози тощо.

Проблема масштабної фальсифікації молочної продукції призвела до того, що протягом останніх років в Україні спостерігається значне зменшення споживання молочних продуктів на внутрішньому ринку, яке не перевищує 50% фізіологічної потреби людини. Громадяни просто не мають можливості відрізнити якісний продукт на полицях продуктових магазинів від замаскованих під них підробок, — зазначив нардеп.

Згаданим законопроектом встановлюються вимоги щодо належного інформування покупця, щоб на етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою харчового продукту, що імітує молоко і молочні продукти, та знаком для товарів і послуг розміщувався текст: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока». При цьому подібний підхід практикується і в державах ЄС. Наприклад, у Польщі такі продукти називають аналогами — «аналог сиру», «аналог фети» тощо.

Імітаційні продукти мають супроводжуватися вичерпною й доступною для споживача інформацією, щоб він міг зробити свідомий вибір. Окрім цього, в інтересах та для зручності покупців вводиться вимога щодо розміщення молочних продуктів окремо від імітаційних.

За порушення вимог до маркування пропонується накладати штраф у розмірі 100 відсотків вартості виробленої або одержаної для реалізації партії відповідної продукції. Порушення ж вимог до реалізації окремо молочних та імітаційних продуктів штрафуватиметься у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат (для прикладу, за розміром МЗП в цьому році — від 23 615 грн до 37 784 грн), — вважає Олег Тарасов.

Незважаючи на те, що «бум» виробництва екологічно чистого молока збігся за часом з найбільшою кризою в молочному секторі за останні роки, а також з масовим виходом на ринок різних сурогатів з сої, мигдалю або вівса, попит на нього в Іспанії продовжує стабільно зростати.

Однак за обсягами виробництва молока і молочної продукції Іспанія як і раніше дуже сильно відстає від провідних країн Європи — зокрема, Німеччини, Франції та Великобританії. При цьому тут цілком успішно розвиваються дрібні і середні приватні підприємства — як правило, сімейні, — які пропонують споживачеві «екологічний чистий» продукт.

Такий успіх пояснюється, перш за все, двома факторами: турботою іспанців про власне здоров'я, яка все більше дає про себе знати в посткризові часи, а також їх прагненням порівняти молочну продукцію, яка виробляється за сучасними технологіями, з тієї, що мала місце багато років тому. В останньому випадку мова йде про повну відмову від будь-якого використання інсектицидів, гербіцидів і гормонів росту.

Для того, щоб отримати екологічний сертифікат ЄС, виробникам молочної продукції необхідно відповідати цілому ряду умов — зокрема, на дві голови худоби має припадати як мінімум один гектар пасовищ, і пастися тварини повинні не на обгородженій території, а на волі. Зрозуміло, ні про яке прискоренні репродуктивного циклу корів не може бути й мови, а тому вони дають значно менше молока: близько 20 літрів в день в порівнянні зі стандартними 30−35. І хоча обсяги виробництва поки що залишають бажати багато кращого, екологічно чисті молоко, йогурти, сири і десерти під марками Casa Grande de Xanceda і La Selvatana можна придбати в багатьох супермаркетах Іспанії.

milkua.info за матеріалами espanarusa.com

У Мінекономіки сподіваються наступного року повернутися до спрямування на державну допомогу аграріям 1% аграрного ВВП, це — близько 8,5 млрд грн на рік.

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля» під час панелі «Державна підтримка, доступ до фінансування та земельні аукціони».

«Що таке 4,5 млрд грн? В чинному Бюджетному кодексі сказано, що аграрії мають право отримати до 1% аграрного ВВП. Як би це був 1%, то це було би близько 8,5 млрд грн. Ми подали пропозиції до Бюджетної декларації і сподіваємося повернутися мінімум до 1%, щоб стати каталізатором і рухатися швидко», — заявив Висоцький.

Він підкреслив, що державна підтримка аграріїв спрямовується на чутливі сектори аграрної сфери, які в майбутньому можуть стати точками розвитку.

«Якщо ми подивимось на цей, навіть обмежений ресурс 4,5 млрд грн, на чому він сфокусований? Це — доступне фінансування: для цього 1,5 облікової ставки компенсуються. Зараз аграрії можуть отримувати фінансування 5-7-9%. Повірте, з нашою інфляцією в гривні це доступно», — запевнив заступник міністра.

Другий блок держдопомоги — це, за словами Висоцького, підтримка купівлі вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання.

 Аграрії цю ініціативу підтримують, особливо в контексті розвитку зрошення. В нас є виробництво вітчизняного обладнання в цій сфері, і ми сподіваємося, що тут мультиплікатор буде ще кращим. І садівництво – це може бути до 20 робочих місць на гектар в сезон. Це знову ж таки суттєвий мультиплікаційний ефект для сільських територій і додана вартість», — наголосив заступник міністра.

Також він розповів про довгострокові проєкти у держпідтримці тваринництва — тут інвестиції покриваються протягом 7-10-12 років.

Окрема увага надається підтримці сімейних фермерських господарств, які обробляють до 20 га землі. Завдання — трансформація особистих селянських господарств у юридичну форму, створення робочих місць, розвиток підприємництва.

agropolit.com

Мінагрополітики почали видачу експортних ліцензій на пшеницю в об'ємі до 2 млн т. Загалом вже видано ліцензій на пшеницю близько 300 тис. т.

Про це пише SPIKE BROKERS у своєму каналі в Telegram.

Повідомляється, що станом на 20 квітня, в найменш завантаженому напрямку на базисі DAP-Констанца (Румунія) кукурудзу продавали в діапазоні €275-280 за т. В цьому напрямку досі зосереджено близько 3 тис. вагонів на кордоні. На польському напрямку завантажено на 12 тис. вагонів на разі та спостерігається менш ліквідна торгівлі.

Додається, що попит на травень в напрямку на базисі DAP-кордон залишається в діапазоні $245-255 за т. DAP-Рені за швидку доставку торгувався до 255$ DAP порт квітень в залежності від термінів поставки.

За словами трейдерів, попит на пшеницю досить стриманий. На базисі FOB-Констанца зернову торгували на рівні $390-400 за т. Паритет ціни пшениці на DAP-Констанца — +/-380$.

«Ціни українських млинів залишаються в діапазоні 7000-7500 тис. грн на базисі DAP-завод», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що соняшник упродовж 20 квітня торгувався на рівнях $850-880 за т на базисі СIF-Туреччина. В свою чергу попит на звичайний соняшник в Румунії залишався на рівнях $710-745 за т на базисі DAP.

«Більший попит мають поставки автомобілями самоскидами, що відображається в премії за простоту в розвантаженні. Премія за високоолеїновий соняшник зменшилась до 40$ за т«, — кажуть трейдери.

latifundist.com